Класифікація приміщень за ступенем враження електричним струмом
Навколишнє середовище у виробничих приміщеннях посилює чи послаблює небезпеку ураження струмом. За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом усі приміщення поділяються на три класи:
Категорія |
Параметри |
І – Приміщення без підвищеної небезпеки |
До цього класу відносяться лабораторії, адміністративні, більшість санітарно-побутових і допоміжних приміщень та інш.
|
ІІ – Приміщення з підвищеною небезпекою |
Які характеризуються наявністю в них однієї з таких умов: а/ наявність вологості вище 75%; б/ струмопровідного пилу; в/ струмопровідних підлог (металевої, залізобетонної, цегляної і т. п.); г/ високої температури (понад 35С); д/ можливості одночасного дотикання людиною до з’єднаних з землею металоконструкцій будівель, технологічного обладнання, механізмів, з одного боку, та до металічних корпусів електроустаткування – з другого |
ІІІ – Приміщення особливо небезпечні |
Які характеризуються наявністю однієї з таких умов: а/ відносна вологість повітря близька до 100%; б/ хімічно активне середовище; в/ одночасна наявність двох чи більше умов підвищеної небезпеки. |
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних світильників, місцевого освітлення, та ручних інструментів в приміщення з підвищеною небезпекою допускається напруга 36 В, а в особливо небезпечних – 12 В.
Категорію приміщень та умов праці за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом визначають особи, які відповідають за електрогосподарство разом з технологами та інженерами з охорони праці, виходячи з місцевих умов та у відповідності з наведеною вище класифікацією.
Аналіз небезпеки ураження електричним струмом
Схеми замикання людини в електричний ланцюг можуть бути різними:
однофазне, коли людина дотикається однієї фази електроустановки;
двофазне, коли людина дотикається одночасно двох неізольованих фаз електроустановки;
дотикання до не струмоведучих частин електроустановки, які опинилися під напругою у результаті пошкодження ізоляції /рівноцінно однофазному дотиканню/;
наявність на поверхні землі зони розтікання струму з різницею потенціалів між двома точками на відстані кроку 0,8м /крокова напруга/.
Рис.3.1
Схема двофазного доторкання
а) в мережі постійного або однофазного змінного струму
б) в трифазній мережі
Рис. 3.2 Схеми можливого дотикання людини у мережі трьохфазного струму:
в) – однофазне дотикання
відповідно в мережі з ізольованою нейтраллю
г) однофазне дотикання
відповідно у мережі заземленою нейтраллю;
При дотиканні до однієї фази у трьох провідній мережі з ізольованою нейтраллю (рис. В) сила струму, що проходить скрізь людину, становитиме
(3.3)
де Uф – фазова напруга мережі, В; Uі3/3 – опір ізоляції однієї фази мережі відносно землі, Ом.
У чотирьох провідній мережі з заземленою нейтраллю (рис. Г) сила струму, що проходить скрізь людину, визначається рівнянням
(3.4)
де R0 – опір заземлення нейтралі джерела струму, Ом.
Через те, що Rл>>R0, то
(3.5)
Двофазове дотикання /рис. 1, в/ - найбільш небезпечне, оскільки між точками дотикання буде найбільша напруга – лінійна і по шляху рука-рука піде струм значної сили
(3.6)
де Uл – лінійна напруга мережі, В.
При експлуатації електричних мереж та електроустаткування можливе аварійне електричне з’єднання фази або струмопровідної частини безпосередньо із землею. Це явище називається електричним замиканням на землю. У зоні розтікання струму з’являється різниця потенціалів між окремими точками її поверхні /падіння напруги/, тому що земля має опір.