Тема 5. Ринок: суть, елементи та умови формування

Дайте визначення: досконала конкуренція, чиста монополія, олігополія.

Дайте визначення: ринок, ринкова рівновага, кон'юнктура.

Сутність, умови формування та функції ринку.

Попит: сутність, закон та нецінові детермінанти.

Пропозиція: сутність, закон та нецінові детермінанти.

Конкуренція і моделі ринків.

Основні суб’єкти ринкової економіки та кругооборот факторів виробництва і доходів на ринку.

Досконала конкуренція – це така модель ринку, за якої існує стандартизований продукт, прості або відсутні бар’єри для вступу в галузь та відсутня нецінова конкуренція. Жоден виробник не може впливати на ринкову ціну.

Олігополія – це така модель ринку, за якої декілька великих фірм монополізують виробництво та збут основної маси продукції та ведуть між собою нецінову конкуренцію.

Чиста монополія – це така модель ринку за якої

– існує унікальний продукт, заблокований вступ в галузь, відсутня нецінова конкуренція та зазвичай 1 виробник;

- наймогутніше підприємство виробляє переважну кількість певної продукції, завдяки чому впливає на процес ціноутворення і привласнює монопольні прибутки.

Ринок – це обмін, який відбувається за допомогою грошей.

Ринкова рівновага – це стан ринку за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються.

Кон’юнктура – це співвідношення між попитом та пропозицією на ринку.

Сутність, умови формування та функції ринку

Ринок – це обмін, який відбувається за допомогою грошей. Це є невід’ємний атрибут товарного господарства, який забезпечує рух товарів і грошей та пов’язує між собою різні господарюючі суб’єкти.

За економічним призначенням ринок буває:

• предметів споживання;

• засобів виробництва;

• робочої сили;

• фінансовий (кредитний, валютний, цінних паперів).

Умови формування ринку:

• суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації;

• самостійність виробників;

• наявність різних форм власності;

• конкуренція;

• вільне ціноутворення;

• стабільна грошова система.

Функції ринку

• РЕГУЛЮВАННЯ. Ринок регулює виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів за рахунок розширення-звуження попиту й пропозиції.

• СТИМУЛЮВАННЯ. Ринок спонукає виробників до зниження витрат та підвищення якості товарів, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження досягнень НТП.

• РОЗПОДІЛЬЧА функція. Доходи виробників і споживачів диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

• САНАЦІЯ. Через конкуренцію ринок очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних та підтримує найефективніші.

• АЛОКАЦІЙНА функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів (з мінімальними альтернативними витратами).

• ІНФОРМАТИВНА функція. Через ціни ринок інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися тощо.

• ІНТЕГРАЦІЯ. Ринок об’єднує економічних суб’єктів і формує єдиний економічний простір (в межах держави і світу).

Попит: сутність, закон та нецінові детермінанти.

Попит – це потреба в товарах, що зумовлена платоспроможністю.

В залежності від кількості суб’єктів попит буває індивідуальний (платоспроможна потреба окремого суб’єкта, задоволення якої він готовий оплатити) та ринковий (сума індивідуальних попитів на окремий товар при різних цінах).

Попит на той чи інший товар обернено залежить від його ціни. З цього зв’язку випливає ЗАКОН ПОПИТУ:

По мірі збільшення ціни попит буде зменшуватись і навпаки.

К рива D – крива попиту. Величину попиту можна виразити таким рівнянням:

Q_d = f(P),

де P – ціна товару.

Рух кривої D до D₁ означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту.

Рух кривої D до D₂ означає, що нецінові чинники викликають зменшення величини попиту.

Цей зворотній зв'язок існує з двох причин:

• ефект доходу (зниження ціни -> зростання доходу);

• ефект заміщення (заміна споживання дорожчих товарів дешевшими за однакових умов).

Нецінові детермінанти попиту (інші чинники, які впливають на розміри попиту при незмінній ціні):

• споживчі вподобання;

• кількість покупців;

• доходи споживачів;

• ціни на товари-субститути (взаємозамінні) та на товари-комплементи (взаємодоповнюючі);

• очікування споживачів.

Пропозиція: сутність, закон та нецінові детермінанти

Пропозиція – та кількість товарів, які знаходяться на ринку для продажу.

Пропозиція буває індивідуальною (обсяг товарів, який виробник хоче і може доставити на ринок за різною ціною у певний проміжок часу) та ринковою (сума індивідуальних пропозицій окремого товару при різних цінах у певний проміжок часу).

З прямого зв'язку між пропозицією і ціною випливає ЗАКОН ПРОПОНУВАННЯ:

З підвищенням цін зростає величина пропозиції і навпаки.

К рива S – крива пропозиції. Величину пропозиції можна виразити таким рівнянням:

Q_d = f(P),

де P – ціна товару.

Рух кривої S до S₁ означає збільшення величини пропозиції.

Рух кривої S до S₂ означає зменшення величини пропозиції.

Цей прямий зв’язок існує тому, що висока ціна забезпечує вищі прибутки.

Нецінові детермінанти пропозиції (інші чинники, які впливають на розміри пропозиції при незмінній ціні):

• зміна технологій;

• зміна цін на ресурси;

• зміна податків та субсидій;

• зміна цін на споріднені товари;

• очікування підприємців;

• кількість виробників.

Конкуренція і моделі ринків

Конкуренція – це економічна боротьба виробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку, отримання найбільшої норми прибутку на вкладений капітал.

Конкуренція може діяти в трьох основних формах: вільна; монополістична; олігополістична.

ОСНОВНІ МОДЕЛІ РИНКУ

Поділ за величиною суб’єкта	Досконала (чиста) конкуренція	Диференційована (монополістична) конкуренція	Олігополія	Чиста монополія
Кількість виробників	Дуже багато	10-100	1-10	1
Характер продукту	Стандартизований (всі одиниці якого повністю заміняють тотожні їм)	Диференційований (який за своїми фізичними параметрами відрізняється від інших)	Стандартизова-ний або диференційова-ний	Унікальний (який не має аналогів)
Умови входження в галузь	Дуже легкі, жодних перешкод	Наявні певні бар’єри	Існують суттєві бар’єри (ліцензії, патенти)	Входження заблоковане
Нецінова конкуренція (боротьба не шляхом зниження цін)	Відсутня	Якість, реклама, кредити, післяпродажне обслуговування		Сповіщення про унікальність (зв’язки з громадськіс-тю)
Приклади	Сільське господарство (зерно)	Роздрібна торгівля. Жіночий одяг, взуття (невеликі обсяги зорієнтовані на масового споживача)	Виробництво сталі, автомобілів, зброї, різних знарядь, техніки	Підприємства суспільного користування (комунальні послуги)

Основні суб’єкти ринкової економіки та кругооборот факторів виробництва і доходів на ринку

Основні суб’єкти ринкової економіки:

- Домашні господарства:

1. Як власники економічних ресурсів пропонують на ринку ресурсів фактори виробництва

2. Отримують доходи від проданих ресурсів

3. Використовують доходи на придбання (купівлю) споживчих товарів та послуг для задоволення особистих потреб

- Підприємці

1. Пред’являють попит на ресурси

2. Пропонують товари та послуги як для підприємницького й державного секторів, так і для домогосподарств( споживчі товари та послуги)

3. Інвестують отримані доходи

- Держава

1. Пред’являє попит на економічні ресурси для здійснення економічної діяльності в держ секторі економіки

2. Пред’являє попит на засоби виробництва для виробництва суспільних та інших благ

3. Пропонує гроші та пред’являє попит на гроші

4. Здійснює урядове регулювання ринкової економіки