16. Методичні особливості вивчення драматичних творів у курсі світової літератури в середній школі.

17.Охарактеризуйте навчальні та розвивальні завдання програми із світової літератури 5-6 класах.

18. Типологія уроків світової літератури та форми контролю знань та навичок у 5-7 класах.

(матеріалу багато, але тут різні типи, різні вчені виділяли, кожен може обрати своє. Роботи не будуть однакові)

Світова література “покликана сприяти формуванню особистості, її духовно-ціннісних

орієнтацій, культурно-пізнавальних інтересів, естетичного смаку”. Саме тому методичні ідеї

вчителів-словесників повинні бути спрямовані, в першу чергу, на зацікавлення учнів

художнім твором, його уважне читання і розуміння.

Методист І. Соболєв вважав, що воснові типології уроків літератури повинні лежати

методи навчання, види і форми роботи, дидактичні завдання, а М. Кудряшов стверджував,

що тип уроку літератури залежить від структури навчального предмету.

На нашу думку, саме класифікація вченого-методиста М.Кудряшова найбільше

відповідає сучасним вимогам, що ставляться до уроку літератури. Зокрема М. Кудряшов

виділяє такі три блоки:

І. Уроки вивчення художніх творів:

1) уроки художнього сприйняття твору;2) уроки поглибленої роботи над текстом;3) уроки узагальнювального вивчення творів.

ІІ. Уроки вивчення теорії та історії літератури:

1) уроки формування теоретико-літературних понять;2) уроки вивчення наукових літературно-критичних статей;3) уроки вивчення біографії письменника;

4) уроки за історико-літературним матеріалом;5) уроки узагальнення; повторення; опитування.

ІІІ. Уроки розвитку мовлення:

1) уроки творчих робіт, складених на основі життєвих вражень; на літературні теми;2) уроки усних відповідей та усних доповідей;

3) уроки навчання творів;4) уроки аналізу творівта ін. [4, с. 148].

Саме такі типи уроків передбачають, в першу чергу, співпрацю вчителя-словесника та учня, а також самостійну навчальну діяльність школярів.

Враховуючи характер основних дидактичних завдань, Є. Пасічник виділяє такі типии уроків літератури, як уроки засвоєння нових знань і розвитку на їхній основі умінь та навичок, уроки узагальнення і систематизації знань, уроки контролю за знаннями, уміннями та навичками з літератури та ін.

У навчальному посібнику “Методика викладання зарубіжної літератури в школі”

Ф.Штейнбук за типологічними ознаками виділяєнаступні типи уроків світової літератури:

- урок творчого читання; - урок текстуального аналізу твору;

- урок компаративного аналізу твору; - урок культурологічного аналізу твору; - комбінований тип уроку

При тому, наприклад, уроки текстуального вивчення творів можна провести у формі

уроку-знайомства, інсценованого уроку, уроку-гри, уроку-дослідження, уроку-роздуму, уроку-літературно-музичного салону, уроку виразного читання, уроку коментованого читання, уроку-діалогу, уроку-семінару, уроку-диспуту, уроку-бесіди [8, с. 155].

На думку професора С.Пультера й доцента А.Лісовського, викладачів Житомирського державного педагогічного університету імені І.Франка, при визначенні типів уроків літератури слід враховувати особливості учнів, рівень їх підготовленості та ступінь складності засвоєння фактичного матеріалу.

Типи уроків у 5-8 класах:

1. Коротке знайомство з біографією письменника.

2. Коментоване читання твору або його уривків.

3. З’ясування сюжету і композиції твору.

4. Загальна характеристика дійових осіб твору.

5. Цілісний аналіз художнього твору.

6. Ознайомлення з елементами теорії літератури.

7. Підготовка і проведення учнівської письмової роботи.

8. Комбінований урок з використанням технічних засобів навчання.

9. Повторення пройденого матеріалу.

10. Бесіда з позакласного читання.

Висновок. Отже, напрацьований вчителями-методистами матеріал дозволив

О. Куцевол стверджувати: “Склалася така ситуація, коли існуючі наукові класифікації

дидактів і методистів не вміщують у свої рамки всього багатства різноманітних форм уроків

зарубіжної літератури. І тепер не методична наука виконує роль стимулятора творчості

вчителя, а, навпаки, передовий педагогічний досвід зумовлює необхідність широкого

вивчення й узагальнення напрацьованих знахідок ”