42. Формування історичного мислення учнів на уроках світової літератури в 9-10 кл.

Література-це перша колиска емоцій і мрій, котра може стати мудрою вихователькою учнів. Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне - не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства. Література, впливаючи на формування і розвиток особистості, розкриває бачення світу і допомагає зрозуміти свою позицію відносно почутого чи побаченого. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Література, встановлюючи контакт учнів з минулими епохами та сучасним світом, забезпечує умови для успішної соціалізації. Досвід героїв, з котрими учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам. Історичне мислення є важливою складовою соціально-філософського освоєння дійсності.Воно є важливим чинником соціальної активності, виховання патріотизму.Шкільна світова література допомагає учневі, спираючись на загальнолюдські цінності, творчо опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобувати навички і вміння, необхідні для практичної діяльності.Вчителю слід звернути увагу на такі завдання:формування національної свідомості учня. Треба звертати увагу учнів не лише на героїчні відомі постаті та їх подвиги,а й на історію повсякденності і життя простих людей, адже вони та їхні справи можуть стати яскравим прикладом націєтворення і патріотизму для учнівської молоді.Виховання гуманістичних поглядів. Звернення до особистості, духовних пріоритетів, утвердження високих моральних норм забезпечать усвідомлення людини як найвищої соціальної цінності. Поширення демократизації в освіті. Вчитель не тільки сприймає, а всебічно підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятись від позиції педагога та авторів підручників. Історичний плюралізм відкриває перед учнями шляхи до подальшого пізнання, а не до простого засвоєння знань.

43. Зміст і завдання курсу світової літератури в 11 кл.

Головною метою вивчення літератури в школі має стати формування грамотного , естетично розвиненого і творчого читача , здатного насолоджуватися художнім текстом , спілкуватися з твором мистецтва мовою мистецтва , вміє декодувати літературний текст , давати йому власну аргументовану оцінку .

Серед основних завдань вивчення курсу виділимо такі :

- Представити культурний «мінімум» , необхідний для духовної та психологічної адаптації людини в полікультурному сучасному суспільстві;

- Формувати в учнів стійку потребу в спілкуванні з твором мистецтва , необхідність у власній рефлексії над почуттями та думками , висловленими в художньому тексті;

- Виховувати в учнів патріотизм , повагу до національних традицій і культур, толерантне ставлення до іншої точки зору ;

- Вчити школярів сприймати літературний твір як мистецтво слова , розуміти його художню своєрідність , розглядати його в контексті розвитку культури

- У процесі діалогічних відносин з художніми творами розширювати особистісний культурно- естетичний тезаурус школярів на основі набутих нових знань , практичних умінь і навичок;

- Розвивати вміння декодувати твори мистецтва , давати їм власну аргументовану оцінку .

зміст курсу

Основу інтегрованого курсу літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання складають шедеври російської та зарубіжної літератури , що є своєрідним джерелом пізнання світу і людини , тим «культурним кодом» , без якого неможливий повноцінний розвиток особистості в сучасному полікультурному суспільстві .

Твори для текстуального вивчення в Програмах відібрані з урахуванням психологічних та інтелектуальних можливостей сприйняття їх школярами відповідно до соціальними і культурними стрижневими інтересами і проблемами , характерними для учнів певної вікової групи.

Зразки російської класичної та сучасної літератури в Програмах розглядаються в контексті світового літературного процесу , що дає можливість показати загальносвітове культурний простір і російську літературу як частина його , розкрити загальні закономірності становлення мистецьких явищ .

Основу змісту навчального матеріалу склали як літературні тексти , перевірені часом , добре зарекомендували себе в шкільній практиці викладання літератури , так і художні твори , що відображають сучасні тенденції історико- літературного процесу.

Включення до програми всіх класів художніх текстів сучасної російської та зарубіжної словесності обумовлено такими факторами , як:

- Можливістю представити літературу як «живий організм » , який не стоїть на місці , а постійно розвивається , реагує на процеси , які відбуваються в суспільстві;

- Потребою наблизити викладання літератури в школі до реалій і проблем сучасного світу і людини;

- Необхідністю враховувати читацькі пріоритети сьогоднішніх школярів , пов'язані з інтересом до фантастики , фентезі та інших творів сучасної літератури.

Різноманітність літературних імен і художніх творів , представлених у Програмах , дає можливість розкрити культурний контекст певної епохи , провести міжлітературному та міжкультурні паралелі , вчити школярів використанню елементів компаративного вивчення , з урахуванням вікових особливостей учнів і конкретного тексту уявити набір необхідних літературознавчих понять і термінів , показати їх спектр дії на різному матеріалі .

Відібрані для вивчення художні твори в Програмах розглядаються як інтертекст з його численними міжпредметних і міжлітературному взаємозв'язками , що розширюють культурологічний контекст вивчення твору та що дозволяє учням відчувати себе в центрі справжнього полілогу ( між художніми текстами , іншими творами мистецтва , культурно -історичними епохами , авторами і читачами та т.д.).

Значна увага в процесі вивчення літературних явищ у Програмах приділяється компаративному підходу . Звертається увага на можливості використання елементів компаративістики всередині явищ однієї і тієї ж національної літератури , між творами різних національних традицій , а також між художніми текстами і творами інших видів мистецтва.

Програмами також передбачається засвоєння учнями окремих фактів і основних віх творчої біографії письменника. Залежно від вікових особливостей сприйняття навчального матеріалу школярів , цілей і завдань літературної освіти на різних його етапах , а також кількості годин , виділеного на вивчення певної програмної теми , біографічні відомості про письменника в Програмах подаються диференційовано ( короткі відомості про письменника ; основні відомості про життя і творчість письменника ; огляд життя і творчості письменника з узагальненням вивченого в попередніх класах) .

У тих випадках , коли творчість письменника вивчається неодноразово , в різних класах (наприклад , А.С. Пушкіна , М.Ю. Лермонтова , Н.В. Гоголя) , то основним принципом структурування біографічного матеріалу став спіралевидний , коли відомості про письменника послідовно розширюються і доповнюються з класу в клас . При цьому акцент робиться на тих фактах життя і творчості письменника , які сприяють глибшому сприйняттю досліджуваного твору.