
- •1.Методика викладання світової літератури як наука і навчальна дисципліна
- •2. Структура та завдання курсу світової літератури в середній школі.
- •3. Гуманітарна спрямованість курсу світової літератури в середній школі.
- •4. Історія курсу світової літератури в середній школі та реалізація концепції літературної освіти.
- •6.Особистісно-орієнтований підхід до учнів в процесі викладання світової літератури в школі.
- •7. Сучасні підходи до викладання світової літератури. Компетентнісний підхід.
- •8.Сучасні підходи до викладання світової літератури. Культурологічний підхід.
- •9. Сучасні підходи до викладання світової літератури. Літературознавчий підхід.
- •10. Методи вивчення світової літератури в школі. Активний, пасивний та інтерактивний методи.
- •Пасивна модель навчання
- •Активна модель навчання
- •Інтерактивна модель навчання
- •11. Методи і прийоми вивчення світової літератури в школі (типологія м.І. Кудряшова).
- •12. Типологія уроків світової літератури в школі.
- •13. Ознаки сучасного уроку світової літератури в школі.
- •Розвиток критичного мислення учнів.
- •Розвиток навичок мислення високого рівня
- •Особистісно зорієнтоване навчання
- •14. Методичні особливості вивчення епічних творів у курсі світової літератури в середній школі.
- •16. Методичні особливості вивчення драматичних творів у курсі світової літератури в середній школі.
- •17.Охарактеризуйте навчальні та розвивальні завдання програми із світової літератури 5-6 класах.
- •18. Типологія уроків світової літератури та форми контролю знань та навичок у 5-7 класах.
- •19.Методична спрямованість вивчення міфу та казки в 5-6 класах.
- •21. Особливості вивчення міфу у курсі 6 класі. Порівняйте з вивченням казки у 5 класі
- •22. Вивчення казки та байки у курсі світової літератури в 6 класі: спільне та своєрідне.
- •23.Поняття фантастичного і реального в курсі світової літератури в 5-7 класах. Наведіть приклади програмних творів, у яких реалізується це завдання, назвіть способи його викладання.
- •24.Зміст і завдання курсу світової літератури в 7 класі. Зауважите, чим відрізняється програма від 5 і 6 класу. Зазначте, чи враховують ці зміни особливості психології підліткового віку.
- •30. Специфіка викладання античної літератури в середніх класах.
- •31. Особливості вивчення творів доби Ренесансу в курсах літератури 8-го й 9-го класів
- •32. Зміст і завдання курсу світової літератури в середній школі в 9 класі; форми контролю знань та навичок учнів
- •33. Проблеми вивчення роману або п’єси Кальдерона «Життя є сон» у шкільному курсі світової літератури.
- •34. Особливості рецепції трагічного конфлікту в творах Шекспіра в шкільному курсі літератури.
- •35.Форми адаптації духовної проблематики «Гамлета» Шекспіра у шкільному курсі літератури (запропонуйте декілька варіантів).
- •36. Методичні проблеми вивчення ліричного твору в програмі 8-9 класів.
- •37. Специфіка лекційного викладу матеріалу на уроках світової літератури 9-11 класах. Наведіть приклади вдалого застосування такої форми як урок-лекція.
- •38. Науково-теоретичні засади вивчення літератури романтизму в шкільній програмі світової літератури.
- •39. Концепція романтичного героя та форми її рецепції в курсі 9-10 класів (приклад обов’язковий).
- •40. Науково-теоретичні засади вивчення літератури класичного реалізму в програмі 10 кл.
- •41.Духовна драма героя у реалістичному романі хіх ст. Та особливості її рецепції та критичної оцінки в шкільному курсі світової літератури.
- •42. Формування історичного мислення учнів на уроках світової літератури в 9-10 кл.
- •43. Зміст і завдання курсу світової літератури в 11 кл.
- •44. Типи уроків світової літератури та форми контролю знань та навичок у старших класах.
- •45. Концепція особистості в літературі модернізму та особливості її вивчення в програмі 11 класу.
- •47. Експерименти в поезії новітнього часу та особливості їхньої інтерпретації в курсі світової літератури хх ст.
- •48. Теоріялітератури в курсісвітовоїлітератури старших класів, принципиїївивчення.
- •49. Міжпредметні зв’язки в курсі світової літератури та методичні прийоми їхньої реалізації в 5-7 класах.
- •50. Міжпредметні зв’язки в курсі світової літератури та методичні прийоми їхньої реалізації в старших класах.
- •. Методика викладання світової літератури як наука і навчальна дисципліна.
- •Структура та завдання курсу світової літератури в середній школі.
40. Науково-теоретичні засади вивчення літератури класичного реалізму в програмі 10 кл.
У програмі для старших класів має здійснюватися вже системне вивчення історико-літературного розвитку від античності до постмодернізму — на серйозніших текстах, але цілком доступних для підлітків старшого віку. Завдання старшої школи — допомогти учневі інтелектуально й морально самовизначитися напередодні вибору життєвого шляху. У цьому має допомогти література.
Сам термін виникне лише наприкінці ХІХ ст., тоді коли реалізм вже досягне вершин свого розвитку. Великі реалісти ХІХ ст. (Стендаль, Бальзак, Діккенс, Теккерей) реалістами себе не називали. Більшість дослідників вважає часом появи реалізму все ж таки ренесансну епоху. Незалежно від часу появи, реалізм ХІХ ст. є етапом загальносвітового розвитку реалізму.
Хоча письменники класичного етапу розвитку реалізму і не визнавали себе реалістами, це не означає, що реалізм не розвивався. У 10-20 рр. реалізм почав визрівати у надрах романтизму, а у 30-40 рр. він вже існував як певний напрямок. Батьком класичного реалізму вважають "фізіологічний нарис". Цей публіцистичний жанр був широко розповсюджений у різних країнах наприкінці 18 - на початку 19 ст.
Іншим джерелом розвитку класичного реалізму став соціальний роман, який визрів у надрах романтичного мистецтва (Гюґо , Жорж Санд) і увібрав у себе багато досягнень В.Скотта. Реалісти 19ст. об'єктом зображення вважали людину та її внутрішній світ, який досить глибоко досліджували. Умовно класичний реалізм можна визначити, як спадкоємця реалізму просвітницького, але спадкоємця, збагаченого досягненнями художньо-психологічними, які почали визрівати ще в надрах реалізму ренесансного і набули особливо глибокого розвитку в літературі романтизму. Але, якщо романтиків цікавили переважно аномальні психічні явища, то реалісти розкрили психологію, звичайної, типової людини.
Класичний реалізм має унікальну якість: він піднімається над своїми творцями і залишає їх далеко позаду. Рояліст Бальзак не є таким в своїх романах, захисник патріархальних цінностей Толстой не міг пояснити власної моральної позиції при створенні роману "Анна Карєніна". Образи великих реалістів розвиваються автономно, часто не підкоряючись свої творцям. Залишаючи конкретні твори, вони набувають сили вічних супутників людства.
Класичний реалізм не випадково виріс із "фізіологічного нарису". Він розглядає світ як єдиний, живий організм, в якому все є пов'язаним, і стан однієї частини якого провокує стан іншої.
Світ романів Бальзака, Діккєнса, Толстого є сповненим речами, які представляють своїх володарів, відображають їхню суть. Першорядне значення реалісти надавали також архітектурі і інтер'єру житла. Гоголівські Собакевич і Манілов, бальзаківський Гобсек, Домбі Діккєнса стають одним цілим із своїми речами. Правда, у класичному реалізмі так було не завжди: у Стендаля деталі побуту позначені досить скупо. Його твори є зосередженими на внутрішньому світі героя, на його особистості, через яку відбивається епоха. Лермонтов намагався "через історію душі відобразити історію цілого народу". Теж саме можна сказати про Стендаля.
Спрямованість письменників-реалістів на зображення правди не означає відмови від фантастики, гіперболізації, мономанії характерів. Художник завжди є вільнішим за вчених, тому що він може відзначати реальні тенденції, які існують у суспільстві через фантастичні образи, або через загострення окремих рис. Мистецтво завжди перетворює життя, робить його сценічним, панорамним і т. д. Але творчість реаліста завжди зберігає якість, яка відрізняє її від творчості романтика - реаліст завжди об'єктує творчий процес, на відміну від романтика, який показує власне, суб'єктивне бачення світу. Тому ведучою формою творчості романтиків стала поезія, ведучою формою реалістів - роман як "епос нового часу".