30. Специфіка викладання античної літератури в середніх класах.

Перше знайомство учнів з античною міфологією відбувається у 6 класі середньої школи. Учні дізнаються про поняття міфу, основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Прослідковують відображення єдності людини й природи в міфах різних народів, знайомляться з популярними міфологічними образами, сюжетами, мотивам різних народів.

Саме поняття античності ґрунтовно розглядається учнями вже у 8 класі.

Тематичний блок "Античність" включає в себе поняття про античність, її хронологічні межі, основні етапи, роди і жанри античної літератури. Розглядається специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі, особлива увага приділяється концепції людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.).

Давньогрецька міфологія представлена основними циклами давньогрецьких міфів, міфами троянського циклу. Увага приділяється міфологічній основі героїчного епосу, відображенню історичних подій у міфах троянського циклу.

Учні усвідомлюють ключові образи циклу та їх гуманістичний зміст, розкривають значення міфологічних символів (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).

Антична література Давньої Греції представлена такими авторами:

Гомер «Іліада» (огляд): «Двобій Ахілла і Гектора» , «Пріам у Ахілла».

Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції:

Тіртей «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.

Сапфо «До Афродіти». Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія.

Есхіл «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії. Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.

31. Особливості вивчення творів доби Ренесансу в курсах літератури 8-го й 9-го класів

Для вивчення літератури доби Ренесансу у 8 класі присвячений тематичний блок під назвою «ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ». Для цього відведено 19 годин. Учні 8 класу повинні познайомитися з творчість таких відомих письменників як Франческо Петрарка (“Книга пісень”: “Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...”), Джовaнні Боккаччо (“Декамерoн” (1—2 новели за вибором учителя)), Міґeль де Сервaнтес Саавeдра(“Дон Кіхот” (І частина) та Вiльям Шекспір (“Гамлет^”. Сонети № 121, 130 ).

Важливо щоб учні вміли

-пояснювати, чому Відродження (Ренесанс) називають світоглядним переворотом (змінилася середньовічна система поглядів на світ, місце в ньому людини, яка стала вважатися вінцем усього сущого на Землі, саме увага і повага до людини (humanis) дали поштовх гуманізмові);

-висловлювати судження про те, чому саме античність стала ідеалом Відродження: в добу античності, як і під час Ренесансу, митці й науковці найбільшу увагу приділяли людині — “Дивних багато в світі див, Найдивніше із них — людина” (Софокл. “Антiгона”);

-порівнювати відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії та зарубіжної літератури.

Вивчення творчості Петраки має на меті навчити учнів:

• пояснювати, чому Петрарку вважають видатним італійським поетом-гуманістом (його світоглядові й творчості властива повага до людини, її почуттів, внутрішнього світу);

• називати провідні мотиви “Книги пісень”: оспівування багатства людської душі, краси і щирості людських почуттів, кохання до Лаури;

• пояснювати, в чому полягають особливості створення образу Лаури у віршах Петрарки (ідеалізація, вживання штампів у описові зовнішності);

• виразно читати сонети Петрарки (один — напам’ять) і аналізує їх.

Під час ознайомлення з творчість Джовaнні Боккаччо учень: - пояснює, чому Боккаччо вважається зачинателем нової європейської прози; - пояснює сенс заголовка збірки новел “Декамерон” (“десятиденник”) та його зв’язок зі структурою твору (десять днів, у кожному з яких свої оповідки);

- наводить приклади зображення в “Декамероні” найкращих душевних поривань і якостей людини: благородства, щедрості, чесності і т. д.

У період вивчення літератури доби Ренесансу розглядається і творчість Шекспіра, зокрема його сонети і трагедія «Гамлет». Теорія літератури пояснює учню, що “Гамлет” вважається інтелектуальною трагедією, оскільки в ній розглядаються проблеми сенсу людського буття.

Учень повинен вміти:

- пояснити, що Шекспіра вважають геніальним англійським поетом і драматургом доби Відродження, бо він не мав собі рівних за здатністю заглиблення в людську психологію, її найпотаємніші куточки; опоетизував людину та красу її почуттів; досконало володів майстерністю драматурга;

- називати характерні риси трагедії (гострий, непримиренний конфлікт, загибель головного героя тощо);

- називати провідні філософсько-моральні мотиви трагедії “Гамлет”: мотив пізнання людиною зла та необхідності боротьби проти цього зла; мотив зіткнення благородства і ницості, гуманіста і дійсності, де панує зло;

- наводити приклади афористичності мови трагедії (“бути чи не бути — ось питання”, “бідний Йорик”, “Якась гнил;зна в Датськім королівстві” і т. д.);

- доводити, що Гамлет — вічний образ світової літератури;

Зокрема учні повинні висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту, а також вміти виразно читати напам’ять і аналізувати сонет Шекспіра або монолог Гамлета “Бути чи не бути” на власний вибір.