23.Поняття фантастичного і реального в курсі світової літератури в 5-7 класах. Наведіть приклади програмних творів, у яких реалізується це завдання, назвіть способи його викладання.

Поняття фантастичного та реального в курсі світової літературі реалізується в 5-7 класах при вивченні багатьох фольклорних та авторських творів, серед яких казки, билини, балади, повісті та оповідання.

Використання поєднання таких елементів має на меті не лише дидактичний урок та формування естетичного смаку учня,а й розвиток дитячої уяви, розуміння суті та моралі твору через простий ненав’язливий для дитини фантастичний спосіб викладу. Тобто, дитина повинна засвоїти поставлені уроки із фантастичних творів крізь призму реальності.

Адже фантастика — це мрії про те, чого, як правило, на даний момент немає. Але в основі науково-технічного прогресу лежать, можливо, ті самі фантастичні ідеї, початок яких сягає у сиву давнину — казки.

Як приклад зображення поєднання реального та фантастичного у творі програми для 5 класу можна використати казку братів Грімм «Пані Метелиця».

Тут в казковій формі дитина може зрозуміти викладені принципи людської моралі та поведінки, виховати в собі такі якості, як доброта, вміння допомагати та почуття справедливості.

В 6 класі яскравим прикладом може послугувати знаменита повість Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», де через фантастичне зображення образів духів Різдва, подорожей у часі, герой міняє своє реальне ставлення до світу та людей, міняє самого себе. При вивченні даного твору учень може винести для себе такі уроки, як цінність життя, цінність людських взаємовідносин.

У 7 класі за приклад можна поставити билину «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», де переплітаються реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билинах. При опрацюванні цього твору в школяра вимальовується образ історичного минулого Київської Русі, ідеал воїна-захисника, втілення людських чеснот в образах героїв билини. Школяр зможе розвинути в собі такі почуття, як патріотизм, сміливість, вольовитість та справедливсть.

24.Зміст і завдання курсу світової літератури в 7 класі. Зауважите, чим відрізняється програма від 5 і 6 класу. Зазначте, чи враховують ці зміни особливості психології підліткового віку.

У 7 класі перед учнями постає такий зміст літератури до вивчення, розбитий за тематичними характеристиками:

1. Вступне заняття

2. Билини і балади

3. Історичне минуле в літературі

4. Духовне випробування людини

5. Дружба і кохання

6. Літературний детектив

7. Світова новела

8. Сучасна література

9. Підбиття підсумків.

Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Основним завданням світової літератури саме в 7 класі є прищеплення школяру відчуття любові до книжки, розвиток естетичного літературного смаку та привчання школяра розпізнавати, розуміти та сприймати ідеї, проблеми та складні дидактичні елементи, укриті в творах. Також в 7 класі починається підготовка школяра до сприйняття літератури в її хронологічній послідовності.

Також за завдання при вивченні світової літератури в 7 класі ставиться:

• сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;

• сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;

• дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їх складники;

• сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;

• сформувати вміння оцінювати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;

• дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх твори в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов, якими володіють учні);

• розвивати вміння і навички зв’язного мовлення (усного і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Курс 7 класу відрізняється від попередніх курсів 5 та 6 класів, адже тепер перед школярем постає складніший та вимогливіший перелік літератури для опрацювання та ставляться складніші завдання.

Тепер, саме в 7 класі, завданням світової літератури є інтенсивніше прищеплення школяру відчуття любові до книжки, розвиток естетичного літературного смаку та привчання школяра розпізнавати, розуміти та сприймати ідеї, проблеми та складні дидактичні елементи, укриті в творах. Також в 7 класі починається підготовка школяра до сприйняття літератури в її хронологічній послідовності.

25.Героїка та романтика як естетичні категорії на уроках світової літератури в 7 класі. Поясніть на прикладі однієї з тем програми, як Ви розумієте ключові завдання уроку, присвяченого розгляду цієї теми.

Естетичні категорії — визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу за законами краси. Е.к. дістали різне, часом відмінне тлумачення залежно від певної філософської концепції. Кожна з Е.к. має універсальне значення, акумулює в собі духотворчий чин, спонукає до творчості, до сприйняття мистецтва в його іманентних характеристиках.

Романтика — світовідчуття, в якому провідну роль грають ліричні й драматичні емоції, мрії, ідеали і душевний підйом. Романтичний погляд може бути протиставлений погляду раціонального, прагматичного. У творах бачимо незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини; героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.) Романтика пов’язана з розглядом ситуацій з погляду ідеальних взаємовідносин.

Романтичне змалювання високих почуттів в літературі для 7 класу можемо зустріти у багатьох творах. Яскравим прикладом можна вважати твір Р. Бернса «Любов».Саме у ньому ставиться за мету зобразити перед школярем всю естетичну суть зображення тонких почуттів мистецтвом слова. Також при вивченні даного твору учень навчиться відчувати, розрізняти та самому використовувати різні складні поетичні літературні прийоми та засоби. Перед учнем також розкриється цілий спектр естетичних та моральних принципів, які вплинуть на подальше формування його особистості.

Героїка в літературі становитьпереважноемоційно-смислове началоісторичноранніхвисокихжанрів, насампередепопей(традиційного народногоепосу). Тутпіднімаютьсяіпоетизуютьсявчинкилюдей, що свідчать про їхбезстрашністьі здібностідо величнихзвершень, про їх готовністьподолатиінстинктсамозбереження, піти на ризик, самопожертву, небезпеку, гідно зустрітисмерть.Героїчнаналаштованістьпов'язаназ вольовоюзібраністю, збезкомпромісністюі духомнепохитності.

Для прикладу героїчного твору можна обрати цикл народних англійських середньовічних балад про Робіна Гуда. При розгляді творів про Робіна Гуда, наприклад «Як Робін Гуд став розбійником», на уроках світової літератури, завданням буде:

• Розповідь про історичне минуле Англії,

• Вивчення всіх характерних особливостей творів героїчного змісту,

• Розрізнення рис характеру героїв, їхній розподіл на добрі та погані,

• Розвиток таких рис в школяра як патріотизм, альтруїзм, доброта, відчуття обов’язку, любов до людей.

26. Аспекти теоретичних понять жанру, стилю, структури літературного твору, які вивчаються  у програмі 5-7 класів. Наведіть приклади вирішення цього завдання. Оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів є одним з ключових елементів формування літературної компетентності учня. Літературознавчі завдання вивчення літератури в 5-7 класах: - дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їх складники; - сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності; - дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах; - ознайомити учнів із основними аспектами теоретичних понять жанру, стилю та структури літературного твору У 5 класі учень має початкові уявлення про «сюжет» (як художню  послідовність подій); називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах; розуміє поняття персонажу і героя літературного твору. має початкові уявлення про повість, роман, розрізняє їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів; початкові поняття про фантастику; поглиблені поняття про казку, повість, вірш. 6 клас приносить учням знання про художній образ (традиційний , вічний, міфологічний, алегоричний образи); міф, мотив; байка, езопова мова; поглиблення понять про алегорію, гумор, іронію, художню деталь, підтекст, притчу; нові поняття хайку, поеми, ліричного героя; конфлікту.  Поглиблення поняття про фантастику, повість (психологічна повість, повість-казка), роман (фантастичний роман). У 7 класі відбувається поглиблення понять про оригінал і переклад, переспів; засвоєння поняття билини, балади, гіперболи, символу, балади, оповідання; поглиблення понять про роман (історичний роман), феєрія (повість-феєрія); видів і функцій пейзажу у творі. Вводяться початкові поняття про художній час, художній простір. Поглиблюється поняття про образ автора, вводяться поняття оповідача і розповідача, поняття про точку зору, утворюються уявлення про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва. Для прикладу того, як у 5 класі повинен здійснюватися аналіз твору на основі здобутих знань із теорії літератури, візьмемо твори двох видатних авторів, що представлені в навчальній програмі: «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена та "Поліанна" Елеонор Портер. Учень розповідає про основні події прочитаних творів Марка Твена і Е. Портер; переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів; знає і розуміє поняття «портрет», визначає у тексті портрети персонажів; характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім  моральним якостям, вчинкам; визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, вчинки, мова, ставлення до інших тощо); має початкові уявлення про поняття «повість», «роман», розрізняє їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів; порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Поліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру). Отже, основні поняття з теорії літератури розвиваються за принципом градації від 5 до 7 класу завдяки введенням нових термінів, поглибленню вже існуючих знань та розширенню категорій, якими мислять учні.

27. Вивчення ліричних творів у 5 та 7-8 класах: спільні та своєрідні завдання і вимоги. Наведіть приклади. Для початку слід розглянути етапи вивчення ліричних творів у 5 та у 7-8 класах та виявити відмінності між ними. 5-6-ті класи: 1. Підготовка до сприйняття твору 2. Читання твору 3. Навчальна пауза (формування у дитини емоційного відклику; це невеличкий відхід від навчання) 4. Повторне читання 5. Словникова робота 6. Бесіда 7. Використання елементів аналізу 8. Повторне читання 9. Вивчення напам'ять 10. Підведення підсумків 11. Творчі усні і письмові роботи 7-8-мі класи: 1. Підготовка до сприйняття твору 2. Читання твору 3. Навчальна пауза (формування у дитини емоційного відклику; це невеличкий відхід від навчання) 4. Повторне читання 5. Словникова робота 6. Бесіда 7. Аналіз 8. - 9. Вивчення напам'ять 10. Підведення підсумків 11. Творчі усні і письмові роботи Таким чином, бачимо, що більшість завдань і вимог є дуже схожими для учнів 5 та 7-8 класів, проте існує, звичайно, і певна досить суттєва відмінність. Найцікавішим і найбільш розвиненим є етап використання елементів аналізу (у 5 класі) та самого аналізу (відповідно, у 7-8 класах). Завдяки здобутим знанням, зокрема з теорії літератури, учень збагатив засоби, завдяки яким він може аналізувати певний ліричний твір. Поглиблення знань про поняття вірша та розширення кількості відомих художніх засобів, а також вміння правильно виділяти їх у тексті - ось основні критерії, які дозволяють учням 7-8 класів удосконалити вміння аналізувати ліричні твори. Іншим відмінним елементом є наявність етапу "повторного читання" у 5 класі для того, щоб надати учням можливість побачити всі розглянуті при аналізі деталі, які могли залишитися непоміченими при першому прочитанні. У 7-8 класах необхідність у цьому етапі зникає. Для прикладу візьмемо аналіз вірша Йоганна Вольфганг Гете "Нічна пісня подорожнього", який виконується учнями 5 класу: виразно читає і емоційно сприймає віршований твір; дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаному творі, наводить відповідні цитати; знаходить у творі описи природи (пейзажі), розкриває їх емоційне забарвлення, роль у тексті; визначає ставлення автора до світу природи, знаходить і коментує відповідні цитати; дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх упрочитаному тексті, встановлює роль у розкритті авторського задуму; встановлює специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики); виявляє зв'язок із німецьким фольклором на рівні окремих образів, художніх засобів, жанрових рис (пісня).

У 8 класі учні аналізують, наприклад, баладу Йоганна Крістофа Фрідріха Шиллера «Рукавичка» таким чином: учень виразно читає баладу, висловлює власне враження про неї, дає емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дає визначення жанру «балада», виявляє його характерні ознаки в прочитаному творі; визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки», балади про Робіна Гуда); характеризує образи фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказує сюжет балади (в окремих частинах і цілісно); визначає ключові (в тому числі кульмінаційні) моменти в баладі і встановлює, як у ключових моментах  виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору; характеризує образи персонажів балади; виявляє засоби поетичної мови в баладі (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), в тому числі фольклорного походження; визначає у прочитаному творі символи (наприклад, сама рукавичка), розкриває  їх прихований зміст; читає мовою оригіналу текст балади, аналізує його (за умови володіння іноземною мовою); зіставляє оригінал балади із художнім перекладом; порівнює між собою різні художні переклади балади; розкриває особливості відтворення сюжету і образів балади у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором); називає відомих перекладачів балад, виявляє майстерність їхніх перекладів. Таким чином, наявна досить яскраво виражена відмінність перших спроб аналізу ліричних творів у 5 класі та їх порівняно з попереднім безпосередній аналіз, чіткий та розгорнений, який виконується учнями у 7-8 класах.

28. Урок-гра, його потенціал і проблеми в курсі світової літератури для 5-7 класів. Дидактична гра є однією з унікальних форм, які дозволяють зробити цікавою й захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки по вивченню матеріалу – засвоєння фактів, дат, імен й ін. Цікавість умовного світу гри робить позитивно зафарбованою монотонну діяльність по запам'ятовуванню, закріпленню або засвоєнню інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси й функції дитини. Актуальність гри в наш час підвищується й через перенасиченість сучасного школяра інформацією. В усьому світі, і в Україні зокрема, постійно розширюється предметно-інформаційне середовище. Телебачення, відео, радіо, комп'ютерні мережі за останнім часом значно збільшили потік одержуваної дітьми інформації і її розмаїтість. Важливим завданням школи стає розвиток умінь самостійної оцінки й добору одержуваної інформації. Розвити подібні вміння допоможе дидактична гра, що служить своєрідною практикою для використання знань, отриманих на уроці й у позаурочний час. У дидактичній грі як формі навчання дошкільників взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Дидактичні ігри, які використовуються в середній школі (5-6 класи), виконують різні функції: · активізують інтерес та увагу дітей; · розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву; · закріплюють знання, вміння і навички; · тренують сенсорні вміння, навички тощо. Величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій до визначних місць або ж і в інші міста. Наприклад, вчитель літератури може влаштувати екскурсію із відвідуванням місця народження та музею певного письменника, влаштувавши літературний квест, результати якого будуть аналізуватися по завершенню екскурсії. При використанні гри можуть виникати і певні труднощі: 1. Учні не вступають у гру або вступають у неї формально. Вирішення: ретельна підготовка педагога до ігрового етапу 2. Гра затягується, бо учасники не можуть знайти вірного вирішення. Вирішення: вчитель вводить додаткові обставини, допомагає учням досягти мети, підказує відповідь. 3. Гра затягується, бо учасники відволікаються в діях на інші завдання. Вирішення: вчитель повторно формулює завдання. 4. Гра затягується, бо учні не можуть налагодити взаємодії. Вирішення: вчитель уточнює їм ролі. 5. Гра закінчується швидко, бо учасники йдуть до мети найкоротшим шляхом. Вирішення: учитель створює додаткові умови, які примушують учнів більш активно використовувати знання. 6. Гра переходить у конфліктну ситуацію Вирішення: вчитель знімає конфлікт, ліквідуючи предмет суперечки, вводить у гру нових учасників.

Якщо педагог зовсім не керуватиме грою, виникає загроза, що завдання не буде виконане або буд виконане небажаним чином. У цьому випадку вчитель ризикує втратити контроль над класом. Вчителю треба вчитися методиці проведення ігор, організації цієї діяльності. Не можна розраховувати на стихійний інтерес до гри. Переважна більшість науковців зазначають, що саме в ігровій діяльності формуються й удосконалюються сприймання, увага, мислення, пам'ять - фундаментальні психічні процеси, без достатнього розвитку яких не можна говорити про виховання гармонійної особистості. Таким чином, можна зробити висновок, що гра виконує дуже важливу функцію у всебічному розвитку учнів, і тому має бути задіяна вчителем під час уроку. Вчитель світової літератури може обрати для себе та своїх учнів певні найбільш підходящі види уроку-гри. Це зокрема: змагання із поділом на групи, урок-бесіда, де учні ставлять питання одне одному та роблять підсумки, "броунівський рух" ("навчаючись сам, навчаю інших"), "мікрофон" (відповідь-узагальнення кожного учня наприкінці уроку із передачею один одному мікрофону), створення та відгадування літературних кросвордів тощо.

29. Задум та структура програми 8 класу; методичні проблеми викладання на даному етапі психологічного становлення підлітків. Учні 8 класу відносяться до старшого пділіткового вікового періоду. Центральною психологічною характеристикою підліткового віку є перехід від одного типу стосунків між дорослим і дитиною (моралі слухняності) до якісно іншого, специфічного типу (моралі принципової рівності). Цей період може супроводжуватись певними труднощами. У великій мірі цьому сприяє відносна нестійкість нервової системи підлітка, його загальна неврівноваженість, роздратованість, перепади настрою, підвищена збудливість. Навчання для підлітка є головним видом діяльності. І від того, як учиться підліток, багато в чому залежить його психічний розвиток, становлення його як громадянина. У середній і старшій школі не слід вимагати від учнів механічного запам'ятовування «застиглих» визначень наукових понять. Нехай діти самі знаходять визначення для них або хоча би передають зміст поняття своїми словами. Наскільки учень може відхилитись від визначення, даного вчителем, – непоганий прийом діагностики його інтелектуального розвитку. Підводячи підсумки виконаної роботи, можна зробити наступні висновки: – для успішного викладання матеріалу учням підліткового віку необхідне знання психологічних особливостей учнів, оскільки саме це дозволяє успішно вибрати правильні методи й прийоми викладання; – підлітків залучають самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність; – важливе завдання вчителя – навчити підлітків способам виконання нових форм навчальної діяльності, не дати згаснути інтересу до них; – одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання; – істотне значення при позитивному відношенні підлітків до навчання має розуміння значимості знань; – з метою якісного викладання вчитель повинен опиратися на пізнавальний інтерес школярів, і, з метою розвитку пізнавального інтересу, учитель використає у своїй діяльності інноваційні технології, які позитивно впливають на засвоєння навчального матеріалу й формують стійкий інтерес до предмета; – найважливіший критерій виниклого пізнавального інтересу – поява питань в учнів у процесі навчальної діяльності; – залучення на уроках сучасного матеріалу є засобом досягнення свідомого відношення підлітків до навчання, що надає навчанню актуальність; – позитивно впливають на навчальний процес такі форми активізації пізнавальної діяльності, як семінар, гра, пізнавальні завдання. Учитель, засвоївши зміст запропонованих методів і форм організації навчання, може творчо підійти до реалізації завдань навчального процесу.