75.Принципи етичної к-ри юриста

Принципи етичної культури юриста: гуманне відношення до людини не як до засобу досягнення якоїсь мети, а як до цілі; чесність і справедливість, тому що справедливості не можна досягти нечесним шляхом; доброзичливість і чуйність, оскільки юристам доводиться часто спілкуватися з людьми,

які потрапили в складні життєві ситуації. Але ці риси не можна ототожнювати із всепрощенням; простота і скромність. Вони потрібні юристу для того, щоб він не був егоїстом і користолюбним; дотримання професійної таємниці. Це необхідно для об’єктивного і повного розслідування

кримінальної справи, а також, щоб не розголошувати інтимне життя учасників юридичного процессу

76.Поняття моралі та моральної культури юриста

. Морáль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та

оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої

забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.

Філософ Джеремі Бентам зауважив, що мораль “у найзагальнішому розумінні — це вчення

про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя”.

Моральні потреби — це потреби спілкування з іншими людьми за встановленими (прийнятими)

правилами поведінки.

Моральна культура посідає одне з найважливіших місць в особистій культурі

юристів. Це можна пояснити характером та сферою їхньої діяльності, а також

завданнями, які стоять перед ними в межах професійного обов´язку. Як було

вже зазначено, їхня робота пов´язана зі забезпеченням прав і свобод громадян,

виконанням обов´язку перед суспільством і державою, зі служінням праву, а ,отже,

справедливості, що ставить до всіх працівників юридичної сфери високі моральні

вимоги. Особливо це стосується співробітників правоохоронних органів, які

працюють у більш складних умовах і вирішують часом неймовірно складні проблеми.

моральна культура — це один із аспектів загальної культури особи, як

а характеризується системою моральних цінностей, що формуються протягом усього

життя особи і є головним критерієм у виборі моделі, мети, засобів здійснення поведінки

, а також домінуючого мотиву будь-якої свідомої діяльності. До системи моральних

цінностей відносять сукупність стійких знань про добро, зло, справедливість,

несправедливість, про наявність певних норм та принципів моралі, переконаність

у необхідності виконання цих правил, морально-чуттєве ставлення до випадків

порушення цих правил, готовність стати на захист основних моральних ідеалів та

особистими діями втілювати їх у практику життя.

77.

78.Поняття естетичної к-ри юриста

Естетична культура юриста — це розуміння юристом правил зов­нішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на прак­тиці з метою ефективного розв'язання юридичних завдань.

Охарактеризуємо складові естетичної культури юриста.

Культура мови — це літературна мова, вільне володіння юридич­ною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати пра­вильний тон у розмові.

Культура зовнішнього вигляду — це вміння добирати одяг, зачіску відповідно до віку, посади, часу. Для юристів характерні офіційність і стриманість в одязі, відсутність екстравагантності, тому що посада має державно-офіційний характер.

Культура організації робочого місця — це створення естетичної обстановки діяльності юриста, комфортності. Однак юрист повинен орієнтуватись на відвідувачів, тому його робоче місце не повинно відволікати увагу відвідувачів.

Культура підготовки юридичних документів — відсутність тех­нічних, структурних порушень, організаційних і пунктуаційних поми­лок, нерозбірливого рукописного тексту тощо.

Отже, культура юриста складається з політичної, правової, етич­ної та естетичної культур. Необхідно підкреслити, що тільки високий рівень культури дає можливість юристу реалізувати своє високе со­ціальне призначення.