63.Мезанізм дії психологічної к-ри

Механізм дії психологічної культури юриста, тобто важелі, за допомогою яких

психологічна культура втілюється у його практичну діяльність,- це насамперед

мислення і мова.Мислення юриста спрямоване на усвідомлення права й реалізацію

його норм. Упсихологічній літературі мислення поділяється на теоретичне і практичне.

Юрист повинен розвивати обидва види мислення, щоб активізувати творчий пошук,

професійні дії. Але перешкодою творчій діяльності юриста може бути осуд керівників,

невпевненість у результатах тієї чи іншої справи. У таких випадках механізм мислення

юриста буде «деформований», оскільки його думка залишиться невисловленою.Думки

передаються за допомогою мови, яка буває, як відомо, внутрішньою і зовнішньою.

Зрозуміло, що внутрішня мова людини передує зовнішній, тобто слову. Проте юрист

працює в таких умовах, коли зовнішня мова не завжди повинна виражати думку чи

внутрішню мову. Це позитивний результат його психологічної культури, хоча зміст

вираженої думки характеризує ступінь розвитку загальної культури людини. Зауважимо,

що мова юриста не завжди адекватна його психологічній культурі. Однак не кожен юрист

уміє використовувати слово як засіб юридичної праці. Трапляється, юристові тяжко

висловитися, а легше скласти письмовий текст, що е наслідком певних прогалин у

його психологічній культурі.

64.Поняття правової інформації.Офіційна і неофіційна правові інформація

.

Відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація — це документовані

або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві,

державі та навколишньому природному середовищі. Як один із видів інформації цей

Закон виокремлює правову інформацію — сукупність документованих або публічно

оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти,

правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Законом України «Про інформацію» закріплено положення, відповідно до якого

законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів

громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.

Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей

про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок

, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. Джерелами правової інформації

є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні

договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові

акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з

правових питань. З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів

всім громадянам держава забезпечує видання цих актів масовими тиражами у найкоротші

строки після набрання ними чинності.

Офіційна правова інформація - це інформація, що виходить від повноважних державних

органів, що має юридичне значення і спрямована на регулювання суспільних відносин.

У свою чергу, вона поділяється на нормативну правову інформацію та іншу офіційну правову

інформацію.

Нормативна частина правової інформації, що становить її ядро, - це сукупність нормативних

правових актів (далі НПА) в усьому їх різноманітті та динаміці. Неофіційна правова

інформація, що представляє собою матеріали та відомості про законодавство і практику його

застосування, відрізняється від офіційної правової інформації та правової інформації, що має

юридичне значення, перш за все тим, що не тягне правових наслідків. Неофіційна правова

інформація, не будучи нормативної та породжує правові наслідки, має тим не менш важливе

значення для ефективної реалізації норм права. Так, думки відомих вчених, які коментують

, що роз'яснюють законодавство, представляють інтерес як для фахівців, так і для широких

кіл населення і використовуються при реалізації, застосуванні правових норм.