5.Предмет нумізматики, її завдання, джерельна база та методологія.

Джерельна база

Нумізматичні джерела поділяються на 2 групи : основні та допоміжні.

Основні – це монети, це монетні комплекси – скарби. Крім того сюди ми можемо включити також предмети, що тим чи іншим чином мають відношення до виготовлення монет.

Найголовнішим історичним джерелом виступають монети, а також їхні замінники – монетоподібні грошові знаки. Джерелом там виступає їхня форма, метрологічні показники, особливості виготовлення тощо.

Досить часто ми можемо лише за допомогою монет,що виготовлялись з найрізноманітніших металів і збереглись до наших днів, пізнати давно знищені і зруйновані пам’ятки архітектури та скульптури, які досить часто наносили на аверси та реверси стародавніх монет.

Отож, дуже важливими для дослідника джерелами є монетні знахідки – як скарби( монетні комплекси ) ,так і поодинокі.

Важливою групою нумізматичних джерел виступають інструменти та матеріали, які використовувались в процесі карбування монет. Насамперед це монетні штемпелі та металеві заготовки, що використовувались у процесі карбування монет. Важливими для нумізмата є інформація про інструментарій монетного двору та вагові тягарці для зважування та перевірки його продукції.

Значним джерелом інформації є допоміжні нумізматичні джерела – товаро-гроші, медалі, ордени, жетони, бони.

Важливим джерелом є письмові памятки : документація монетних дворів, рішення урядів про монетно- грошові реформи і тому подібне.

ЗАВДАННЯ :

Основними завданнями нумізматики є :

1 . вивчення історії монетної справи

2 - вивчення історії грошово – вагових систем

3 – вивчення історії грошового обігу.

Багато важливих проблем історії економіки та торгівлі неможливо розібрати без знання нумізматичних даних

Процес нумізматичного дослідження різноманітний – він включає в себе різносторонне вивчення зображень, ваги, написів, розмірів, складу метала тощо.

ПРЕДМЕТ :

Предметом нумізматики виступає опис та вивчення різноманітних монет. Нумізматика вивчає історію монетного карбування та грошового обігу за монетами, грошовими злитками, та іншими пам'ятниками (монетними штемпелями, документацією). Вивчення монети як засобу грошового обігу, державного документа, виробу ремесла та мистецтва епіграфічного джерела відбувається у тісному зв'язку з використанням інших історичних джерел — писемних та археологічних. Отже, предметом нумізматики як науки виступає вивчення історії монетного карбування, вивчення значення монети у економіці, та вивчення різного роду метрологічних параметрів.

Методологія :

До сучасних методів нумізматичного дослідження належать:

• визначення монети — це визначення часу і місця її випуску, її номінал; технічні особливості виробництва монети;вивчення матеріалу ,з якого робилась монета ,її вага і розмір . Монета вважається визначеною, якщо є посилання на відповідну літературу. Якщо монета не була раніше опублікована, на ній відсутні безпосередні (прямі) відомості про час та місце її випуску, то це вважається не визначенням, а атрибуцією монети.

• датування окремих монет і груп за скарбами.- аналіз скарбового матеріалу за хронологічним, типологічним, метрологічним, топографічним показниками дозволяє досить точно визначити окремі монети, періоди обігу певних груп монет.Цей метод є найбільш важливим у нумізматичній науці.

• метод порівняння монетних штемпелів — дозволяє визначити хронологію випуску монет (цей метод є особливо актуальним для монет, які не мають дат).

• технічні методи — з'ясування якісного і кількісного складу монет. Тут використовуються спектографічний, рентгенофлюорисцентний і нейтронно-активізаційний методи.

• робота з мікроскопом, макро- і мікрофотографія.

• математичний метод.- він використовується для врахування вагових характеристик та для кількісного аналізу певних груп монет, адже нумізматика оперує великою базою кількісного матеріалу. Використовується комп'ютерна техніка.

• зіставлення даних нумізматики з писемними та іншими історичними джерелами.