4. Поняття генеалогічного досьє та генеалогічної картки. Сучасні комп'ютерні методи обробки генеалогічних даних.

Проблеми методики обробки генеалогічного матеріалу та способів його фіксації розглядаються в праці П. Дюрі. У своєму дослідженні «Генеалогія», що побачило світ 1975 р., він послідовно викладає сучасні методи роботи генеалога. Так, автор концентрує увагу на трьох основних етапах обробки генеалогічних відомостей. Перший - складання генеалогічного досьє на кожного представника досліджуваного роду, до якого залучаються різні за типом, видом, походженням, місцем зберігання документи, що комплектуються відповідно до визначеного фахівцем рубрикатора. Досьє передбачене не для публікації, а як необхідний матеріал для подальшої праці дослідника. П. Дюрі пропонує, наприклад, такі розділи:

1. Громадянський стан - документи про народження, смерть тощо.

2. Сімейний стан - свідоцтва про шлюб, розлучення, шлюбні контракти тощо.

3. Національність - походження, громадянство, еміграційні документи тощо.

4. Зовнішній вигляд та фізичний стан - фотографії, портрети, медичні відомості про стан здоров'я тощо.

5. Віросповідання - акти про хрещення, вінчання, оспі­вування та ін.

6. Освіта - дипломи, атестати тощо.

7. Кар'єрний зріст та соціальний стан - накази про призначення на посаду та звільнення, подяки, документи про нагородження та відзнаки, доповідні, покарання, скарги та ін.

8. Фінансовий стан - банківські документи, боргові квитанції, майнові документи тощо.

Можливі також інші рубрики.

Другим етапом у генеалогічному дослідженні є складан­ня генеалогічної картки на кожного представника дослі­джуваного роду. Картка резюмує дані досьє, концентрує всю зібрану генеалогічну інформацію у більш стислій формі. П. Дюрі пропонує і рубрикатор картки, який, звичайно, складається відповідно до рубрикатора генеалогічного досьє.

Третім етапом П. Дюрі вважає складання таблиць, що є кінцевим результатом суто генеалогічного дослідження та можуть бути оприлюднені. Набір таблиць, який розглядає французький генеалог у своїй праці, - класичний: висхідні, низхідні та споріднення. Під час роботи над таблицями П. Дюрі використовує так звану нумерацію Соса-Страдоніт-ца, запропоновану іспанським генеалогом X. Соса і вдоско­налену німецьким дослідником С. Кекуле фон Страдонітцем

Зразок генеалогічної картки

1. Прізвище, ім'я, по батькові.

2. Рік, день, місяць і місце народження.

3. Рік, день, місяць і місце смерті.

4. Відомості про батьків.

5. Національність.

6. Віросповідання.

7. Прізвище, ім'я, по батькові дружини.

8. Рік, день, місяць і місце народження дружини.

9. Рік, день, місяць і місце одруження.

10. Відомості про батьків дружини.

11. Рік, день, місяць і місце смерті дружини.

12. Фізичні дані та причина смерті.

13. Політичні переконання.

14. Освіта.

15. Службове становище.

16. Нагороди, відзнаки, звання і титули.

17. Діти.

18. Фінансове становище.

19. Посилання на джерела.

У 1999 р. у Алтайському державному університеті та Центрі зберігання архівного фонду Алтайського краю була розпочата робота по виявленню та вивченню метричних книг Алтайського краю. Головним завданням дослідників є джерелознавче вивчення метрик Алтаю, виявлення їх інформаційного потенціалу для вивчення історії народонаселення. У 2000 р. науковцями була створена база даних “METRIХ” - до якої увійшли всі виявлені метричні книги Алтайського краю 70-х рp. XVIII - 30-х рр. ХХ ст. [18].

Демографії Карелії присвячені дослідження П. Менухової, С. Смирнової, Є. Твердюкової. Демографічні показники Туксинського повіту були розраховані П. Менуховою методом когортного аналізу за матеріалами метричних книг [20]. С. Смирнова на основі метричних книг Мегрецького та Туксинського приходів провела аналіз смертності серед населення регіону  21 . О. Твердюкова наполягає на створенні комп’ютерної бази даних та використання статистичних методів для аналізу метричних книг [22].

На сьогодні актуальною проблемою для України є створення каталогу метричних книг, які зберігаються не тільки в державних архівах України, а й у відділах РАГСів.