5.3. Виробнича санітарія на газових промислах.

Предметом гігієни праці є вивчення всіх виробничих умов з метою розробки комплексу організаційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, необхідних для оздоровлення виробничих умов і підвищення продуктивності праці. Одним із завдань гігієни праці є встановлення допустимих концентрацій хімічних речовин в повітрі і параметрів фізичних чинників, до яких відносяться: несприятливі метеорологічні умови, дія інтенсивного ультрафіолетового випромінювання, наявність рентгенівського і радіоактивного випромінювання, струмів високої частоти, шуму, вібрації, ультразвуку, підвищений або знижений атмосферний тиск .

Не лише чинники зовнішнього середовища, але і організація технологічного і трудового процесу впливають на здоров'я працюючих, їх працездатність і продуктивність праці. Тому завданням гігієни праці є розробка і впровадження комплексу заходів, направлених на забезпечення оптимальних умов праці: усунення або оздоровлення тих ділянок виробничого процесу, які можуть завдати збитку здоров’ю працівників; раціональна організація праці і відпочинку; розробка індивідуальних засобів захисту; проведення медичних заходів, направлених на попередження захворювань; отримання науково обґрунтованих матеріалів для законодавчих актів по оздоровленню умов праці.

5.4. Фактори виробництва, які наносять шкоду організму людини при її роботі на промислі.

Окрім знання технології, робочі, які обслуговують заглибні гвинтові електронасоси, повинні володіти навиками поведінки на робочому місці, виконувати свої обов’язки таким чином, щоб не допускати виникнення небезпеки, а також знати, що робити при її виникненні.

В процесі експлуатації свердловин можуть мати такі небезпечні і шкідливі фактори які обумовлені технологією виробничого процесу, роботою устаткування організаціями причинами та природно кліматичними умовами до яких відносяться:

1. гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях обладнання інструментів, пристроїв;

2. підвищений рівень шуму на робочому місці;

3. обладнання, трубопроводи що знаходяться під тиском;

4. підвищена або знижена температура поверхонь обладнання;

5. підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

6. підвищена або знижена вологість повітря (включаючи атмосферні опади);

7. підвищена або знижена рухливість повітря;

8. хімічний фактор (по агрегатному стану нафто та газоподібні речовини)

9. відсутність або недостатня освітленість робочої зони;

10. фізичні перевантаження;

Характеристика небезпечних і шкідливих виробничих чинників визначається комплексом показників інтенсивністю, тривалістю дії, причиною виникнення, результатом дії і способом усунення.

Інтенсивність і тривалість дії виробничого чинника визначається ступенем перевищення норм (для нормованих факторів) або його параметрами (для ненормованих факторів), а також тривалістю його дії на тих, що працюють протягом робочої зони.

В результаті дії небезпечного і шкідливого виробничого фактора на працюючого можуть виникнути такі наслідки: нещасний випадок, професійне захворювання, фізичне і нервово-психічне перенапруження та інші несприятливі зміни в стані здоров’я .

Основні роботи по усуненню дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні проводитися на виробництвах і передбачати:

1. виявлення джерел небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

2. вимірювання рівня і параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх оцінку у відповідності з вимогами стандартів ССБР і встановлення характеру їх дії на працюючих;

3. розробку організаційних і технічних заходів по усуненню дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Виробниче освітлення. Монтажно-демонтажні роботи установки виконуються при природному освітленні в денний час доби. У випадки аварії роботи можуть проводиться в нічний час при штучному освітленні, встановленим на пересувному устаткуванні для ремонту свердловини, наприклад на транспортній базі автомобіля КРАЗ-65101.

Світильники, призначені для освітлення гирла свердловини, розміщують поза робочим місцем і захищають від можливого механічного пошкодження при роботі. Всі світильники і їх частини, що встановлюються на устаткуванні, захищають від падіння в результаті дії вібрацій і струсів. Світильники повинні мати ступінь захисту не менше IP54 по ГОСТ 14254-80.

Як джерела освітлення в прожекторах передбачається використовувати лампи типу ДРЛ. Перевагами ламп цього типу є:

‑ висока світлова віддача;

‑ великий термін служби (10000 ч);

‑ компактність;

‑ не критичність до умов зовнішнього середовища.

Недоліки цих ламп (переважання в спектрі променів синьо-зеленої гамми, що веде до незадовільного перенесення кольорів, що виключає застосування ламп у випадках, коли об'єктами розрізнення є особи людей або забарвлені поверхні; можливість роботи тільки на змінному струмі; необхідність включення через баластний дросель; тривалість розгорання при включенні (приблизно 7 хв.) і початок повторного запалення після навіть дуже короткочасної перерви живлення лампи лише після охолодження (приблизно 10 мин.); пульсації світлового потоку більші, ніж у люмінесцентних ламп; значне зниження світлового потоку до кінця терміну служби) не є перешкодами для проектованого виду освітлення.

Лампи розжарювання не рекомендується встановлювати в прожектори із-за низької світлової віддачі, переважанні в спектрі випромінювання жовто-червоної частини спектру і обмеженого терміну служби, а люмінесцентні лампи неможливо застосовувати унаслідок їх обмеженої одиничної потужності і великих розмірів при даній потужності, залежності характеристик від температури зовнішнього середовища.

Розташовуються світильники на відстані 10-15 метрів від гирла свердловини, оскільки знаходяться на агрегаті.

Вібрація. В процесі роботи заглибної установки на неї впливають вібраційні навантаження. Для запобігання РС ‑ відмов (розчленовування секцій), різьбові з'єднання замінюються на фланцеві в місцях з'єднання секцій. Вібрація може бути також наслідком поганого балансування і центрування обертових деталей установки, що неприпустимо.

Головними джерелами вібрації при роботі і обслуговуванню заглибної установки є агрегат для СПО (наприклад, А-50). Частоту дизельного двигуна, яким забезпечується агрегат для СПО можна розрахувати таким чином: 1500 (об/хв)/60 = 25 Гц, така частота шкідлива для організму людини, але роботи на гирлі свердловини мають епізодичний характер, тому немає необхідності здійснювати захист персоналу.

Шум. Під час роботи установки в свердловині шум практично ні яким чином не виявляється, оскільки установка знаходиться на глибині близько 1500 метрів. Тому робочі бригад поточного і капітального ремонту не піддаються інтенсивній дії шуму при експлуатації установки для освоєння. Але при проведенні капітального і поточного ремонту застосовується агрегат для СПО, наприклад на транспортній базі КРАЗ, тому головними збудниками шуму буде привід лебідки, що здійснюється від дизельного двигуна внутрішнього згорання. Дизельні двигуна створюють шум рівний 115 дБ. («Шум. Загальні вимоги безпеки» ГОСТ 12.1.003-83). Рівень такого шуму допустимий тільки при частоті 63Гц, для широкосмугового шуму, як в нашому випадку, граничною величиною є шум рівний 85 дБ по СНіП 3223-85 «Допустимих рівнів шуму», але цим же документом з 1.01.85. ‑ допустимі рівні шуму понижені на 5 дБ, тобто для нашого випадку це 80 дБ.

Оскільки дія шуму короткочасна, то немає необхідності встановлювати додаткову шумоізоляцію.