- •(Посібник до іспиту)
- •Найдавніше населення на території України (доба палеоліту і мезоліту).
- •Палеоліт (1 млн.-10тис років до н.Е.)
- •2. Неоліт та енеоліт на території України.
- •3. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на території України
- •4. Грецькі-міста держави у Північному Причорномор’ї
- •5. Давні слов´яни на території України. Венеди. Анти. Склавини.
- •6. Утворення держави Київська Русь. Перші князі Олег, Ігор та Ольга.
- •7. Піднесення та розквіт Русі
- •8. Період тріумвірату. Правління Володимира Мономаха.
- •9. Роздробленість Київської Русі
- •10. Монголо-татарське нашестя на руські землі та його наслідки.
- •11. Історія Галицько-Волинської держави.
- •12. Перехід України під владу Литви. Литовсько-руська держава.
- •13. Українські землі у складі Польщі. Люблінська та Брестська унія.
- •Утворення козацтва. Запорозька Січ.
- •15. Перші козацькі повстання
- •16. Петро Сагайдачний - видатний гетьман України
- •19. Україна за правління Івана Виговського і Юрія Хмельницького
- •22. Україна в добу Руїни(1663-1676рр)
- •21. Україна в добу Івана Самойловича
- •22. Національно-визвольна акція Івана Мазепи.
- •23. Пилип Орлик та його Конституція 1710р.
- •26. Обмеження і ліквідація автономії України у складі Російської імперії 1709 – 1764рр.
- •25. Скасування козацького устрою Катериною II
- •26.Гайдамацький та опришківський рух.
- •27. Поділи Польщі та її наслідки для українських земель
- •28 Криза кріпацтва та селянські виступи в першій половині XIX ст.
- •29. Початки національного відродження на Наддніпрянщині. Кирило-Мифодіївське товариство.
- •30. Початки національного відродження в Західній Україні. Руська трійця.
- •35. Царські реформи 60-70рр. XIX ст. Та їх наслідки для України.
- •33. Громадівський рух 60 - 80-х років XIX ст.
- •34. Суспільно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 2 пол.XIX.
- •35 Перша світова війна і Україна
- •37. Гетьманат Павла Скоропадського(квітень-грудень 1918 року)
- •38 Директорія унр.
- •47. Західноукраїнська народна республіка
- •40.Воєний комунізм на території України
- •41. Більшовицький неп та Україна.
- •43. Індустріалізація в 30-ті рр. Хх століття.
- •44. Колективізація і голод 1933р в Україні
- •45. Масові репресії 30-х років.
- •46. Східна Галичина у складі Польщі у 20-30 рр.XX століття
- •47. Закарпаття між двома світовими війнами.
- •49. Пакт Ріббентропа-Молотова і західноукраїнські землі.
- •50. Україна в 1941 році.
- •53. Радянський партизанський рух на території України в часи Другої світової війни.
- •54. Визволення України від фашистських загарбників
- •55.Україна в період відбудови.
- •56.Економічні і політичні процеси періоду відлиги.
- •57.Косигінські реформи і економіка України періоду (1964-1984).
- •58. Дисидентський рух в Україні
- •Етапи дисидентського руху
- •1968-1976 Рр. - піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля.
- •59.Україна в період Перебудови.
- •60.Здобуття україною незалежності.
- •Акт про незалежність України
- •Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.
- •Розпад срср. Створення снд
28 Криза кріпацтва та селянські виступи в першій половині XIX ст.
Бац Анна. ІІАЛ-11 курсу 2013р.
У 30-40 рр. 19ст. в Україні розпочався промисловий переворот.
Але його розвиток гальмувала існуюча феодально-кріпосницька система, посилення експлуатації селянства, тобто панщина 1786р., в обмежувані панщини трьома днями на тиждень, в багатьох фільварках селян примушували працювати шість—сім днів на тиждень. Поміщики збільшували площі фільварків, відбираючи землі в селян і переводили їз на місячну оплату праці. В гонитві за прибутками вони вимагали, щоб крім панщини 6 днів на тиждень селяни сплачували чинш, і цим самим примушували селян продавати частину своєї продукції. Частина поміщиків намагаючись змусити селян працювати краще перевели селян на урочну систему виконання панщини. Кріпаку давали завдання на день, обмежуючи панщину трьома днями в тиждень. Але норми були настільки високими, що виконати їх за день було неможливо. Усі ці нововведення не підвищили продуктивність праці селян. Все більше освічених людей розуміло кріпацтво не може принести добробуту дворянам.
Посилення феодального гніту викликало різкі протести селян. Вони тікали поодинці та сім’ями на Правобережну Україну, у степи Пд.України, в Молдавію і т.ін. Подавали позови на поміщиків, підпалювали їхні економії, відмовлялися від виконання феодальних повинностей тощо. Нарешті, селяни із зброєю в руках почали виступати проти кріпосницького ярма. Масовий селянський рух на правобережній Україні проти кріпацтва очолив Устим Кармелюк . Його загони діяли на Поділлі з 1813 по 1835 рік. Народний месник грабував панів і роздавав награбоване селянам, за що його назвали в історичній літературі „українським Робін Гудом”.
У 1855 році на Київщині 140 000 селян відмовились виконувати повинності і ходити на панщину записавшись у козаки. Цей селянський рух отримав назву „Київська козаччина”.
Мрії про волю і гідне життя живили уяву людей які охоче вірили будь-яким чуткам про звільнення від гніту. У 1856 в пд.. губерніях прокотився поголос що ті хто переселиться до Криму стануть вільними й заможними господарями.76 000 селян з 574 сіл рушили в «похід у Таврію по волю». Війська зустріли переселенців на дніпровських переправах і Перекопі. Загинуло багато селян.
Невпинна боротьба селян проти кріпацтва зробили нагальним питання про його скасування.
29. Початки національного відродження на Наддніпрянщині. Кирило-Мифодіївське товариство.
Слива Сергій 2вл9, 2013р
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в Україні розгорнувся процес національно-культурного відродження. На цьому ґрунті робилися перші спроби створення узагальнюючих праць з історії України. Поступово відроджується мова, розширюється сфера її вжитку. Заявляє про себе іменами Т. Шевченка, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка українська література, яка активно пропагує демократичні, антикріпосницькі ідеї, ненависть до національного гноблення.
У 1846р. у Києві виникла таємна організація української інтелігенції Кирило-Мефодіївське братство. У ньому не було представників аристократії. Членами Кирило- Мефодіївського братства були вчені, письменники, студенти віком від 19 де 30 років — усього 12 осіб. Засновниками братства були історик Микола Костомаров, канцелярист Микола Гулак і студент Василь Білозерський, викладач гімназії, етнограф і письменник Пантелеймон Куліш, а також геній українського народу – Тарас Шевченко. У тактичному плані між членами братства існували розходження: Костомаров і Куліш вважали найкращим шлях поступових реформ, а Гулак і Шевченко – шлях революції й повалення царизму.
Основні статутні та програмні положення Кирило-Мефодіївського братства були сформульовані у двох документах — «Статуті Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», підготовленому В. Білозерським з урахуванням думок братчиків, та «Законі Божому, або Книзі буття українського народу», написаному М. Костомаровим.
Мета Кирило-Мфодіївського братства:
1. Утвердження на засадах християнства демократичний лад в Україні.
2. Освіта народу.
3. Проводились конференції в Україні, Київ мав стати столицею.
"Проіснувало товариство недовго (близько 14 місяців). Унаслідок донесу студента О. Петрова його керівники й провідні члени були заарештовані й заслані до різних міст Європейської Росії. Трагічною була доля Т. Шевченка — людини, у якій цар та його чиновники вбачали найнебезпечнішого учасника товариства. Його віддали в солдати на 10 років і заслали до Оренбурга. Сам Микола І дописав до вироку таке: «...під суворим наглядом і забороною писати й малювати».
Значення братства: Це була перша спроба української інтелігенції перейти до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму українського національно-визвольного руху.