11.Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури

Мистецтво раннього Середньовіччя несе відбиток перехідності, в ньому змішані язичницькіта християнські мотиви. З утратою античних досягнень головну роль отримало декоративно-ужиткове мистецтво, а пізніше — архітектура.

Про формування певного художнього стилю можна говорити приблизно з 10 століття. Тоді вже виразно проступала особливість середньовічного мистецтва — провідна роль у ньому належить архітектурі. Саме вона відображає основні естетичні ідеї, диктує вигляд малярство, скульптури, є основою синтезу мистецтв.

У Українському культурному жітті XV ст. спостерігаються крізові Явища . Аджея українська культура булу тісно пов'язана з православною церквою , а церква одержувала на духовний Розвиток кошти від держави . Колі української влади не стало, Литовська та Польська держави підтрімувалі позбав католицьке духовенство. Православною ж церквою , як власне й культурою , Ніхто НЕ опікувався . Усе менше Трапляється освіченіх людей среди духовенства , знищують старі Церковні та світські школи , слабшають література та художня творчість .

Тяжкий іноземній гніт и спустошліві Війни гальмують культурний Розвиток . Прот даже у ціх складних умів культура українського народу Розвивайся .

Україна:

Архітектура

Архітектурні стілі цього годині історики поділяють на Дві групи : стиль оборонних споруд та церков . Постійні Військові Дії , Які відбуваліся на теренах України , сприян появі Великої кількості замків та фортець . Стратегія й тактика ведення війн з часів раннього Середньовіччя однозначно змінілася . Если раніше Велике значення мала чати Облога міста , то после монголо -татарської навали переважав штурм з використаних муроломної техніки. Тому у фортіфікаційному будівництві на зміну дерев'яним Прийшли могутні кам'яні стіні , потужні мури , велика кількість Башта. СПЕЦІАЛЬНІ міцні башти , Які назівають Башту - донжон , були побудовані на випадок , ЯКЩО ворогу вдасть захопіті Частину укріплень . Такі форми споруд вікорістовуваліся в архітектурі фортець ХІ - ХП ст.

До мурованих кам'яних Фортечний споруд захи замок у м. Кременці , Який БУВ побудованій на вісокій горі . Его три могутні башти овальної форми давали можлівість вести фланговий обстріл нападників . Подібні замки Зведені в м. Білгороді ( Дністровському ) та Луцьку .

Цікаво , что військовий архітектурний стиль значний мірою вплінув и на церковне будівництво . Церкви й Монастирі нагадував собою укріпленій замок , а їхні дзвініці нерідко віконувалі Функції сторожову веж . Побудовані з дерева чи каміння церкви зберігалі Традиції Київської Русі , віддзеркалювалі Складний історичний Розвиток пізнього Середньовіччя . Тільки на качану XVI ст. в Україні знаходится відображення європейський ренесансно стиль . Символом тієї епохи можна назваті кам'яні церкви - Оборонні споруди Києво- Печерської лаври та церкви замку в с. Сутківцях на Поділлі . Такого ж типу були : Петропавлівська церква на Поділлі (XV ст. ) Та церква в Рогатіні (XIV -XV ст. ) .

У XIV -XV ст. панувать церковний стиль перехідного періоду , у якому поєдналіся попередні зразки візантійського стилю та Нові ЄВРОПЕЙСЬКІ впливи готічної культури . Такі церкви збудувалі в Галічі ( Різдва Хрис - тового , XIV ст. ), У Межіріччі на Волині (XV ст. ), У Лаврівському Монастирі на Бойківщіні (XIV -XV ст. ) .Живопис

Високого розвітку в XIV -XV ст. досягло українське малярство . Українські митці поступово відходять від традіцій візантійської школи - ее статічності та урівчастості . Живопис , крім релігійної тематики , звертається й до світськіх тем. Художники пріділяють больше уваги пейзажам , побутовості та військовім сценам . Набув Поширення портретного живопису . Даже в іконопісі помощью образів святих передавали Тогочасні розуміння краси . Історики бачать у збережений святих РІСД реальних людей ( свята Марія - проста українська жінка , жінка -мати та ін. ) . Чи не випадкове відомій мандрівник Павло Алеппський , Побачивши український церковний живопис (образ Божої Матері ) , зазначів : «Багато дечого бачив я на своєму віку , альо НЕ бачив Рівного образу. Божа Матір так чудово написана , что здається , и может заговоріті , а одяг на ній наче мініться , рухається , особі , уста дівують своєю Божою красою . Так и чекаємо , что скаже : «Світ божий з вами » » .

Українські жівопісці були Популярні среди литовських та польських феодалів . Даже польський король Ягайло запросивши їх розмалюваті собор у Сандомірі , Костьол под Краковом , спальню в королівському палаці та ін. Роботи украинцев - жівопісців малі такий великий УСПІХ, что за малювання костьолів у краківськіх та сандомірськіх землях українцям надано особливі прівілеї .

Однак це НЕ Завадів польській владі чинити різноманітні утиски проти украинцев . Поступово малярство переводять з Вільної Професії до цехів . А православних у цехи немає прийомів . Тому в документах тихий часів читаємо : « майстрів русинів [ украинцев . - Авт. ] Ремесла малярського Вигнан з- поміж себе » чи « такого- ( имя ) русина до цеху не прийнять ».

Постійні утиски православ'я НЕ змоглі зруйнуватися Українські мистецькі Традиції .

Особливо це нашли відображення в іконопісі . Мистецькі образи , Які дійшлі до нас , якнайкраще передаються середньовічну ЕПОХА . Наприклад , Юрій Змієборець , збережений у лицарських латах на коні Зі Спіс, святий Микола - покровитель ремісніків та мандрівніків , Богоматір з дитиною - заступниця знедолення .

Мистецькі скарби середньовіччя України