- •1. Предмет і метод політичної економії.
- •2. Витрати виробництва і прибуток.
- •1. Величина вартості товару та фактори, які на неї впливають.
- •2. Виробничі відносини, їх зв’язок з продуктивними силами
- •1. Економічні закони. Економічна теорія і економічна політика.
- •2. Історичний розвиток відносин обміну. Виникнення грошей.
- •1. Функції грошей та їх прояв в економічній системі України.
- •1. Форми і види підприємницької діяльності.
- •2. Основні типи економічного зростання. Сучасний тип економічного
- •1. Національний доход і його структура. Національне багатство.
- •2. Номінальна і реальна заробітна плата, їх співвідношення
- •1. Перетворення грошей в капітал. Кругооборот і оборот капіталу.
- •2. Вартість товару і ціна.
- •1. Типи організації суспільного господарства. Товарне виробництво.
- •2. Торгове підприємництво і торговий прибуток.
- •1. Товар і його властивості.
- •2. Рівень життя населення та його показники.
- •1. Поняття ринку, його характерні риси.
- •2. Економічні кризи. Відтворювальний цикл та його фази.
- •1. Суспільне відтворення : суть і основні риси.
- •2. Екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання.
- •1. Інфляція, її суть, види та соціально – економічні наслідки.
- •2. Трудовий колектив та його економічні інтереси.
- •1. Основні типи економічних систем. Процес створення соціально
- •2. Речові і особистий фактори виробництва
- •1. Сукупний суспільний продукт і його структура.
- •2. Реальні доходи населення і шляхи їх збільшення..
- •1. Попит, пропозиція і ринкова рівновага.
- •2. Темпи і якість економічного зростання в умовах нтр.
- •1. Типи відтворення суспільного продукту.
- •2. Агропромисловий комплекс і його складові частини.
- •1. Суть суспільних фондів споживання, джерела їх утворення та напрямки використання.
- •2. Ефективність суспільної економіки та її показники. Економічна та
- •1. Підприємство і підприємництво. Розвиток підприємницької діяльності в Україні.
- •2. Форми торгівлі . Оптова і роздрібна торгівля.
- •2. Собівартість продукції підприємства. Шляхи зниження витрат на
2. Собівартість продукції підприємства. Шляхи зниження витрат на
виробництво та реалізацію продукції підприємства.
Собівартість – грошовий вираз витрат виробництва.
Процес виробництва завжди пов'язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в продукті. Останній характеризується корисністю (споживною вартістю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю затраченої праці. Чим продуктивніша праця, тим нижча трудомісткість одиниці створеного продукту.
Проте частина вартості продукту, що втілює в собі вартість засобів виробництва (уречевлена праця), існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на нього у вигляді вартості матеріальних витрат, а жива праця робітника створює чистий продукт — понад вартість матеріальних витрат.
Повторення виробництва можливе тоді, коли засоби виробництва і робоча сила відтворюються. Частина вартості товару, що має бути знову авансована на продовження виробництва, визначається як витрати виробництва.
Шляхами зниження собівартості є :
- підвищення продуктивності праці на базі розвитку науки і техніки;
- економія матеріальних і трудових ресурсів;
- краще використання існуючого потенціалу, техніки;
- застосування нових форм організації праці;
- використання передових технологій в процесі виробництва.
3. Задача.
. Визначте величину оборотних засобів підприємства, якщо відомо, що виробничі фонди становлять 1536,7 тис. грн., основні фонди - 792,6 тис. грн., фонди обігу - 500 тис. грн.
Рішення :
Величина оборотних засобів підприємства дорівнює :
1536,7 – 792,6 – 500 = 244, 1 тис. грн..
БІЛЕТ 30.
1. Роздержавлення і приватизація як закономірний процес.
Зміни у формах та сутності власності багато в чому модифікують усю структуру суспільно-економічних відносин. На Новому витку суспільного прогресу має відбутися не просто заперечення приватної власності, а діалектичне подолання відносин власності взагалі. Ці відносини мають поступитися місцем принципово іншим системо утворюючим структурам.
Однак сьогодні для країн з перехідною економікою нагальним є формування багатоманітності форм власності та господарювання як основи реформування адміністративно-командної системи на шляху до соціально орієнтованого ринкового господарства. Особлива роль при цьому належить процесам реформування, якісної трансформації монопольно-державної власності. Світовий досвід показує, що роздержавлення — це загальноекономічний процес. Не слід ототожнювати роздержавлення власності з приватизацією. Процес роздержавлення як комплекс заходів, спрямованих на усунення монополії держави на власність, формування конкурентного ринкового середовища, відбувається як у межах державної власності, так і поза ними.
Приватизація є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутність якої полягає у зміні державної форми власності на різновиди приватної.
Зазначені процеси відбуваються суперечливо, із соціальними загостреннями, потребують значних матеріальних, фінансових, організаційних, інтелектуальних зусиль тощо. Однак це необхідні заходи, рішучість і послідовність у проведенні яких, зрештою, приведуть до трансформації перехідної економіки в змішану економіку стабільного соціально орієнтованого суспільства..
2. Ринок і збалансованість економіки.
Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм — це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок — це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість.
Цивілізований характер ринку в промислово розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.
Ринок як складне, полісистемне утворення має надзвичайно багату структуру. Його складовими є ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура. Кожний з перелічених елементів здатний функціонувати в так званому автономному режимі й тому має свою структурну побудову. Всі вони взаємодіють як частини єдиної системи, оскільки органічно пов'язані між собою в становленні та розвитку. Порушення цього взаємозв'язку стає серйозною перешкодою існування повноцінного ринкового середовища.
3. Задача.
На одному підприємстві робітники працюють 9 годин, з яких 3 години потрібні для відновлення вартості робочої сили. Визначте норму додаткової вартості.
Рішення :
Додатковий час на підприємстві складає : 9 год – 3 год. = 6 годин.
Норма додаткової вартості визначається за формулою :
m 6
m` = ------------- * 100 % = --------- * 100 % = 200 %
V 3