1. Види комунікацій

Сутність комунікацій становлять взаємозв'язки між працівниками, підрозділами, організаціями тощо. Вони супроводжують усі процеси, що відбуваються в організації .

Комунікації — обмін інформацією, її змістом між двома і більше особами (працівниками).

Види комунікацій. Існує два види комунікацій.

1. Між організацією і зовнішнім середовищем. Наприклад, обмін інформацією підприємства зі споживачами відбувається через рекламу, з державою — через звіти, з політичною системою — шляхом створення лобі в парламенті. Під дією зовнішнього оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відеострічки, звіти та ін.

2. Між рівнями, підрозділами та працівниками організації.

Комунікації можуть здійснюватись:

- від вищих рівнів управління до нижчих, тобто «зверху до низу». Наприклад, начальник інформує підлеглих про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та ін.;

- між різними підрозділами (відділами, цехами тощо);

- від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так над ходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію тощо;

- між окремими працівниками;

- між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом).

З урахуванням характеру передавання інформації комунікації поділяють на формальні (офіційні), які створені керівництвом організації, та неформальні, сформовані на засадах між особистісних стосунків в організації.

Інформація. Основою комунікацій є інформація.

Інформація — сукупність повідомлень, які відображають конкретний аспект явища, події, виробничо-господарської діяльності.

Дані – неопрацьовані цифри і факти, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої систем і зовнішнього середовища.

Вона може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Інформацію класифікують за різними ознаками.

За повнотою охоплення явища:

- повна — всебічно та повною мірою розкриває сутність явища;

- часткова — відображає лише певний аспект явища, не даючи його цілісної характеристики;

- надлишкова — містить дані, що є зайвими і не потрібними для використання у конкретній ситуації.

За періодом дії:

- разова — використовується лише один раз у специфічній ситуації;

- періодична — застосовується та формується систематично, залежно від потреб;

- довгострокова — використовується протягом тривалого терміну.

За змістом:

- планово-економічна — містить дані про заплановані обсяги виробництва, реалізації, ціни тощо;

- фінансова — відображає рух грошових коштів на підприємстві, залучення інвестицій, структуру витрат;

- облікова — містить дані податкового та управлінського обліку щодо діяльності організації;

- бухгалтерська — охоплює дані, що використовуються при здійсненні бухгалтерського обліку;

- технологічна — розкриває зміст технології здійснення основних та супроводжувальних виробничо-господарських операцій;

- довідкова — містить загальнодоступні дані, використання яких полегшує здійснення всіх видів діяльності;

- адміністративна — відображає дані про права, обов'язки, відповідальність, правила та процедури в організації

За рівнем достовірності:

- достовірна — об'єктивно і правдиво характеризує певне явище;

- недостовірна — має сумнівне походження, суб'єктивне забарвлення та потребує перевірки.

Документація. Носіями інформації є документи, дискети, диски, графіки, перфострічки, перфокарти, магніт ні стрічки, плакати, схеми тощо.