14 Характеристика стратегічних рішень

Стратегічні рішення - це управлінські рішення, що:

орієнтовані на майбутнє і закладають основу для прийняття оператив­них управлінських рішень;

пов'язані зі значною невизначеністю, оскільки враховують неконтро- льовані зовнішні фактори, що впливають на підприємство;

пов'язані із залученням значних ресурсів і можуть мати надзвичайно серйозні, довгострокові наслідки для підприємства.

Під стратегічним рішенням слід розуміти результат вибору суб'єктом управління варіанта дій, спрямованих на вирішення визначених стратегічних завдань підприємства в існуючій чи спрогнозованій на майбутнє ситуації.

Стратегічні рішення приймаються в поточний час для того, щоб отримати необхідний результат у майбутньому. Узагальнення існуючої практики прий­няття стратегічних рішень [1; 2] дозволило виділити такі основні характеристи­ки стратегічних рішень, наведені на рисунку 1.

Рисунок 1 - Основні характеристики стратегічних рішень

 

15. Риси концепцій стратегічного менеджменту

Концепція управління— це система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, характер відносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також про необхідний сту­пінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток під­приємства.

Характерні риси, які притаманні сучасній концепції стратегічного менеджменту полягають в наступному.

Перша риса базується на певному поєднанні системного, ситуаційного та цільового підходів до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система. Використання тільки однієї із зазначених засад не дає змоги досягти потрібних результатів — розвитку підприємства у довгостроковій перспективі.

Друга — орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створювати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від іншої залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища.

Третя — концентрує увагу на необхідності збору та застосуванні баз стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація й використання інформа­ції для прийняття стратегічних рішень дає змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації.

Четверта — дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв'язків та формування стратегічної поведінки персоналу.

П'ята — передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємства (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів та програм, стратегічного контролю тощо).

16. Можливості і недоліки стратегічного менеджменту

Впроваджуючи стратегії, треба врахувати, що «позитивні та негативні» фактори (сили, вектори) будуть існувати завжди; їх треба ретельно досліджувати та балансувати. Фактори, що сприяють чи протидіють проведенню організаційних змін.

Позитивні (фактори сприяння):

• усвідомлення необхідності проведення змін;

• організаційна криза;

• старіння продукції, технології;

• зміни законодавчих і економічних важелів;

• зміни цінностей та норм у працівників;

• зниження продуктивності праці, якості продукції;

• зміни стилю управління;

• поширення та опанування концепцій поведінкових шкіл.

Негативні (фактори протидії):

• бюрократична жорсткість структури;

• суперечності в цілях;

• організаційна інерція;

• застарілі концепції управління або невизначеність управлінського стилю керівництва;

• невдачі у впровадженні системних перетворень в організаціях;

• опір і побоювання змін.