
- •1. Предмет і завдання історії педагогіки
- •2 Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •3 Характеристика ролі вчителя у суспільному розвитку.
- •1.2. Функції вчителя
- •5 Основні етапи розвитку педагогіки.
- •6. Підходи світової наукїґдо виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у первісному суспільстві
- •7. Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації
- •8. Виховання у древній греції
- •Афінська система
- •Спартанська система
- •9. Древньогрецькі філософи про формування людської особистості (сократ, платон, аристотель, демокрит)
- •10. Загальна характеристика епохи середньовіччя. Система середньовічних шкіл
- •11. Система лицарського виховання
- •12. Школа і педагогіка стародавнього риму
- •3. Виникнення освіти для дівчат
- •13 Школа і педагогічна думка епохи Відродження
- •14. Виникнення перших університетів у західній європі та організація навчання
- •15. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за коменським)
- •16Дидактичні погляди я.А.Коменського.
- •17. Класно-урочна система коменського. Принципи навчання
- •18. Педагогічні ідеї д. Локка
- •18. Педагогічні поглядиджона локка
- •19. Щея вільного виховання ж.-ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання ж.-ж. Руссо
- •20. Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- •21 . Життя та педагогічна діяльність й.Г.Песталоцці
- •Ііриродовідповідне виховання
- •26 Києво-Могилянська академія
- •27 Основні етапи педагогічної діяльності к.Д. Ушинського
- •28 Проблема виховання характеру людини в педагогічній спадщині к.Д. Ушинського
- •29 Дидактичні погляди Ушинського
- •30. Дидактика ф. Дістервега
- •31. Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •32. Р.Оуен про формування особистості
- •33. Гумаюстичні засади освіти й виховання. Рух нового виховання (м. Монтессорі, с.Френе)
- •34 Традиційні засади виховання дітей в київській русі
- •Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у київській русі
- •35. Виникнення братських шкіл
- •36. Діяльність козацьких шкіл в україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •38 Острозька школа-академія
- •39. Організаційна й педагогічна діяльність м.Корфа
- •40. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •41. Теорія й практика вільного виховання л.Толстого
- •42. Освітня й педагогічна діяльність т. Лубенця
- •43 Документ pdf.
- •44. Просвітницько-педагогічна діяльність X. Алчевської
- •45. Проблема сімейного виховання ("книга для батьків", "лекції про виховання дітей")
- •49. Ідеї становлення вчителя-вихователя
- •65 Види освіти
- •67 Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •68 3. Удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі
- •69 Система освіти України, її структура
- •71 Урок як основна форма організації навчання
- •1.1 Дидактичні вимоги до сучасного уроку
- •1.2 Психологічні вимоги до уроку
- •1.3 Організація пізнавальної діяльності учнів
- •1.4 Організованість учнів
- •1.5 Врахування вікових особливостей учнів
- •1.6 Вимоги до техніки проведення уроку
- •3. Вимоги та стандарти вивчення учнів
- •74 3. Позаурочні форми навчання
71 Урок як основна форма організації навчання
Урок як основна форма організації навчання
У дидактичній теорії уроком вважають більш чи менш завершену частину педагогічного процесу в класно-урочній системі навчання, або систематично застосовувану для розв'язання завдань навчання, виховання і розвитку форму організації діяльності постійного складу вчителів та учнів у визначений проміжок часу.
Сутність та основні класифікації уроків
В уроці відображені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність з організування й управління, всі інші дидактичні елементи. Сутність уроку як цілісної динамічної системи полягає в колективно-індивідуальній взаємодії вчителя й учнів, у результаті якої відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, спілкування і взаємодій, розвиток здібностей школярів, а також удосконалення педагогічної майстерності вчителя. Така характеристика уроку дає підстави визначати його як форму руху навчання загалом і як форму організації навчання, зумовлену його закономірностями і принципами, основними дидактичними вимогами. Урок - найбільш економічно вигідна форма порівняно з індивідуальним навчанням, що дає змогу ефективно використовувати стимулювальний вплив учнівського колективу на навчальну діяльність кожного учня, передбачає зв'язок навчальної і позанавчальної роботи.
Під час уроку педагогічна взаємодія побудована на особистісному контакті вчителя зі школярам. У процесі спілкування педагог спрямовує і контролює діяльність усіх учнів класу, а також забезпечує взаємодію між ними. Тож навчання в умовах уроку можна вважати системою спрямованих на досягнення навчальних цілей безпосередніх та опосередкованих взаємодій учителя й учнів.
Урок - організаційна форма навчання в межах класно-урочної системи, що характеризується відносною завершеністю обмеженого в часі педагогічного процесу, який проводить учитель за певним розкладом із групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки.
Порівняно з іншими формами організації навчання урок має специфічні і неспецифічні характеристики. До специфічних належать: відносно постійна на всіх стадіях процесу навчання група учнів (клас), керівництво вчителем пізнавальною діяльністю учнів з урахуванням їхніх особливостей, дотримання норм наповнюваності класу, оволодіння основами вивченого безпосередньо під час уроку. До неспецифічних характеристик уроку належать ті, які проявляються й в інших організаційних формах: мета навчання, зміст і методи роботи, місце навчання, час навчання та ін.
В умовах уроку для забезпечення сприятливих умов навчання використовують різні види організації роботи, зокрема, колективні, індивідуальні і групові. Усі вони спрямовані на досягнення навчальних цілей відповідними методами і засобами навчання.
Існує кілька класифікацій уроків за різними критеріями.
Російський педагог Сергій Іванов (1890-1969) розробив класифікацію уроків на основі етапів навчання:
1) підготовка до вивчення теми;
2) первинне сприйняття навчального матеріалу;
3) осмислення навчального матеріалу;
4) закріплення знань шляхом повторення;
5) закріплення через застосування знань на практиці;
6) формування навичок у процесі вправ і тренування;
7) контроль і перевірка;
8) підбиття підсумків, узагальнення результатів навчання.
Відповідно до цих етапів С. Іванов виокремив такі типи уроків: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; формування понять, засвоєння законів і правил; застосування знань на практиці; формування навичок (тренувальні уроки); повторення та узагальнення; контрольні; комбіновані.
За змістом, дидактичними цілями, основним способом проведення уроків І. Казанцев класифікує їх на такі типи: урок із різними видами занять; урок-лекція; урок-бесіда; урок-екскурсія; кіноурок; урок самостійної роботи учнів у класі; лабораторне і практичне заняття.
Найбільшого поширення у педагогічній теорії і практиці набула класифікація уроків за дидактичною метою (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук):
- уроки засвоєння нових знань;
- уроки формування і вдосконалення вмінь і навичок;
- уроки узагальнення і систематизації знань;
- уроки комплексного застосування знань, умінь і навичок;
- уроки перевірки і корекції знань, умінь і навичок;
- комбіновані уроки.
Вимоги до сучасного уроку