18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення. Властивості рецепторів.

Складна функціональна система, яка забезпечує сприймання, передачу й аналіз інформації із внутрішнього та навколишнього середовища, називається аналізатором, або сенсорною системою.

Елементарна рефлекторна діяльність людини, її складна поведінка, психічні процеси залежать від функціонального стану її органів чуття: зору, слуху, смаку, нюху, соматичної та вісцеральної чутливості. За допомогою зазначених аналізаторів здійснюється сприйняття та аналіз інформації із навколишнього світу та внутрішнього середовища організму. Через подразнення органів чуття у великих півкулях головного мозку виникають відчуття, сприймання та уявлення.

Сенсорна система, або Органи чуття — спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до навколишнього середовища, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище.Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості: зір, слух, нюх, смак, дотик, рівновагу та відчуття положення тіла у просторі.

  Рецептори - це спеціалізовані клітинні утворення у місці чутливих нервових закінчень, які сприймають подразнення, трансформують їх у потоки нервових імпульсів і сигналізують ЦНС про стан або зміни середовища, в якому вони знаходяться.

Основні властивості рецепторів – чутливість і здатність до розрізнення. Ці властивості забезпечуються особливими структурними і функціональними пристосуваннями:

1. Паралельні сенсорні клітини з різними порогами збудження – клітини з низьким порогом збуджуються під дією слабких стимулів, а по мірі зростання сили подразника збільшується.

2. Адаптація – при тривалому впливі сильного подразника більшість рецепторів спочатку збуджує в сенсорному нейроні імпульси з великою частотою, але поступово частота їх знижується.

3. Конвергенція та сумація. У деяких випадках вихідні шляху від декількох рецепторних клітин сходяться до одного сенсорного нейрону, одночасна стимуляція декількох клітин дає достатній сумарний ефект. Це явище називається сумація.

4. Зворотній зв’язок в регуляції рецепторів. У деяких органах почуттів поріг чутливості може змінюватися під дією імпульсів, що надходять з центральної нервової системи.

5. Латеральне гальмування – воно полягає в тому, що сусідні сенсорні клітини, збуджуючись, надають один на одного гальмівну дію.

     Діяльність аналізаторів об’єднується мозком, тому у разі порушення одного аналізатора його функція заміщується іншими аналізаторами. так, за допомогою слуху, дотику можна створити уявлення (зорове) про форму, загальний вигляд предметів.    На базі інформації від сенсорних систем у людини формуються суб’єктивні відчуття, враження, свідомість, набувається досвід, розвивається розум. Сенсорні системи забезпечують взаємодію організму з навколишнім середовищем.    У людини розрізняють 5 основних сенсорних систем: зорова, слухова, смакова, нюхова, дотикова та шкірної чутливості.