- •Предмет фізіології, гігієни та його значення для правильної організації навчально – виховної роботи, трудового навчання, фізичного виховання.
- •Загальна характеристика будови і функції клітин.
- •Основні життєві процеси: гомеостаз, обмін речовин, ріст, розвиток.
- •Онтогенез. Генотип, фенотип. Характеристика ембріонального розвитку організму.
- •Періодизація онтогенезу, її критерії. Характеристика.
- •Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотичних речовин на ріст і розвиток.
- •Значення нервової системи. Нервові клітини.
- •Синапс. Передача збудження через синапс.
- •Загальна характеристика функцій головного мозку.
- •Нервові центри та їх властивості: одностороннє проведення збудження, затримка проведення, сумація, післядія, стомлюваність, слідові процеси.
- •Загальна характеристика функцій спинного мозку.
- •Рефлекс, як основний принцип нервової діяльності. Рефлекторна дуга.
- •Функції автономної нервової системи.
- •Розвиток нервової системи.
- •15.Поняття про залози внутрішньої секреції. Значення гормонів. Гіпофіз. Вилочкова залоза.
- •16.Щитовидна залоза, надниркові залози, їх топографія, функції.
- •17.Підшлункова залоза, статеві залози, їх топографія, функції.
- •18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення. Властивості рецепторів.
- •19.Зорова сенсорна система. Око, його функціональні характеристики.
- •20.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •21.Кольоровий зір. Вікові особливості зору.
- •22.Гігієна зору. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця, тзн, підручників.
- •23 Слухова сенсорна система, функціональні характеристики.
- •24.Гігієна слуху. Вплив шуму на організм дітей.
- •25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
- •26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
- •27.Вестибулярна сенсорна система. Взаємодія сенсорних систем.
- •29.Умови і механізм утворення умовних рефлексів. Роль праць і. П. Павлова у дослідженні слиновидільних рефлексів у собаки.
- •31.Динамічний стереотип. Його формування і значення.
- •32.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови. Розвиток мови.
- •33.Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей. Використання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •34.Сон, фази сну, його гігієна.
- •36.Втома, перевтома. Ознаки, профілактика.
- •37. Коливання працездатності протягом дня, тижня, року. Принципи побудови розкладу протягом дня, тижня. Організація перерв.
- •38.Шкільна зрілість, її критерії. Особливості розпорядку дня для 6 – літок.
- •39.Функції скелету. Вікові особливості скелету.
- •40.Основні відділи скелету людини, їх характеристика.
- •41. Функції м'язів. Вікові особливості м'язів.
- •42.Скелетні м'язи . Види м'язової роботи.
- •43.Постава та фактори, що її визначають. Порушення постави, профілактика.
- •44.Плоскостопість. Причини, профілактика.
- •45.Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •46.Профілактика травматизму. Перша допомога при кровотечах, переломах, вивихах, ударах, пораненні.
- •47.Значення, склад, властивості крові.
- •48.Захисні властивості крові. Імунітет.
- •49.Групи крові. Переливання крові.
- •50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.
- •51.Недокрівя. Снід, профілактика.
- •52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
- •53.Особливості роботи серця фізично тренованої і не тренованої людини.
- •54.Серцевий цикл. Причини не стомленості серця.
- •55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
- •57.Тиск крові та його вимірювання.
- •59.Вікові особливості серцево – судинної системи дітей.
- •60. Профілактика захворювання та тренування серцево – судинної системи. Особливості будови і роботи серця тренованої і нетренованої людини.
- •61.Значення дихання. Функції носової порожнини, гортані, трахеї, бронх.
- •62.Особливості роботи легень. Ємність легень.
- •63.Склад атмосферного, альвеолярного, видихуваного повітря. Механізм вдиху і видиху. Транспортування газів кров'ю.
- •64.Вікові особливості системи дихання.
- •65.Гігієна дихання та гігієнічні вимоги до повітряного режиму школи.
- •66.Вплив порушень постави та функціональні характеристики системи дихання.
- •67.Поняття про мікроклімат. Зміна складу і властивостей повітря під впливом тривалого перебування учнів у класі.
- •68.Природна та штучна вентиляція в школі.
- •69.Температурний режим приміщень в школі.
- •71.Значення системи травлення. Роль праць і. П. Павлова в дослідженні функцій органів травлення.
- •72.Травлення в тонких кишках. Всмоктування.
- •73.Секреторна функція травних залоз. Захисна функція печінки.
- •74.Вікові особливості секреторної та моторної функції травного тракту.
- •75.Білки, їх значення, обмін.
- •76.Жири. Їх значення, обмін.
- •77.Вуглеводи, їх значення, обмін.
- •78.Вітаміни, їх роль в організмі. Збереження вітамінів в продуктах. Авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.
- •79.Вікові особливості обміну речовин. Позитивний азотистий баланс.
- •80.Режим харчування учнів. Гігієнічні вимоги до організації харчування. Апетит.
- •81.Санітарно – гігієнічні вимоги до збереження продуктів і приготування їжі.
- •82. Функції сечовидільної системи.
- •83.Функції шкіри. Механізм тепловіддачі. Регуляція температури тіла.
- •84.Гігієна шкіри. Вимоги до одягу, взуття.
- •85.Вікові особливості шкіри, терморегуляції.
- •86.Загартування повітрям.
- •87.Загартування сонцем.
- •88.Загартування водою.
- •89.Опіки, симптоми, допомога.
- •90.Обмороження, симптоми, допомога.
45.Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
Шкільне обладнання повинно бути зручним, гарним, відповідати загальному оформленню шкільних приміщень. Разом з тим конструкція шкільного обладнання повинна відповідати віковим анатомо-фізіологічним особливостям учнів – зросту, пропорціям тіла, фізичним можливостям. Санітарний контроль за виготовленням шкільного обладнання здійснюють санепідемстанції. Ефективність використання обладнання залежить від обізнаності адміністрації, педагогів, персоналу школи і самих учнів з гігієнічними вимогами до її експлуатації. Дотримання належних розмірів парт для кожного конкретного учня є необхідною передумовою забезпечення найкращих умов для підтримання правильної робочої пози під час читання, письма, креслення. Висота парти чи стола (задній край) повинна відповідати висоті від підлоги до ліктьового суглоба вільно опущеної руки, при сидячому положенні учня. Найкращі умови зорової роботи з партою створюються при нахилі стола під кутом 14 – 15о. Висота сидіння повинна дорівнювати довжині гомілки з стопою (+2 – 3 см на висоту каблука і підошви). Глибина (ширина) сидіння повинна становити 2/3 довжини стегон. Форма сидіння – горизонтальна з нахилом на 2 – 3о назад. Спинка сидіння служить опорою для тулуба, завдяки цьому м’язи-розгиначі спини не так швидко стомлюються, що є запорукою тривалого збереження правильної пози. Дистанція сидіння (співвідношення стола і сидіння по горизонталі) повинна бути від’ємною: край сидіння на 3 – 4 см заходить за край стола (нульова дистанція – край сидіння знаходиться на рівні з краєм стола, додатна дистанція – край сидіння відступає від краю парти). Важливу роль в забезпеченні правильної зручної пози учня при писанні (читанні) відіграє правильна диференція – відстань по вертикалі між краєм стола (парти) і площиною сидіння. Оптимальна диференція визначається так: рівень краю стола повинен бути на 3 – 4 см вище ліктя вільно опущеної руки учня, що сидить.
Розміщення парт в класі має бути таким, щоб забезпечити зручний підхід до кожного робочого місця. Між класною дошкою і першими партами повинно бути не менше як 2,5 м. Для попередження переохолоджень дітей взимку належить дотримуватись певної відстані між вікнами і найближчим рядом парт. Основною вимогою при розсадженні учнів в класі є відповідність розмірів парт росту учнів. В кожному класі повинно бути не менше трьох груп парт. При відсутності належного номера парти учня ліпше посадити за парту (стіл) більшого, ніж належить, розміру, ніж меншого. При розсадженні учнів в класі враховують їх рівень здоров’я, зору, слуху, стану опорно-рухового апарату тощо. Дітям із зниженим зором відводять перші парти біля вікна; учнів, схильних до простудних захворювань, ангіни, ревматизму слід садити далі від вікна. З метою профілактики короткозорості, вад постави та викривлення хребта дітей, що сидять на перших партах, двічі на рік міняють місцями.
46.Профілактика травматизму. Перша допомога при кровотечах, переломах, вивихах, ударах, пораненні.
Травматизм серед школярів перш за все пов’язаний з недостатньою увагою до організації їхньої праці і відпочинку. В умовах школи профілактика травматизму полягає в наступному: • Правильна організація уроків фізкультури (контроль за справністю спортивних снарядів і обладнання, ефективна розминка, навчання прийомам страхування і самострахування); • Правильна організація перерв; • Дотримання правил охорони праці, техніки безпеки на уроках праці, хімії, фізики, інформатики, а також при виконанні суспільно-корисної роботи; • Контроль за справністю будівельного і санітарно-технічного обладнання школи, перш за все справністю підлоги і станом внутрішньошкільних сходів
Перша допомога при кровотечі - підвищене положення кінцівки; максимальне згинання кінцівки в суглобі; пальцеве притискування великих судин до кістки; накладання стискуючої пов'язки; накладання джгута; притискування судини в рані.
Перша допомога при вивихах - Перша допомога при вивихах полягає в створені повної нерухомості суглоба. Для зменшення пухлини і білі на пошкоджений суглоб можна покласти холод. Ні в якому разі не слід самостійно вправляти вивих, а доправити потерпілого до лікарні. Перша допомога при переломах - забезпечити покій і нерухомість поламаної кістки. Для цього необхідно накласти знерухомлюючу шину. Якщо немає стандартної шини, необхідно використати підручні засоби : дві-три дерев’яні планки,. Якщо немає підручних матеріалів. Пошкоджену ногу можна прибинтувати до здорової, а руку до тулуба. Якщо є підозра, що зламані ребра, потерпілому під спину підкладають матрац, згорнутий ватник, ковдру. Удар – це пошкодження м'яких тканин або органів при падінні або ударі. Для зменшення болю потрібно потрібно прикласти холод тривалість дії холоду – не більше 15 хвилин; потім лід потрібно зняти на 5 хвилин, потім, якщо біль посилюється - прикласти ще на 15 хвилин, при необхідності повторити всю процедуру.
Перша допомога при пораненнях - необхідно обробити шкіру навколо рани розчином йоду, спиртом тощо. Не рекомендується промивати рану водою або дезінфікуючим розчином. Після обробки рани необхідно накласти асептичну пов'язку. Пов'язка захищає рану від забруднення, інфікування, зменшує біль, а вигляд перев'язаної рани заспокоює хворого.
