
- •Предмет фізіології, гігієни та його значення для правильної організації навчально – виховної роботи, трудового навчання, фізичного виховання.
- •Загальна характеристика будови і функції клітин.
- •Основні життєві процеси: гомеостаз, обмін речовин, ріст, розвиток.
- •Онтогенез. Генотип, фенотип. Характеристика ембріонального розвитку організму.
- •Періодизація онтогенезу, її критерії. Характеристика.
- •Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотичних речовин на ріст і розвиток.
- •Значення нервової системи. Нервові клітини.
- •Синапс. Передача збудження через синапс.
- •Нервові центри та їх властивості: одностороннє проведення збудження, затримка проведення, сумація, післядія, стомлюваність, слідові процеси.
- •Загальна характеристика функцій головного мозку.
- •Загальна характеристика функцій спинного мозку.
- •Рефлекс, як основний принцип нервової діяльності. Рефлекторна дуга.
- •Функції автономної нервової системи.
- •Розвиток нервової системи.
- •15.Поняття про залози внутрішньої секреції. Значення гормонів. Гіпофіз. Вилочкова залоза.
- •16.Щитовидна залоза, надниркові залози, їх топографія, функції.
- •17.Підшлункова залоза, статеві залози, їх топографія, функції.
- •18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення. Властивості рецепторів.
- •19.Зорова сенсорна система. Око, його функціональні характеристики.
- •20.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •21.Кольоровий зір. Вікові особливості зору.
- •22.Гігієна зору. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця, тзн, підручників.
- •23 Слухова сенсорна система, функціональні характеристики.
- •24.Гігієна слуху. Вплив шуму на організм дітей.
- •25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
- •26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
- •27.Вестибулярна сенсорна система. Взаємодія сенсорних систем.
- •29.Умови і механізм утворення умовних рефлексів. Роль праць і. П. Павлова у дослідженні слиновидільних рефлексів у собаки.
- •31.Динамічний стереотип. Його формування і значення.
- •32.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови. Розвиток мови.
- •33.Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей. Використання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •34.Сон, фази сну, його гігієна.
- •36.Втома, перевтома. Ознаки, профілактика.
- •37. Коливання працездатності протягом дня, тижня, року. Принципи побудови розкладу протягом дня, тижня. Організація перерв.
- •38.Шкільна зрілість, її критерії. Особливості розпорядку дня для 6 – літок.
- •39.Функції скелету. Вікові особливості скелету.
- •40.Основні відділи скелету людини, їх характеристика.
- •41. Функції м'язів. Вікові особливості м'язів.
- •42.Скелетні м'язи . Види м'язової роботи.
- •43.Постава та фактори, що її визначають. Порушення постави, профілактика.
- •44.Плоскостопість. Причини, профілактика.
- •45.Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •46.Профілактика травматизму. Перша допомога при кровотечах, переломах, вивихах, ударах, пораненні.
- •47.Значення, склад, властивості крові.
- •48.Захисні властивості крові. Імунітет.
- •49.Групи крові. Переливання крові.
- •50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.
- •51.Недокрівя. Снід, профілактика.
- •52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
- •53.Особливості роботи серця фізично тренованої і не тренованої людини.
- •54.Серцевий цикл. Причини не стомленості серця.
- •55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
- •57.Тиск крові та його вимірювання.
- •59.Вікові особливості серцево – судинної системи дітей.
- •60. Профілактика захворювання та тренування серцево – судинної системи. Особливості будови і роботи серця тренованої і нетренованої людини.
- •61.Значення дихання. Функції носової порожнини, гортані, трахеї, бронх.
- •62.Особливості роботи легень. Ємність легень.
- •63.Склад атмосферного, альвеолярного, видихуваного повітря. Механізм вдиху і видиху. Транспортування газів кров'ю.
- •64.Вікові особливості системи дихання.
- •65.Гігієна дихання та гігієнічні вимоги до повітряного режиму школи.
- •66.Вплив порушень постави та функціональні характеристики системи дихання.
- •67.Поняття про мікроклімат. Зміна складу і властивостей повітря під впливом тривалого перебування учнів у класі.
- •68.Природна та штучна вентиляція в школі.
- •69.Температурний режим приміщень в школі.
- •71.Значення системи травлення. Роль праць і. П. Павлова в дослідженні функцій органів травлення.
- •72.Травлення в тонких кишках. Всмоктування.
- •73.Секреторна функція травних залоз. Захисна функція печінки.
- •74.Вікові особливості секреторної та моторної функції травного тракту.
- •75.Білки, їх значення, обмін.
- •76.Жири. Їх значення, обмін.
- •77.Вуглеводи, їх значення, обмін.
- •78.Вітаміни, їх роль в організмі. Збереження вітамінів в продуктах. Авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.
- •79.Вікові особливості обміну речовин. Позитивний азотистий баланс.
- •80.Режим харчування учнів. Гігієнічні вимоги до організації харчування. Апетит.
- •81.Санітарно – гігієнічні вимоги до збереження продуктів і приготування їжі.
- •82. Функції сечовидільної системи.
- •83.Функції шкіри. Механізм тепловіддачі. Регуляція температури тіла.
- •84.Гігієна шкіри. Вимоги до одягу, взуття.
- •85.Вікові особливості шкіри, терморегуляції.
- •86.Загартування повітрям.
- •87.Загартування сонцем.
- •88.Загартування водою.
- •89.Опіки, симптоми, допомога.
- •90.Обмороження, симптоми, допомога.
89.Опіки, симптоми, допомога.
Ознаки опіку. В залежності від місцевих змін розрізняють чотири ступеня опіків: I ступінь – на місці опіку з’являється почервоніння, набряк, що болить 2-3 доби; II ступінь – утворюються пухирі. Загоєння відбувається через 5-6 діб і пізніше; III ступінь – більш глибокі ураження шкіри з утворенням струпу і довгим загоєнням; IV ступінь – змертвіння не лише шкіри, але й глибше залягаючих тканин, іноді їх обвуглення. Опіки обличчя можуть супроводжуватися опіками очей, можливі опіки верхніх дихальних шляхів.
Перша допомога. Необхідно швидко припинити дію високої температури на тіло потерпілого. При горінні одягу потрібно загасити полум’я, накинув ковдру, щільно притулити її до тіла. Якщо на потерпілому тліє одяг, то необхідно облити її водою. Якщо відбувся опік гарячою рідиною, потрібно швидко зняти одяг. При опіках великої площі одяг краще не знімати, а розрізати. Допомога повинна бути дуже обережною, щоб не посилити страждання хворого. Не можна відривати прилиплі в області опіку частини одягу, потрібно обрізати їх навколо місця приклеювання і накласти асептичну пов’язку на обпечену поверхню зверху цих ділянок. Не потрібно змащувати поверхню опіку будь – якими домашніми засобами, мазями чи оліями, тому що це утруднює наступну хірургічну допомогу (обробку опіку і шкіри навколо нього).
При хімічних опіках обпечене місце ретельно промивають водою, потім опіки шкіри нейтралізують слабкими розчинами лугів (соди) при ураженні кислотою, при ураженні лугами – слабкими розчинами кислот (оцет).
При опіках вапном чи фосфором видаляють залишки речовини і ретельно промивають водою.
Необхідно дати хворому гаряче пиття, знеболити (анальгін, промедол) і негайно направити до лікаря. При невеликих опіках I ступеню уражену поверхню потрібно промити спиртом, одеколоном або протерти концентрованим розчином перманганату калію (розчин повинен бути темно – вишневого кольору).
90.Обмороження, симптоми, допомога.
Обмороження тканин під дією охолодження може відбутися і при температурі, нижчій нуля. Відмороження зазнають частіше пальці ніг і рук, ніс і вуха. Відмороженню сприяє втрата крові, послаблення здоров’я хворого, алкогольне сп’яніння.
Симптоми: При I ступені відмороження відбувається збліднення шкіри із втратою чутливості. Після зігрівання з’являються почервоніння і синюшність шкіри з невеликим набряком, що супроводжується печією.
. При відмороженні II ступеню після зігрівання на шкірі з’являються пухирі з кров’янистим вмістом; при III ступені відмороження розвивається змертвіння (некроз) усіх шарів шкіри, а при IV ступені – некроз м’яких тканин і кісток, тобто частин кінцівок.
Перша допомога. Необхідно швидко зігріти відморожену частину, але не можна зігрівати біля вогнища чи гарячої печі. Не рекомендують розтирати відморожені ділянки снігом. Зігріти краще у ванні, поступово доводячи температуру води до 37-38о , обмити милом і проводячи обережний масаж в напрямку до серця, що повинне поліпшити кровообіг і попередити закупорку судин і некроз тканин. При появі пухирів масаж робити не можна. Одночасно потерпілому дають гарячий чай або кофе, вино.
При потеплінні відмороженої ділянки її обтирають спиртом, накладають асептичну пов’язку, поверх неї декілька шарів вати. Мазі шкідливі, вони ускладнюють наступну хірургічну обробку. Необхідно також зігріти потерпілого. Для надання інших засобів допомоги хворий повинен бути швидко доставлений у лікувальний заклад.
Для попередження відмороження необхідне поступове звикання до холоду. В холодну погоду необхідно слідкувати за тим, щоб взуття не здавлювало ноги і не пропускало воду. При роботі на холоді необхідне посилене харчування, гаряче пиття.