68.Природна та штучна вентиляція в школі.

Природна вентиляція полягає у проникненні повітря через пори, щілини, але переважно через кватирки, фрамуги, двері тощо. Для ефективної природної вентиляції необхідна різниця температур атмосферного повітря і повітря приміщення у межах 15-20 °С.

Інтенсивність обміну повітря зумовлена особливостями діяльності учнів. Наприклад, для учня у стані спокою необхідно приблизно 12,5 м³ свіжого повітря протягом 45 хв., у разі праці у майстерні - - ЗО м³, занять спортом - 70 м³. Однак фактично на одного учня у сучасному класі припадає 4 м³ повітря, тому за урок необхідно оновлювати повітря 3-4 рази. Кількість оновлень повітря називають коефіцієнтом вентиляції. Провітрювання не має бути надмірним, бо відчутні потоки повітря для учнів неприємні. Режим провітрювання шкільного приміщення передбачає такі заходи:

наскрізне провітрювання приміщень перед початком занять, між змінами та після закінчення занять протягом 10-20 хвилин за температури нижче 0 °С і 1,0-1,5 год. - за температури +10 °С і вище;

- провітрювання на перервах при відкритих вікнах і дверях класу до температури в приміщенні не нижче +12 °С;

- періодичне або постійне провітрювання класів під час уроків через фрамуги;

- наскрізне провітрювання коридорів і рекреацій (приміщень для відпочинку) під час уроків;

Штучна вентиляція: види, область застосування, принципи розрахунку Штучна (механічна) вентиляція на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітряний забір у найбільш

- штучна вентиляції майстерень, спортивних залів* лабораторій та природна вентиляції цих приміщень.

Повітряно-тешювий режим у школі регулюють як за допомогою вентиляції, так і системи опалення. Опалення в школі має відповідати таким санітарним вимогам:

- достатність нагрівання повітря (18-20 °С);

- рівномірність нагрівання повітря в часі та просторі з перепадом не більше 2-З °С;

- однаковий ступінь нагрівання стелі, підлоги, стін і повітря приміщення;

- чистота повітря у приміщенні, яке опалюється. Продуктивність розумової праці значно знижується

за підвищення температури повітря та вмісту в ньому вуглекислого газу. Виявлено, що учні у непровітреній класній кімнаті за температури 27 °С роблять у 2,0- 2,5 раза більше помилок, ніж за 18-20 °С.

Дієвим засобом підвищення ефективності навчання є пульсуючий режим температури у класі, за якого коливання температури не перевищують 5-7 °С. Така пульсація сприяє загартуванню та стимулює працездатність.

69.Температурний режим приміщень в школі.

Відповідно до державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу у приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17°-20°C, в майстернях по обробці металу і дерева 16°-18°C, в спортивному залі 15°-17° C, в роздягальнях при спортивному залі 19°-23°C, в актовому залі 17°-20° C, в бібліотеці 16°-18°C, в медичних кабінетах 21°-23°C, в рекреаціях 16°-18°C, в спальних приміщеннях 18°-20°C; в умивальних 20°-23°C; у вестибюлі, гардеробі 16°-19°C; в туалетах 17°-21°C; в душових не нижче 25 ° C. Рішення про тимчасове призупинення навчання учнів приймають органи місцевої виконавчої влади при зниженні температури повітря до мінус 20°C при швидкості руху повітря більше 5 м/с і при підвищенні вологості вище 80% (для учнів початкових класів) та при температурі мінус 24°C (для учнів 5-12 класів), а також при надзвичайних ситуаціях.

70.Ротова порожнина, ЇЇ функції.

Ротова порожнина (cavum oris) – початковий відділ травного тракту; спереду відкривається ротової щілиною, ззаду повідомляється з горлом.

У сформованому організмі ротовий отвір і порожнину рота входять в поняття «рот». Ротовий отвір – ротова щілина – знаходиться між верхньою і нижньою губою, при зімкнутих губах довжина його варіює, в середньому складаючи 6-8 см. Губи, в області яких відбувається перехід від шкіри до слизової оболонки, включають три відділи – шкірний (починається від основи носа на верхній губі і від губоподбородочной борозни на нижній), перехідний, або червону облямівку, і слизовий. Ротову порожнину розділяють на два відділи: передній, або переддень рота, і задній, або власне порожнина рота.

Переробка (травлення) їжі починається в ротовій порожнині. Тут вона роздрібнюється зубами, змочується слиною, відбувається аналіз смакових властивостей їжі, початковий гідроліз деяких харчових речовин і формування харчового комка. Їжа в порожнині рота затримується впродовж 15-18 сек. У ротовій порожнині міститься язик і зуби.