
- •Предмет фізіології, гігієни та його значення для правильної організації навчально – виховної роботи, трудового навчання, фізичного виховання.
- •Загальна характеристика будови і функції клітин.
- •Основні життєві процеси: гомеостаз, обмін речовин, ріст, розвиток.
- •Онтогенез. Генотип, фенотип. Характеристика ембріонального розвитку організму.
- •Періодизація онтогенезу, її критерії. Характеристика.
- •Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотичних речовин на ріст і розвиток.
- •Значення нервової системи. Нервові клітини.
- •Синапс. Передача збудження через синапс.
- •Нервові центри та їх властивості: одностороннє проведення збудження, затримка проведення, сумація, післядія, стомлюваність, слідові процеси.
- •Загальна характеристика функцій головного мозку.
- •Загальна характеристика функцій спинного мозку.
- •Рефлекс, як основний принцип нервової діяльності. Рефлекторна дуга.
- •Функції автономної нервової системи.
- •Розвиток нервової системи.
- •15.Поняття про залози внутрішньої секреції. Значення гормонів. Гіпофіз. Вилочкова залоза.
- •16.Щитовидна залоза, надниркові залози, їх топографія, функції.
- •17.Підшлункова залоза, статеві залози, їх топографія, функції.
- •18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення. Властивості рецепторів.
- •19.Зорова сенсорна система. Око, його функціональні характеристики.
- •20.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •21.Кольоровий зір. Вікові особливості зору.
- •22.Гігієна зору. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця, тзн, підручників.
- •23 Слухова сенсорна система, функціональні характеристики.
- •24.Гігієна слуху. Вплив шуму на організм дітей.
- •25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
- •26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
- •27.Вестибулярна сенсорна система. Взаємодія сенсорних систем.
- •29.Умови і механізм утворення умовних рефлексів. Роль праць і. П. Павлова у дослідженні слиновидільних рефлексів у собаки.
- •31.Динамічний стереотип. Його формування і значення.
- •32.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови. Розвиток мови.
- •33.Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей. Використання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •34.Сон, фази сну, його гігієна.
- •36.Втома, перевтома. Ознаки, профілактика.
- •37. Коливання працездатності протягом дня, тижня, року. Принципи побудови розкладу протягом дня, тижня. Організація перерв.
- •38.Шкільна зрілість, її критерії. Особливості розпорядку дня для 6 – літок.
- •39.Функції скелету. Вікові особливості скелету.
- •40.Основні відділи скелету людини, їх характеристика.
- •41. Функції м'язів. Вікові особливості м'язів.
- •42.Скелетні м'язи . Види м'язової роботи.
- •43.Постава та фактори, що її визначають. Порушення постави, профілактика.
- •44.Плоскостопість. Причини, профілактика.
- •45.Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •46.Профілактика травматизму. Перша допомога при кровотечах, переломах, вивихах, ударах, пораненні.
- •47.Значення, склад, властивості крові.
- •48.Захисні властивості крові. Імунітет.
- •49.Групи крові. Переливання крові.
- •50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.
- •51.Недокрівя. Снід, профілактика.
- •52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
- •53.Особливості роботи серця фізично тренованої і не тренованої людини.
- •54.Серцевий цикл. Причини не стомленості серця.
- •55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
- •57.Тиск крові та його вимірювання.
- •59.Вікові особливості серцево – судинної системи дітей.
- •60. Профілактика захворювання та тренування серцево – судинної системи. Особливості будови і роботи серця тренованої і нетренованої людини.
- •61.Значення дихання. Функції носової порожнини, гортані, трахеї, бронх.
- •62.Особливості роботи легень. Ємність легень.
- •63.Склад атмосферного, альвеолярного, видихуваного повітря. Механізм вдиху і видиху. Транспортування газів кров'ю.
- •64.Вікові особливості системи дихання.
- •65.Гігієна дихання та гігієнічні вимоги до повітряного режиму школи.
- •66.Вплив порушень постави та функціональні характеристики системи дихання.
- •67.Поняття про мікроклімат. Зміна складу і властивостей повітря під впливом тривалого перебування учнів у класі.
- •68.Природна та штучна вентиляція в школі.
- •69.Температурний режим приміщень в школі.
- •71.Значення системи травлення. Роль праць і. П. Павлова в дослідженні функцій органів травлення.
- •72.Травлення в тонких кишках. Всмоктування.
- •73.Секреторна функція травних залоз. Захисна функція печінки.
- •74.Вікові особливості секреторної та моторної функції травного тракту.
- •75.Білки, їх значення, обмін.
- •76.Жири. Їх значення, обмін.
- •77.Вуглеводи, їх значення, обмін.
- •78.Вітаміни, їх роль в організмі. Збереження вітамінів в продуктах. Авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.
- •79.Вікові особливості обміну речовин. Позитивний азотистий баланс.
- •80.Режим харчування учнів. Гігієнічні вимоги до організації харчування. Апетит.
- •81.Санітарно – гігієнічні вимоги до збереження продуктів і приготування їжі.
- •82. Функції сечовидільної системи.
- •83.Функції шкіри. Механізм тепловіддачі. Регуляція температури тіла.
- •84.Гігієна шкіри. Вимоги до одягу, взуття.
- •85.Вікові особливості шкіри, терморегуляції.
- •86.Загартування повітрям.
- •87.Загартування сонцем.
- •88.Загартування водою.
- •89.Опіки, симптоми, допомога.
- •90.Обмороження, симптоми, допомога.
51.Недокрівя. Снід, профілактика.
Анемія, або недокрів'я, — захворювання, що характеризується зниженням вмісту гемоглобіну в крові. Анемія може бути набутою і спадковою. Захворювання виникає в результаті крововтрати, при прискореному руйнуванні еритроцитів і ослабленої недостатньої функції кісткового мозку. Можлива поява анемії при деяких інфекційних захворюваннях і глистах. Частіше за інших зустрічається залізодефіцитна анемія.
Симптоми анемії: блідий колір обличчя, губ, ясен, щоки запалі, під очима чітко вимальовувалися сині круги, частий озноб, нездужання, млявість, підвищена стомлюваність, головний біль, запаморочення, нудота, серцебиття і утруднене дихання, непритомність, судоми.
Для профілактики недокрів'я у дітей перших років життя в харчування малюків обов'язково включають різні сорти хліба, крупи, овочі, фрукти, зелень, молоко, м'ясо, рибу, сири. З метою заповнення дефіциту міді, кобальту, марганцю, цинку використовують буряк, рис, жовток, яблука, персики, абрикоси. Жиророзчинні вітаміни А і Е надходять в організм з молоком, вершковим маслом, сметаною, яйцями, печінкою, рибою.
Діти потребують тривалого перебування на свіжому повітрі, заняття в спортивних секціях.
Необхідно уникати контакту дітей з речовинами, які можуть викликати розпад еритроцитів чи негативно вплинути на активність кісткового мозку: пари бензину, лако-фарбові матеріали, вихлопні гази автомобілів.
Застосування лікарських засобів, що мають негативний вплив на кровотворну систему повинне проводитися під строгим лікарським контролем (анальгін, сульфаніламіди, антибіотики, протиревматичні засоби тощо) і за клінічними показаннями з урахуванням результатів лабораторного обстеження
СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це руйнування імунної системи організму, яка захищає його від інфекцій
Хворобу викликає вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який потрапляє в організм різними шляхами. Це може бути заражена вірусом імунодефіциту кров, що потрапляє в організм при переливанні або при користуванні спільними шприцами у наркоманів, через мікротравми шкіри. ВІЛ може передаватися при сексуальних контактах, як гетеросек-суальних, так і гомосексуальних, якщо один із партнерів заражений вірусом.
Заходи попередження СНІДу- зміна ризикованої поведінки на безпечнішу. Необхідно уникати випадкових сексуальних контактів, користуватися необхідними засобами при статевих зносинах. Не зловживати алкоголем, наркотикіами, адже наркоманія -це прямий шлях до СНІДу.
52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
Основне значення системи кровообігу складається в постачанні кров'ю органів і тканин. Кров безупинно рухається по судинах, що дає їй можливість виконувати все життєво важливі функції. До системи кровообігу ставляться серце й судини - кровоносні й лімфатичні.
Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Одна з відмінних рис серцевого м'яза - достаток мітохондрій у її клітинах, що пов'язане з інтенсивно, що протікають тут процесами, обміну речовин. У результаті обміну речовин і звільняється енергія, необхідна для роботи серця. Серце витрачає від 7 до 20% всієї енергії, що звільняється в організмі.
Велике й мале коло кровообігу
Велике коло кровообігу (тілесний) — відділ кровоносного русла починається аортою, що відходить від лівого желудочка, і закінчується судинами, що впадають у праве передсердя. Аорта дає початок великим, середнім і дрібним артеріям.
Артерії переходять в артеріоли, які закінчуються капілярами. Капіляри широкою мережею пронизують всі органи й тканини організму. У капілярах кров віддає тканинам кисень і живильні речовини, а з них у кров надходять продукти обміну речовин, у тому числі й вуглекислий газ.
Капіляри переходять у венули, кров з яких попадає в дрібні, середні й великі вени. Кров від верхньої частини тулуба надходить у верхню порожню вену, від нижньої - у нижню порожню вену. Обидві ці вени впадають у праве передсердя.
Мале коло кровообігу (легеневий) починається легеневим стовбуром, що відходить від правого желудочка й несе в легені венозну кров. Легеневий стовбур розгалужується на дві галузі, що йдуть до лівої й правої легені. У легенях легеневі артерії діляться на більше дрібні артерії, артеріоли й капіляри. У капілярах кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем. Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворять вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров надходить у ліве передсердя.
Кров, що циркулює по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму, киснем і живильними речовинами й несе від них продукти обміну речовин.
Роль малого кола кровообігу полягає в тім, що в капілярах легенів здійснюється відновлення (регенерація) газового складу крові.
Лімфатична система сприяє додатковому відтоку рідини з органів. Лімфа — жовтувата солом'яна рідина. Склад лімфи: вода - 95%, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини й лімфоцити.
Склад лімфи схожий на склад плазми, за винятком білків і жирів. У лімфі менше білків чим у плазмі, крім того, у лімфі, що протікає в області кишечнику більше жирових крапель.
Рух лімфи по судинах називається лімфообігом. Стінки лімфатичних судин тонкі й, подібно венам, мають клапани. Рух лімфи дуже повільне (0,3 мм/хв) і відбувається завдяки скороченню м'язів тіла й стінок лімфатичних судин. Вона рухається лише в одному напрямку — від органів до серця. Лімфатичні капіляри сліпо починаються в тканинах, переходять у більші судини, які збираються в праві й лівий грудні протоки, що впадають у великі вени. По ходу лімфатичних судин розташовуються лімфатичні вузли: у паху, у підколінній і пахвовій западинах, під нижньою щелепою. До складу лімфатичних вузлів входять клітини, що володіють фагоцитарною функцією. Клітини лімфатичних вузлів беруть участь в утворенні антитіл і лімфацитів. Важливе значення у виробленні імунітету мають мигдалини (лімфоїдні скупчення в області зева) і лімфатичні вузли травного каналу.