51.Недокрівя. Снід, профілактика.

Анемія, або недокрів'я, — захворювання, що характеризується зниженням вмісту гемоглобіну в крові. Анемія може бути набутою і спадковою. Захворювання виникає в результаті крововтрати, при прискореному руйнуванні еритроцитів і ослабленої недостатньої функції кісткового мозку. Можлива поява анемії при деяких інфекційних захворюваннях і глистах. Частіше за інших зустрічається залізодефіцитна анемія.

Симптоми анемії: блідий колір обличчя, губ, ясен, щоки запалі, під очима чітко вимальовувалися сині круги, частий озноб, нездужання, млявість, підвищена стомлюваність, головний біль, запаморочення, нудота, серцебиття і утруднене дихання, непритомність, судоми.

Для профілактики недокрів'я у дітей перших років життя в харчування малюків обов'язково включають різні сорти хліба, крупи, овочі, фрукти, зелень, молоко, м'ясо, рибу, сири. З метою заповнення дефіциту міді, кобальту, марганцю, цинку використовують буряк, рис, жовток, яблука, персики, абрикоси. Жиророзчинні вітаміни А і Е надходять в організм з молоком, вершковим маслом, сметаною, яйцями, печінкою, рибою.

Діти потребують тривалого перебування на свіжому повітрі, заняття в спортивних секціях.

Необхідно уникати контакту дітей з речовинами, які можуть викликати розпад еритроцитів чи негативно вплинути на активність кісткового мозку: пари бензину, лако-фарбові матеріали, вихлопні гази автомобілів.

Застосування лікарських засобів, що мають негативний вплив на кровотворну систему повинне проводитися під строгим лікарським контролем (анальгін, сульфаніламіди, антибіотики, протиревматичні засоби тощо) і за клінічними показаннями з урахуванням результатів лабораторного обстеження

СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це руйнування імунної системи організму, яка захищає його від інфекцій

Хворобу викликає вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який потрапляє в організм різними шляхами. Це може бу­ти заражена вірусом імунодефіциту кров, що потрапляє в організм при переливанні або при користуванні спільними шприцами у наркоманів, через мікротравми шкіри. ВІЛ мо­же передаватися при сексуальних контактах, як гетеросек-суальних, так і гомосексуальних, якщо один із партнерів заражений вірусом.

Заходи попередження СНІДу- зміна ризикованої поведінки на безпечнішу. Необхідно уникати випадкових сексуальних контактів, користуватися необхідними засобами при статевих зносинах. Не зловживати алкоголем, наркотикіами, адже наркоманія -це прямий шлях до СНІДу.

52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.

Основне значення системи кровообігу складається в постачанні кров'ю органів і тканин. Кров безупинно рухається по судинах, що дає їй можливість виконувати все життєво важливі функції. До системи кровообігу ставляться серце й судини - кровоносні й лімфатичні.

Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Одна з відмінних рис серцевого м'яза - достаток мітохондрій у її клітинах, що пов'язане з інтенсивно, що протікають тут процесами, обміну речовин. У результаті обміну речовин і звільняється енергія, необхідна для роботи серця. Серце витрачає від 7 до 20% всієї енергії, що звільняється в організмі.

Велике й мале коло кровообігу

Велике коло кровообігу (тілесний) — відділ кровоносного русла починається аортою, що відходить від лівого желудочка, і закінчується судинами, що впадають у праве передсердя. Аорта дає початок великим, середнім і дрібним артеріям.

Артерії переходять в артеріоли, які закінчуються капілярами. Капіляри широкою мережею пронизують всі органи й тканини організму. У капілярах кров віддає тканинам кисень і живильні речовини, а з них у кров надходять продукти обміну речовин, у тому числі й вуглекислий газ.

Капіляри переходять у венули, кров з яких попадає в дрібні, середні й великі вени. Кров від верхньої частини тулуба надходить у верхню порожню вену, від нижньої - у нижню порожню вену. Обидві ці вени впадають у праве передсердя.

Мале коло кровообігу (легеневий) починається легеневим стовбуром, що відходить від правого желудочка й несе в легені венозну кров. Легеневий стовбур розгалужується на дві галузі, що йдуть до лівої й правої легені. У легенях легеневі артерії діляться на більше дрібні артерії, артеріоли й капіляри. У капілярах кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем. Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворять вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров надходить у ліве передсердя.

Кров, що циркулює по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму, киснем і живильними речовинами й несе від них продукти обміну речовин.

Роль малого кола кровообігу полягає в тім, що в капілярах легенів здійснюється відновлення (регенерація) газового складу крові.

Лімфатична система сприяє додатковому відтоку рідини з органів. Лімфа — жовтувата солом'яна рідина. Склад лімфи: вода - 95%, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини й лімфоцити.

Склад лімфи схожий на склад плазми, за винятком білків і жирів. У лімфі менше білків чим у плазмі, крім того, у лімфі, що протікає в області кишечнику більше жирових крапель.

Рух лімфи по судинах називається лімфообігом. Стінки лімфатичних судин тонкі й, подібно венам, мають клапани. Рух лімфи дуже повільне (0,3 мм/хв) і відбувається завдяки скороченню м'язів тіла й стінок лімфатичних судин. Вона рухається лише в одному напрямку — від органів до серця. Лімфатичні капіляри сліпо починаються в тканинах, переходять у більші судини, які збираються в праві й лівий грудні протоки, що впадають у великі вени. По ходу лімфатичних судин розташовуються лімфатичні вузли: у паху, у підколінній і пахвовій западинах, під нижньою щелепою. До складу лімфатичних вузлів входять клітини, що володіють фагоцитарною функцією. Клітини лімфатичних вузлів беруть участь в утворенні антитіл і лімфацитів. Важливе значення у виробленні імунітету мають мигдалини (лімфоїдні скупчення в області зева) і лімфатичні вузли травного каналу.