Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з фізіології.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
735.23 Кб
Скачать

49.Групи крові. Переливання крові.

Група крові - незмінна, зберігається протягом всього життя й передається від батьків до дітей. Із групою крові зв'язані певні біохімічні властивості тканин і органів, а також деякі вроджені типовий^-типові-індивідуально-типові особливості людини, що проявляється в його темпераменті й навіть характері.

У людей, як відомо, виділяють чотири основні групи крові, позначувані в усьому світі наступними символами: 0(1), А(2), В(3), АВ (4). Це зв'язано, насамперед, з певними характерними рисами плазми крові й червоних кров'яних кульок (еритроцитів).

Кров і здоров'я

Ці особливості крові, як уважають фахівці-медики, відбиваються на стані здоров'я людини.

Так, особи з першою групою крові мають високий ступінь витривалості, тривалою тривалістю життя, однак більше інших схильні до виразок шлунка й дванадцятипалої кишки. Лікар і психолог Д. Вендерлейн затверджує, що їхні фізичні параметри вище інших груп, тому що вони "сильніше психічно". Досліджуючи донорів крові, він визначили, що люди з першою групою значно рідше страждають від неврозів і інших порушень нервової системи.

Власники другої групи крові сприйнятливі до інфаркту міокарда, склерозу, ревматизму, почечнокаменной хвороби.

Особи із третьою групою крові займають по стані здоров'я проміжне положення між першою й другою групами.

Четверта група крові є дуже рідкою й на сьогоднішній день досліджена недостатньо.

Переливання крові — операція, яка полягає у перенесенні певної кількості крові або компонентів крові від донора до реципієнта. Має на меті заміну втрачених компонентів та відновлення функцій крові.

При значних крововтратах і деяких захворюваннях виникає необхідність переливання крові. Для цього кров беруть у дорослих здорових людей – донорів. У дорослої людини без шкоди для її здоров’я можна взяти до 400 мл. крові. Кров донорів консервують та зберігають певний чітко визначений термін. Консервування крові полягає у додаванні спеціальної хімічної речовини (консервант), що запобігає її зсіданню. Така кров при дотриманні відповідних умов, може зберігатися тривалий час та бути придатною до переливання.

50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.

Система крові – поняття, що об’єднує власне кров, органи кровотворення і кроворуйнування. Система крові у дітей постійно змінюється, як в кількісному, так і в якісному відношенні.

У дорослої людини масою 60-70 кг міститься 5–5,5 л. крові. Значна її кількість— до 50% "зарезервована" у кров'яних депо — судинах печінки, селезінки, легень і шкіри. Депо крові бере участь у підтримці постійної кількості циркулюючої крові. Під час важкої фізичної роботи або внаслідок втрати крові через травму, запаси крові із депо поступають у загальний кровотік.

З віком відносна кількість крові змінюється. Так, у новонароджених маса крові становить ~15% від маси тіла, в однорічних дітей — 11%, в 14 років — 7%. Кров утворюється в кровотворних органах — печінці, селезінці, кістковому мозку і лімфатичній системі.

Регуляція кровотворення відбувається завдяки біологічно активним речовинам, вітамінам групи В, вітамін С, фолієва кислота, а також мікроелементам — залізо, кобальт, мідь, марганець. Зазначені речовини, впливаючи на ферментативні процеси в кровотворних органах, сприяють диференціюванню формених елементів, синтезу їх складових частин.

До інших факторів регуляції кровотворення належать фактор Кас-ла, гемопоетини, еритропоетини, тромбоцитопоетини, лейкопоетини, деякі гормони залоз внутрішньої секреції.

Фактор Касла — складна сполука, у якій розрізняють так звані зовнішній і внутрішній фактори. Зовнішній фактор — це вітамін В12, внутрішній—це речовина білкової природи—гастромукопротеїн, що утворюється клітинами дна шлунка. Внутрішній фактор охороняє вітамін В12 від руйнування соляною кислотою шлункового соку і сприяє всмоктуванню його в кишечнику.

Функціональна активність органів кровотворення забезпечується складними взаєминами нервових і гуморальних механізмів регуляції, від яких залежить в остаточному підсумку збереження сталості складу і властивостей універсального внутрішнього середовища організму.