Розділ ііі. Дослідження фауни безхребетних тварин ставка «шостий» села лозове деражнянського району хмельницької області

3.1 Характеристика об’єкту дослідження

Дослідження проводилося з червня по серпень 2013 року на різних ділянках ставка «Шостий» селища міського типу Лозове Деражнянського району Хмельницької області.

Лозове - селище міського типу в Деражнянському районі Хмельницької області України. Населення 1639 мешканців (перепис 2001 р.).

Селище розташоване на залізничній станції Коржівці на лінії Гречани-Жмеринка-Подільська. На території розміщений інструментальний завод заснований в 1929 році, колись проводився видобуток торфу. Статус смт із 1949 року.

Ставок «Шостий» розміщується за селищем, поряд прокладена дорога (висипана щебенем), по якій доволі часто їздять місцеві жителі до інших ставків та в село Гатна. Ставок обріс деревами, але є ділянки, де місцеві жителі ловлять рибу та купаються. Сильної течії в ставку немає.

Умовно досліджувана територія була поділена на 4 ділянки. Принципом поділу слугувало територіальне розміщення та характер оточення ділянки.

Збори проводилися ентомологічним сачком, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин і інших об'єктів.

3.2 Опис отриманих результатів

В результаті дослідження ставка було зареєстровано 9 видів, представників безхребетних.

Найбільш типовими групами, представники які зустрінуті на всіх ділянках є молюски з сімейства Ставковики (Limnaeidae): ставковик ушковий (Limnea ovata). Ці види досить стійкі до хімічного забруднення місця існування.

Ділянка №1

Береги і дно глинисті. Тут немає крупних промислових підприємств і тому немає крупних стічних колекторів, здатних внести помітні зміни до хімічного складу води. За візуальною оцінкою, вода достатньо чиста, не має суспензії, прозора, не має сторонніх запахів.

По берегах рясно розвинена біляводна рослинність, яка є кормом і надійним укриттям для багатьох водних личинок комах і молюсків. На даній ділянці виявлена порівняно не велика кількість видів водних безхребетних тварин. З них найчастіше спостерігалися личинки бабок (Sympetrum) двостолкові молюски (Bivalvia) .

Ділянка №2

По характеру вона відрізняється від попередньої. На відміну від першої ділянки, дно тут кам’яне, так як це ділянка зі сторони дороги. На схилах берегів рясно розвинена трав'яниста рослинність. На даній ділянці було зустрінуто всього 2 види: Бокоплав-блоха (Gammarus pulex), Коромисло (Родина Aeschnidae).

Ділянка № 3

На цій ділянці було зареєстровано найбільшу різноманітність видів.

Рясний розвиток рослинності і малопроточність даної водойми забезпечують проживання в ній таких видів, як: Волохокрилець /Order Trichoptera/, Бокоплав (Gammarus pulex), Личинка мошки /Simuliidae/

Ділянка №4

Водна, біляводна рослинність на цій ділянці рясна. Зокрема це рогіз, верболози. Тут було зустрінуто 2 види: Личинка мошки (Simuliidae) Ставковики (Limnea).

3.3 Визначення сапробності досліджуваних ділянок по методу Майера

Біотичний індекс Майера для визначення сапробності ділянок ставка, що вивчається, був вибраний невипадково. Обмежена кількість виявлених в пробах видів тварин і сильний розкид їх по їх приналежності до систематичних груп практично виключив застосування інших методів. Метод Майера, хоча і накладає певні обмеження на кількість груп водних безхребетних, але ці групи з систематичної точки зору є дуже різноманітними і підсумкова оцінка стану водойми обчислюється виходячи з кількості виявлених таксонів і їх співвідношення, а не із співвідношення чисельності окремих видів.

Згідно даній методиці, всі таксони, зареєстровані в пробах, були розділені на три групи (див. Таблиця 5).

Таблиця 5 Розподіл індикаторних груп тварин по ділянках

№	Індикаторні групи безхребетних			Сума балів	Клас чистоти
	Жителі чистих вод ІІІ	Організми середньої чутливості ІІ	Жителі забруднених водойм І
1		Личинки бабок		11	ІІІ
2		Бокоплав Коромисло		8	IV
3		Річковий рак Личинка мошки Волохокрилець		8	IV
4		Бокоплав	Кільчасті черви	10	IV
5			Кільчасті черви Ставковики	2	IV
6		Личинка мошки		11	III

Згідно методики Майера, визначення класу чистоти водойми проводиться таким чином: якщо сума більше 22 – водойма має 1 клас якості. Значення суми від 17 до 21 говорять про другий клас якості (як і в першому випадку, водойма буде охарактеризована як олігосапробна), від 11 до 16 балів - 3 клас якості (бета-мезосапробна зона), всі значення менше 11 характеризують водойму як брудну (альфа-мезосапробна або ж полісапробна, 4 клас якості). Виходячи з отриманих даних (складу, кількості і співвідношення таксонів), були підраховані підсумкові оцінки стану водойми на окремих ділянках і середній показник сапробності для всієї досліджуваної ділянки (Таблиця 6).

Таблиця 6 Звідна таблиця індексів Майера по ділянках

Ділянки	Показник індекса в балах	Зона сапробності	Клас чистоти
1	11	Бетамезасапробна	ІII
2	8	Альфамезасапробна	ІV
3	8	Альфамезасапробна	ІV
4	10	Альфамезасапробна	ІV
5	2	Альфамезасапробна	ІV
6	11	Бетамезасапробна	ІII

Як видно з таблиці №6, тільки дві з вивчених ділянок (ділянка №1, 6) мають показник індексу 11 і відноситься до бета-мезосапробної зони, що дозволяє вважати цю ділянку ставка за помірно забруднену. Решта ділянок відноситься до альфа-мезосапробної зони, що дозволяє віднести їх до забруднених типів водойм.

В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки ставка складає 13 бала, що дозволяє визначити дану водойму як альфа-мезосапробної, що має ІV клас якості води, тобто, брудну (див. Таблиця 7).

Таблиця 7 Індекс сапробності по Майеру для всієї досліджуваної ділянки ставка «Шостий»

Індикаторні групи безхребетних			Сума балів	Клас чистоти
Жителі чистих вод ІІІ	Організми середньої чутливості ІІ	Жителі забруднених водойм І
Двостулкові молюски	Річковий рак Личинки бабок Бокоплав Коромисло Личинки мошки Волохокрилець	Кільчасті черви Ставковики	13	ІІІ
3	8	2

Таким чином, отримані результати показують, що основна частина досліджених ділянок ставка відносяться до альфа-мезосапробних водойм, що характеризує їх, як забруднені.