
- •Моніторинг якості освіти Керівник дослідження – Ірина Булах
- •1. Поняття якості
- •1.1. Якість вищої освіти. Загальні визначення
- •2. Показники якості освіти та їх оцінювання
- •2.1. Оцінювання якості освіти
- •2.2. Міжнародні порівняння
- •2.3. Освітні індикатори
- •2.4. Український аспект
- •3. Управління якістю освіти
- •3.1. Управління якістю та інформація
- •3.2. Моніторинг якості освіти
- •3.3 Управління якістю і стандартизація
- •4. Система управління якістю освіти в Україні
- •4.1. Основні положення законодавства України стосовно управління якістю освіти
- •4.2 Нормативна база управління якістю освіти
- •4.3. Технологічний аспект управління
- •Джерела інформації до розділу
- •5. Становлення системи моніторингу якості загальної середньої освіти в Україні
- •5.1. Моніторинг змісту загальної середньої освіти
- •5.2. Моніторинг рівня навчальних досягнень
- •6. Моніторинг якості освіти медичного спрямування
- •6.1. Генезис системи моніторингу якості медичної освіти в Україні
- •6.2. Моніторинг якості в системі підготовки лікарів
- •1) Національні ліцензійні інтегровані іспити.
- •2) Рейтинг вищих навчальних закладів медичного спрямування.
- •6.3. Запровадження моніторингу в системі підготовки медичних сестер
- •6.3.1 Загальні тенденції реформи сестринської освіти
- •6.3.2. Моніторинг якості підготовки медичних сестер
- •Висновки
- •Встановлення державних стандартів вищої освіти: вимог до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки громадян;
- •Визначення критеріїв якості підготовки, рівня знань;
- •Здійснення процедур ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів.
- •Додатки Додатки
- •Додатки до розділу 2 "Погляд на освіту" (eag) Індикатори (2000-2001)
- •Розділ a: Оточення у якому функціонує система освіти
- •Розділ b: Фінансові і людські ресурси, що вкладаються в освіту
- •Розділ c: Доступність освіти, участь і просування
- •Розділ d: Освітнє середовище і організація шкіл
- •Розділ e: Індивідуальні, соціальні і трудові ринкові результати освіти
- •Розділ f: Студентські досягнення
- •Індикатори юнеско з освіти
- •Efa Індикатори
- •Додатки до розділу 3 Стандарти освіти. Міжнародні тенденції
- •Нова філософія на ринку освітніх послуг України
- •Принципи функціонування Центрів сертифікації (Licensure Boards)
- •Додатки до розділу 4 Загальна схема управління якістю освітньої діяльності у Україні
- •Типові показники та критерії щодо визначення акредитації напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців у вищих закладах освіти
- •Додатки до розділу 5 Статистична інформація для розрахунку основних показників діяльності навчального закладу за період з 01.05.2000 по 31.08.2001
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •01021, М. Київ, вул. Грушевського, 7
2.1. Оцінювання якості освіти
В даний час якість освіти знаходиться в центрі уваги в усьому світі. Це не означає, що вона є винаходом останнього десятиліття і, що ніхто не приділяв їй уваги раніше. З цілого ряду причин турбота про якість завжди була частиною академічної традиції. Деякі з них були розглянуті вище, а на інших спробуємо зупинитися зараз:
Тривалий час домінуючою була думка про можливість нормального розвитку вищої освіти в умовах жорсткого адміністрування. Але починаючи з 1980-их років виникла нова філософія у відношенні політики до вищої освіти, яка обіцяє збільшену автономію закладам вищої освяти. Однак, в обмін, вони вимагають гарантію якості.
Поняття якості стало більш важливим для закладів вищої освіти і тому, що було підняте питання - чи дійсно усе ще можливо забезпечувати ту ж саму якість у межах того ж самого фінансування.
Тобто, суспільство вимагає відповідальності і гарантій якості. Уряд обіцяє надавати більшу автономію, якщо буде забезпечена якість. Тому у багатьох країнах ведуться дискусії щодо якості, встановлення якості, гарантії якості і оцінки якості.
Проте, перш ніж можна буде зробити серйозну оцінку якості треба відповісти на декілька питань.
Оцінювання якості освіти має здійснюватися шляхом як внутрішньої, так і зовнішньої експертизи. Що можна очікувати від зовнішньої оцінки якості?
Існують різні підходи до зовнішньої оцінки якості (EQA). Якість може вимагатися, наприклад, при акредитації навчального закладу. В інших випадках (для ранжирування) потребується порівняльна якість коли, наприклад, уряд хоче асигнувати, або перерозподілити кошти. EQA може також використовуватися для виявлення слабких і сильних сторін з метою поліпшення освітніх послуг, що надаються.
Для уряду EQA забезпечує збір такої кількості об'єктивної інформації наскільки це взагалі можливо по відношенню до стану закладів вищої освіти і настільки високої об'єктивності вимірювань наскільки дозволяє якість. Саме тому уряд намагаються визначення набору показників продуктивності діяльності. Загальні принципи щодо оцінки якості можна сформулювати наступним чином:
визначити що таке якість;
встановити стандарти для неї;
встановити певні показники продуктивності;
виміряти наскільки ці стандарти досягнуті.
На цій підставі можна приймати рішення.
В основі такого розуміння EQA лежать три припущення:
якість може бути визначена;
показники продуктивності чітко пов'язані з якістю;
якість може бути виміряна кількісно і об'єктивно.
Аналіз урядових документів показує, що в них використовують терміни управління (контроль) якістю і вимірювання якості. Контроль і вимірювання є перш за все констатуючими за природою. Уряд зацікавлений продемонструвати суспільству в цілому і парламенту особливо, що все знаходиться під контролем, гроші розподіляються виправдано, у відповідності до бюджету і т. ін. Так що проблема уряду - довести, що всякий раз, коли зміни у граничних умовах торкаються якості, приймаються правильні рішення. Показники продуктивності, таким чином, є дуже корисними при оцінюванні результатів політики уряду і різних установ.
Занепокоєння університетів пов’язано з тим, по-перше, чи зможуть вони забезпечити високу якість в умовах, встановлених урядом і як вони зможуть переконати суспільство, що їх заклад забезпечує найвищу за даних обставинах якість. Хоча ціль - покращення якості скрізь де це можливо, головне питання - як гарантувати, що навчання пристосовано до зміни граничних умов.
Як між собою корелюють результати внутрішньої та зовнішньої оцінки якості.
В таблиці 1 представлено різні погляди на EQA. Зосереджуючись більше на констатуючому підхід до EQA зі сторони уряду, ми бачимо більш формуючий підхід з боку університетів.
Таблиця 1. Погляди на зовнішню оцінку якості
|
Уряд |
Університети |
EQA функція |
Констатуюча |
Формуюча |
Цілі |
|
|
Метод оцінювання |
Зовнішнє |
|
Інструмент |
|
|
Констатуючі і формуючі оцінки вимагають різних підходів. Якщо перший обмежується вимірюванням лише результативних показників, то формуючі оцінки базуються як на результативних, так і на процесуальних. Таким чином, EQA може одночасно задовольнити обох споживачів, на відміну від тільки внутрішнього.
Що таке якість?
Загальні визначення якості були дані в попередньому розділі. Зупинимося більш детально у контексті вимірювання та оцінювання якості освіти.
Якщо розглядати природу концепції якості щодо вищої освіти, то можна ще раз підкреслити, що: по-перше, якість освіти означає різні речі для різними її споживачів, по-друге, якість пов’язана як з процесом, так і з результатом освітнього процесу.
Якість в очах уряду - це кількісні показники продуктивності галузі у контексті з витратами. Для роботодавця – це професійні та особистісні якості фахівців. Зовсім інший зміст має якість в очах студентів. Для них вона пов'язана з індивідуальним розвитком і підготовкою до самостійного життя в суспільстві.
Таким чином, якість - дуже складна категорія (див. таблицю 2). А отже ми не можемо говорити про якість, взагалі, ми повинні говорити про якості для кожного із її споживачів. З іншого боку ми повинні також розглядати різні аспекти якості. (Малюнок 2 у розділі 1). Так, необхідно визначати якість вхідного продукту, якості процесу, і якості вихідного продукту, який ще поділяється на якість освітнього продукту (професійну компетентність випускників) та якість управління і використанні цього продукту Урядом.
Таблиця 2. Аспекти якості освіти для її споживачів
Аспекти якості |
Студенти |
Роботодавці |
Уряд |
Університет |
Вхідні (наприклад):
|
*
* |
|
* * *
|
* * * * |
Процес (наприклад):
|
* * * * |
|
(*) |
* * * * |
Випуск (наприклад):
|
* * |
* |
* * |
* * |
Відповідь на питання, що таке якість, залежить від того, хто задає таке питання. З іншого боку, всі споживачі повинні формулювати свої вимоги по якості настільки прозоро, наскільки це можливо, а виробники (навчальні заклади) повинні враховувати різні побажання і вимоги.
Чи можливо сформулювати єдині критерії та єдині стандарти?
Зважаючи на сказане вище, стає очевидним, що неможливо встановити один набір критеріїв чи стандартів якості для вищої освіти. Зацікавлені сторони будуть мати свої власні критерії і норми, отримані виходячи із свої власних цілей. Критерії будуть змінюватися відповідно до вимог та мети оцінювання. Можна зробити висновок, що ми не маємо в своєму розпорядженні єдиної шкали для вимірювання і оцінювання якості освіти. Скоріше за все стандарти і критерії - це питання консенсусу між зацікавленими сторонами.
Чи може якість бути кількісно визначена і виміряна?
Як відмічалося вище, оцінку якості легше зробити якщо визначити якість і відшукати систему показників продуктивності для вимірювання якості. Але, чи дійсно мається реальний зв'язок між так званими показниками продуктивності і якістю. Важко вивести якість безпосередньо з кількісних даних (не можна виміряти якість дослідження за загальною кількістю публікацій). Інший приклад що стосується освіти - інтерпретація даних щодо відсіву. Чи є низький відсів ознакою високої якості, чи це скоріше показник занижених стандартів?
Розглядаючи систему показників продуктивності, ми можемо поділити їх на кількісні і якісні. Кількісними показниками є часто базові дані (кількість студентів, викладачів, відсів), але вони не повідомляють про якість виконання; вони дають тільки основну інформацію. Хоч показники продуктивності піднімають питання, вони ніколи не дають відповіді.
Так звані якісні показники продуктивності можуть розглядатися як елементи, що впливають на якість і будуть прийняті до уваги при оцінці якості. Питання в тому що більш важливо: кількісні дані чи суб'єктивні судження експертів? Чи, іншими словами, що дає використання показників продуктивності при оцінці якості? Стосовно цього треба зауважити, що показники продуктивності ніколи не можуть говорити за себе, але повинні інтерпретуватися експертами. У тих випадках, де вони є об'єктивними, вони повинні розглядатися не як показники продуктивності, а як статистичні дані або інформація щодо керування.
Який зв'язок між зовнішньою оцінкою якості і внутрішньою гарантією якості?
Встановлення якості і гарантія якості не може базувати лише на вимірюванні якості, порівняльних оцінках або управлінні якістю з боку уряду чи інших зовнішніх споживачів освітнього продукту. Якість повинна бути гарантованою, у першу чергу, шляхом постійної уваги до якості з боку навчальних закладів, що цей продукт продукують. Система внутрішньої оцінки якості має наступні елементи (Малюнку 3 ).
Малюнок
3. Внутрішня гарантія якості освіти
Цілі навчального закладу встановлюють структуру рекомендацій до гарантій якості. Вони повинні бути чітко сформульовані і відповідати науковим, соціальним та державним вимогам. Не можна забувати про граничні умови, адже якість залежить від них (граничні умови для закладів вищої освіти встановлює уряд). Занадто часто люди забувають, що кожен рівень якості має свою ціну, тому важливими є, також, фінансові умови.
Гарантування якості забезпечується результативною системою моніторингу. Ця систему внутрішнього моніторингу повинна надавати звіти про хід навчального процесу, дані щодо успішності, відсіву, випускників, їх працевлаштування. Використовуючи ці дані, можна прослідкувати за всім процесом підготовки починаючи від прийому і закінчуючи випуском. Реалізація поставлених цілей може бути виміряна у будь-який час. Детально про систему моніторингу у наступному розділі.
Гласність або конфіденційність результатів?
Що стосується розповсюдження результатів оцінювання, то в різних країнах існують різні підходи. У той час як у Сполучених Штатах раніш повідомлення комітетів з акредитації традиційно зберігалися конфіденційними, усе більша їх частина у даний час обнародується. Однак, існує небезпека і при публікації всіх результатів.
Підсумовуючи, уряд, парламент і суспільство мають право отримати інформацію з питань якості освіти. Вони мають право впливати на граничні умови, а але система управління освітнім процесом це навчальних закладів.