- •Моніторинг якості освіти Керівник дослідження – Ірина Булах
- •1. Поняття якості
- •1.1. Якість вищої освіти. Загальні визначення
- •2. Показники якості освіти та їх оцінювання
- •2.1. Оцінювання якості освіти
- •2.2. Міжнародні порівняння
- •2.3. Освітні індикатори
- •2.4. Український аспект
- •3. Управління якістю освіти
- •3.1. Управління якістю та інформація
- •3.2. Моніторинг якості освіти
- •3.3 Управління якістю і стандартизація
- •4. Система управління якістю освіти в Україні
- •4.1. Основні положення законодавства України стосовно управління якістю освіти
- •4.2 Нормативна база управління якістю освіти
- •4.3. Технологічний аспект управління
- •Джерела інформації до розділу
- •5. Становлення системи моніторингу якості загальної середньої освіти в Україні
- •5.1. Моніторинг змісту загальної середньої освіти
- •5.2. Моніторинг рівня навчальних досягнень
- •6. Моніторинг якості освіти медичного спрямування
- •6.1. Генезис системи моніторингу якості медичної освіти в Україні
- •6.2. Моніторинг якості в системі підготовки лікарів
- •1) Національні ліцензійні інтегровані іспити.
- •2) Рейтинг вищих навчальних закладів медичного спрямування.
- •6.3. Запровадження моніторингу в системі підготовки медичних сестер
- •6.3.1 Загальні тенденції реформи сестринської освіти
- •6.3.2. Моніторинг якості підготовки медичних сестер
- •Висновки
- •Встановлення державних стандартів вищої освіти: вимог до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки громадян;
- •Визначення критеріїв якості підготовки, рівня знань;
- •Здійснення процедур ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів.
- •Додатки Додатки
- •Додатки до розділу 2 "Погляд на освіту" (eag) Індикатори (2000-2001)
- •Розділ a: Оточення у якому функціонує система освіти
- •Розділ b: Фінансові і людські ресурси, що вкладаються в освіту
- •Розділ c: Доступність освіти, участь і просування
- •Розділ d: Освітнє середовище і організація шкіл
- •Розділ e: Індивідуальні, соціальні і трудові ринкові результати освіти
- •Розділ f: Студентські досягнення
- •Індикатори юнеско з освіти
- •Efa Індикатори
- •Додатки до розділу 3 Стандарти освіти. Міжнародні тенденції
- •Нова філософія на ринку освітніх послуг України
- •Принципи функціонування Центрів сертифікації (Licensure Boards)
- •Додатки до розділу 4 Загальна схема управління якістю освітньої діяльності у Україні
- •Типові показники та критерії щодо визначення акредитації напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців у вищих закладах освіти
- •Додатки до розділу 5 Статистична інформація для розрахунку основних показників діяльності навчального закладу за період з 01.05.2000 по 31.08.2001
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •01021, М. Київ, вул. Грушевського, 7
2. Показники якості освіти та їх оцінювання
Починаючи з початку 1990-их роках очевидна чітка орієнтація Європейських закладів вищої освіти на більш тісніше функціонування в межах однієї структури, що дозволяє громадянам проживати і працювати у середовищі з дуже слабкими національними бар'єрами. Розвиток Європейського ринку праці для кваліфікованих трудових ресурсів дозволив розширити пошук підприємцями нових дипломованих фахівців серед випускників різних національних систем вищого освіти. Так само, прагнення студентів до навчання за кордоном і збільшення такої можливості для них, призвели до високого рівня студентської міграції, що дає можливість студентам вибирати між різними системами вищої освіти. Такі тенденції, які є характерними не лише для Європейського континенту призводять до постановки питання щодо можливої появи загальної Європейської системи вищої освіти, або навіть інтегрованої світової системи.
В цей же час Уряди країн проявляють занепокоєння, що кількість і якість кваліфікованої робочої сили, яка є доступною для національних економік, буде значно впливати на економічну конкурентноздатність на національному ринку праці. Повернення коштів у вищу освіти у вигляді інвестицій повинно також розглядатися в міжнародному контексті. Якщо для підготовки дипломованого фахівця в одній країні потрібен більш довгий і більш дорогий шлях ніж в інший, то чи зявляться там деякі переваги у або компенсації, що можуть розглядатися як додаткові інвестиції? І, якщо студенти з будь-яких причин бажають вчитися за границею, то чи можна буде передбачити, що все більша їх кількість не повертатиметься додому. Деякі країни, тому, можуть зіткнутися з критичним відтоком кваліфікованих трудових ресурсів - явищем, яке вже добре знайоме на регіональному рівні в багатьох країнах.
Багато закладів вищої освіти розширюють активні міжнародні контакти у дослідженнях; студентських обмінах; об'єднані навчальних програм і т. ін. Для окремих закладів вищої освіти Європа, США, Канада надають широкі можливості для конкуренції, боротьби за престиж, студентів, штат і фінансування – так, як це зараз відбувається на місцевому, регіональному і національному рівнях. Але питання не просто про змагання. Національні навчальні заклади повинні відчувати потребу у створенні засобів порівнювання між різними країнами, а отже відповідати міжнародним стандартам, що забезпечить належну конкуренцію.
Усі зацікавлені сторони: уряд, заклади освіти , студенти і підприємці стикаються з цими проблемами і в межах національних систем вищої освіти намагають їх вирішувати. Така швидка зміна Європейської вищої освіти, зокрема, і світової взагалі, зумовила швидкий розвиток досліджень у галузі педагогічні вимірювання. Зокрема це стосується проектів, розпочатих Центром Досліджень у Галузі Вищої Освіти (CHEPS) у Нідерландах, Радою Національних Академічних Досягнень (CNAA) у Великобританії і Hochschul-Infomations-System у Німеччині. Уряди, підприємці, студенти, викладачі, менеджери закладів освіти можуть і повинні робити висновки щодо якості освітнього продукту. Проблема полягає у тому, як вони це роблять і якими висновками вони користуються. Це стосується і міжнародних порівнянь, які стають усе більш і більш необхідними.