Принципи функціонування Центрів сертифікації (Licensure Boards)
На ринку освітніх послуг змогли залишитися лише ті Центри сертифікації (Licensure Boards), які забезпечували високу якість педагогічної діагностики. А отже в найбільш авторитетних для свого освітньо-професійного напрямку працюють провідні фахівці в галузі педагогічної діагностики. Можна для прикладу подивитися склад ETS, NBME.
Якість сертифікації базується на трьох наступних чинниках: об’єктивність оцінювання, сучасні технології тестування, перевірка практикою.
Об’єктивність оцінювання. Результат сертифікаційних тестувань має бути максимально захищеним від впливу суб’єктивних факторів і максимально відповідати реальним показникам особи, яка тестувалася. Це забезпечується при виконанні певних умов: об’єктивність проведення тестування, об’єктивність обробки даних, об’єктивність інтерпретації результатів. Окремо потрібно відзначити, що сертифікаційні тестування, які відносяться до “high stake”, проходять за закритими тестами, які щорічно, відповідно до технології стандартизованих тестувань, оновлюються. В більшості штатів несанкціоноване розповсюдження екзаменаційних тестів є приводом для порушення судової справи.
Сучасні технології тестування. Конкуренція освітньо-сертифікаційних Центрів є одним з чинників, що обумовили такий науковий рівень розвитку методів педагогічної діагностики у США. З іншого боку, перевірка практикою, а точніше система контролю за професійною діяльністю стимулює Центри використовувати найсучасніші технології тестування. В свою чергу роботодавці зацікавлені в існуванні ринку спеціалістів, кваліфікація яких підтверджена сертифікаційними тестуваннями. Так, дані опитування серед фірм, які працюють у сфері інформаційних технологій, свідчать, що 78% керівників фірм вважають, що сертифіковані спеціалісти працюють ефективніше; 92% компаній набули фінансових переваг внаслідок сертифікації своїх співробітників; інвестиції компаній у навчання та сертифікацію персоналу окуплюються приблизно через 8-10 місяців.
Додатки до розділу 4 Загальна схема управління якістю освітньої діяльності у Україні
Задовольняючи освітні потреби особи та потреби суспільства в кваліфікованих фахівцях, держава повинна контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх етапах. Іншими словами, надаючи однакові можливості всім членам суспільства здобувати освіту, суспільство повинно мати гарантію сумлінного використання цих можливостей. Реалізація цих гарантій базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти. Загальна схема представлена нижче. (матеріали “Літної школи 2000”, здійсненої за сприяння Фонду “Відродження”, автор В.Петренко).
Типові показники та критерії щодо визначення акредитації напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців у вищих закладах освіти
№
|
ПОКАЗНИКИ
|
Вимоги за рівнями підготовки
|
|||||||
|
|
IV
|
ПІ
|
II
|
І
|
||||
1
|
Якість підготовки фахівців за результатами виконання: |
|
|
|
|
||||
1.1
|
комплексних кваліфікаційних завдань з фахової підготовки (успішність/якість),% |
|
|
|
|
||||
|
- університет, академія, інститут |
95/70 |
90/65 |
|
|
||||
|
- коледж, училище, технікум |
|
|
85/60 |
80/60 |
||||
1.2 |
контрольних завдань з фундаментальної |
|
|
|
|
||||
|
підготовки (успішність/якість), % |
|
|
|
|
||||
|
- університет, академія, інститут |
90/50 |
80/40 |
|
|
||||
|
- коледж, училище, технікум |
|
|
80/40 |
75/35 |
||||
1.3 |
Показники розбіжності за наслідками |
|
|
|
|
||||
|
перевірки знань за даними самоаналізу |
|
|
|
|
||||
|
та контрольних замірів з фахової |
|
|
|
|
||||
|
підготовки, бал |
0,4 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
||||
1.4 |
Кількість випускників, рекомендованих та прийнятих до аспірантури, |
|
|
|
|
||||
|
ад'юнктури, у % від кількості випуску |
5 |
5 |
- |
- |
||||
2
|
Інформаційне забезпечення навчального процесу |
|
|
|
|
||||
2.1
|
Наявність пакетів прикладних програм з дисциплін спеціальності і дипломного проектування, % від кількості дисциплін |
80 |
60 |
40 |
30 |
||||
3 |
Забезпечення навчальної діяльності науково-педагогічними кадрами |
|
|
|
|
||||
3.1
|
Питома вага в загальній чисельності професорсько-викладацького складу (ПВС), % за основним місцем роботи |
|
|
|
|
||||
|
- докторів наук |
10 |
4 |
- |
- |
||||
|
- кандидатів наук |
70 |
55 |
30 |
- |
||||
3.2
|
Забезпеченість навчального закладу освіти ПВС за основним місцем роботи, (% від загальної кількості) |
|
|
|
|
||||
|
- з базовою освітою |
80 |
70 |
60 |
50 |
||||
|
- з вищою категорією |
- |
- |
40 |
20 |
||||
4 |
Наукове забезпечення навчальної діяльності |
|
|
|
|
||||
4.1 |
Охоплення аспірантурою, інтернатурою, ад’юнктурою на випускаючих кафедрах (+/-) |
+ |
+ |
- |
- |
||||
4.2
|
Вплив НДР на навчальний процес (за останні 5 років), % від кількості ПВС |
|
|
|
|
||||
|
- авторські свідоцтва |
30 |
20 |
- |
- |
||||
|
- в т.ч. з участю студентів |
2 |
1 |
- |
|
||||
|
- підручники, навчальні посібники |
70 |
60 |
50 |
30 |
||||
|
- статті, методичні розробки |
100 |
100 |
80 |
50 |
||||
|
- в т.ч. з участю студентів |
10 |
8 |
2 |
- |
||||
4.3 |
Рівень випускних кафедр: |
|
|
|
|
||||
|
- очолюють доктори наук, професори, (+/-) |
+ |
+/- |
- |
- |
||||
|
- охоплених спеціальностей, науковими школами (+/-) |
+ |
+/- |
- |
- |
||||
|
- підготовлено та захищено за останні 5 років докторських/кандидатських дисертацій, % |
1/5 |
0/3 |
0/1 |
- |
||||
4.4 |
Охоплення спеціальності спеціалізованими радами з захисту докторських (кандидатських) дисертацій |
+ |
+/- |
- |
- |
||||
4.5 |
Участь викладачів випускних кафедр у роботі експертних рад ВАК, ДАК, інших спеціалізованих рад, НМК, % |
10
|
5
|
-
|
-
|
||||
4.6
|
Кількість викладачів постійного складу, які беруть участь у виконанні НДР, % |
70
|
50
|
5
|
-
|
||||
5 |
Матеріально-технічна база |
|
|
|
|
||||
5.1.
|
Забезпеченість власними навчальними площами, % від нормативів СНІП (1 *) |
90
|
75
|
70
|
70
|
||||
5.2
|
Тривалість роботи кожного слухача з ПЕОМ, годин в день, (в середньому за період навчання)
|
1
|
0,5
|
0,5
|
0,2
|
||||
Обов'язкові вимоги для подання вищими закладами освіти матеріалів самоаналізу діяльності за заявленим напрямом і рівнем підготовки фахівців |
|||||||||
1.
|
Виконання вимог, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти" |
|
|
|
|
||||
2.
|
Підвищення кваліфікації ПВС за 5 останніх років |
100
|
100
|
100
|
100
|
||||
3.
|
Забезпеченість студентів підручниками, навчальними посібниками (власний бібліотечний фонд): |
|
|
|
|
||||
|
- від нормативного, % |
100 |
100 |
100 |
100 |
||||
|
- з розрахунку середньої кількості однойменних примірників на 1 студента |
1,0
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
||||
4. |
Забезпеченість лабораторною базою, % від необхідного за учбовими програмами |
90
|
75
|
70
|
60
|
||||
+/- - показник може бути, але необов'язковий.
1 * - заклади освіти, засновані на недержавній формі власності повинні бути власником учбових площ або мати довгострокову оренду не менше ніж на період навчання.
Скорочення, що використані в таблиці:
ВАК – вища атестаційна комісія України
ДАК – державна акредитаційна комісія
НДР – науково-дослідна робота
НМК – науково-методична комісія
ПВС – професорсько-викладацький склад
ПЕОМ – персональна електронна обчислювальна машина
СНіМ – санітарні норми і правила