6.3.2. Моніторинг якості підготовки медичних сестер

Засоби діагностики, як компонента державних стандартів для мед сестринської освіти, реалізовувалися у формі стандартизованого тестування – ліцензійних інтегрованих іспитів (Крок М “сестринська справа”). Метою запровадження національного тестування було: апробувати третю компоненту державних стандартів перед її нормативним запровадженням, започаткувати запровадження системи моніторингу рівня професійної компетентності випускників навчальних закладів, що здійснюють підготовку медичних сестер.

Система моніторингу, яка апробується в медичній освіті в системі підготовки медичних сестер має на меті:

• апробувати інструмент діагностики рівня професійної компетентності випускників медичних училищ, який є компонентою державних стандартів вищої освіти і має визначати відповідність показників якості вищої освіти державними стандартами, які запроваджуються в систему підготовки медичних сестер,

• провести порівняння рівнів підготовки випускників даного напряму по всій країні і започаткувати запровадження системи рейтингового оцінювання діяльності навчальних закладів за результатом їх освітньої діяльності,

• визначити рівень підготовки медичних сестер з критичних профільних питань, зокрема надання допомоги при невідкладних станах,

• надати навчальним закладам детальну інформацію щодо профілю знань, які мають випускники навчального закладу для корекції навчального процесу.

Моніторинг був вписаний в структура державної атестації, як її компонента, що забезпечило належну мотивацію як адміністрації, так і студентів. Атестацію медичних сестер проводили, використовуючи єдиний екзаменаційний тест. Тест було побудовано за затвердженою структурою змісту, яка відповідно до державних стандартів вищої освіти базується на основі кваліфікаційної характеристики спеціаліста та освітньо-професійних програмах (Додаток 6.3.2.а). Екзаменаційний тест був сконструйований з окремих субтестів відповідного профілю за профілем професійних вимог. Загальна довжина екзаменаційного тесту (кількість тестових завдань) становила 150 тестових завдань. Тривалість тестування становила 150 хвилин. Тестові завдання були багатовибіркового типу, що вимірювали застосування знань.

Атестації медичних сестер передувала підготовча робота по апробації застосування тестового методу та можливості проведення атестації по всій території України в стислі терміни. МОЗ України визначив 14 ВНЗ, де протягом трьох днів було проведено попереднє тестування (Додаток 6.3.2.б). Тестуванням було охоплено західний, східний та центральний регіони, та різні категорії ВНЗ: медичні коледжі, базові медичні училища, медичні училища. Тестування проводилось українською мовою. Результати тестування були обговорені на нараді директорів (м. Кіровоград, листопад 2000 р.) та прийнято рішення про проведення національного тестового екзамену у червні 2001 року у всіх ВНЗ I-IV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, які здійснюють підготовку медичних сестер освітнього рівня молодший спеціаліст, що засвідчило про готовність ВНЗ до проведення тестового екзамену та можливість Центру тестування провести тестовий екзамен за єдиним екзаменаційним тестом, відповідно до затвердженої структури змісту у стислі терміни по всій території України.

Відповідно до наказу МОЗ України за №141 20, 21, 22 червня 2001 року у 119 вищих медичних навчальних закладах I-IV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування (за погодженням з Міністерством освіти та науки України) випускники складали тестовий екзамен “Крок М –сестринська справа”. У проведенні тестового екзамену взяло участь 59 представників Центру тестування.

Проблеми, що виявилися при проведенні незалежних тестувань. Це перш за все намагання адміністрації будь-яким чином допомогти студентам в супереч вимогам діючого Регламенту. Оскільки порушення процедури проведення стандартизованого тестування найймовірніші при проведенні екзамену, дотримання Регламенту проведення екзамену фіксувалося представником Центру тестування у його звіті і визначалося шляхом детального аналізу отриманих результатів.

I. Статистичний аналіз отриманих результатів.

Відповідно до критеріїв кількісного аналізу об’єктивності та валідності результатів тестування (оцінювалася міра відхилення від нормального закону за параметрами асиметрія As і ексцес Ex [6]) був проведений аналіз результатів усіх ВНЗ. Результати 5 ВНЗ були признані не валідними та в аналізі далі не приймають участь. Статистичні показники наведені в таблиці:

Назва навчального закладу	К-ть студентів	Мін %	Мах %	X ср. %	Середнє квадратичне відхилення	Аs	Еx	Надійність
Житомирське базове м/училище	144	50,67	95,33	85,19	11,04	-1,81	4,47	0,85
Запорізьке базове м/училище	116	34,67	90,67	79,87	13,12	-1,98	5,84	0,87
Одеське базове м/училище	246	52,67	92,00	81,99	9,81	-1,69	3,67	0,78
Погребищенське м/училище	58	69,33	93,33	88,68	6,72	-2,17	5,59	0,69
Сумське базове м/училище	85	30,00	90,00	73,46	15,10	-1,26	2,82	0,88

II Результати національного оцінювання рівня професійної компетентності медичних сестер

Результати тестування наведено в додатках 6.3.2.в та 6.3.2.г. Таблиці включають назви ВНЗ, кількості студентів, середнього показника по ВНЗ та показників по профілям знань. В додатку 6.3.2.г вказується місце ВНЗ по Україні, його персентіль.

Моніторинг якості підготовки медичних сестер України за результатами оцінювання рівня професійної компетентності базується на отриманих даних національного тестування в червні 2001 року, результатах тестування в листопаді 2000 року та додатковій інформації, яка відноситься до теми дослідження.

Аналіз проводився для 26 регіонів, що відповідає областям України, окремо виділяється м. Київ (м. Севастополь включено до регіону АР Крим, оскільки кількість студентів незначна,).

Національний показник рівня професійної компетентності для даного тесту склав 67 %. Аналізуючи діаграму (наведена нижче) видно, більшість регіонів знаходяться в 10% інтервалі між 60 та 70 процентами. З одного боку це характеризує метод яким була проведена атестація, з іншого рівномірну якість підготовки випускників. Звертають на себе увагу 20 та 23 регіони в яких середній показник нижчий 60%. Зупинимося на аналізі результатів цих регіонів більш детально.

Черкаська область (23 регіон) має низький показник, оскільки значно нижче середнього результати Черкаського базового медичного коледжу (57,1% - 169 осіб, що складає майже 60% випускників даного регіону). В той же час в листопаді 2000 року Черкаський коледж був першим (77% - 55 осіб тестувалося). Можна зробити висновки:

• не можна робити висновки про якість підготовки фахівців на неповній виборці,

• даний ВНЗ потребує додаткового моніторингу в продовж декількох років, після чого можливо дати оцінку якості підготовки фахівців даного ВНЗ.

Харківська область (20 регіон) має 8 ВНЗ, де здійснюють підготовку медичних сестер. Серед цих 8 ВНЗ є Красноградське медичне училище, яке має середній процент 44,4 (79 осіб, що складає 12,5% випускників даного регіону), що знижує середні показники по регіону майже на 8%. Тестування в даному ВНЗ проводилось перший раз, тому знайти пояснення цього випадку неможливо. Узагальнивши суб’єктивну інформацію в звітах представників Центру тестування, які проводили тестування в Харківській області та об’єктивні дані вимірювання можливий коментар, чи потрібна такі кількість ВНЗ в даному регіоні.

Хочеться зупинитися на Донецькому регіоні (4регіон). Середній результат по регіону відповідає національному показнику. Восени 5 ВНЗ даного регіону із 7 проходили тестування. Якщо порівняти результати тестування листопада та червня то Донецький регіон показав стабільні результати. Всі ВНЗ приблизно на 15% мають вищий результат в червні чим в листопаді. Донецьке базове медичне училище на 10 одиниць має вищий показник, як восени, так і влітку в порівнянні з медичними училищами регіону. Висновки: 1) ВНЗ Донецької області працюють без зривів, 2) навчальний процес відшліфований, 3) підготовка фахівців - медичних сестер проходить стабільно, 4) базовий ВНЗ являється кращим в регіоні.

АР Крим (11 регіон). Тест на оцінку професійної компетентності був представлений українською мовою. Тестування висвітлили проблему щодо підготовки студентів українською мовою. Під час тестування в аудиторії був присутній перекладач. Тому результати даного регіону також не включалися у рейтингову оцінку навчальних закладів по Україні. Висновок: мовна проблема для даного регіону існує і необхідно її вирішувати, оскільки мета ліцензійних іспитів оцінювати професійну компетентність випускників.

5, 7 регіони мають найвищі показники; 1, 2, 5, 7, 8, 21, 26 мають показники вище національного. Констатуємо це як факт.

Джерела інформації до розділу

1. Краткий отчет. Европейская конференция по сестринскому делу. Вена, 21-24 июня 1988 г.

2. Вороненко Ю. В. Чернишенко Т. І. Реформування медсестринської освіти в Україні //Медсестринство України. –1998.-№1.

3. Шегедин М.Б. Медсестринство у світі. –Львів: Край,1999.

4. Наказ МО України від 31.07.98 р. №285 “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освіти”.

5. Постанова кабінету міністрів України від 7.08.98 р. №1247 “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”.

6. Булах І.Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності. К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ.-1995.

№	Назва регіону	Кількість ст-тів	Середні результати (%)
1	Вінницька	334	70,2
2	Волинська	159	72,3
3	Дніпропетровська	930	64,1
4	Донецька	908	66,8
5	Житомирська	156	78,7
6	Закарпатська	258	65,7
7	Запорізька	283	75,8
8	Івано-Франківська	223	72,8
9	Київська	237	62,3
10	Кіровоградська	253	65,6
11	АР Крим	553	72,5
12	Луганська	744	62,1
13	Львівська	545	60,7
14	Миколаївська	328	61,5
15	Одеська	162	65,0
16	Полтавська	414	66,4
17	Рівненська	236	63,6
18	Сумська	152	62,0
19	Тернопільська	117	62,4
20	Харківська	737	59,5
21	Херсонська	195	68,1
22	Хмельницька	250	66,0
23	Черкаська	289	59,2
24	Чернівецька	201	60,5
25	Чернігівська	226	65,3
26	м.Київ	926	72,5

Чи правильний розподіл набору студентів по регіонам? В яких регіонах збільшувати набір студентів? Можливо потрібно відкривати нові навчальні заклади? Можливо доцільніше укрупнювати ВНЗ? А можливо доцільніше скоротити набір студентів? Тоді де? і

Для відповіді на всі ці запитання необхідні дані щодо розподілу студентів та їх працевлаштування. Тому обмежимося лише кількісними показниками випускників. Дані за географічними зонами України.

№	Назва	Кількість ст-тів	Середні результати (%)
1	Вінницька	334	70,2
2	Волинська	159	72,3
3	Дніпропетровська	930	64,1
4	Донецька	908	66,8
5	Житомирська	156	78,7
6	Закарпатська	258	65,7
7	Запорізька	283	75,8
8	Івано-Франківська	223	72,8
9	Київська	237	62,3
10	Кіровоградська	253	65,6
11	АР Крим	553	72,5
12	Луганська	744	62,1
13	Львівська	545	60,7
14	Миколаївська	328	61,5
15	Одеська	162	65,0
16	Полтавська	414	66,4
17	Рівненська	236	63,6
18	Сумська	152	62,0
19	Тернопільська	117	62,4
20	Харківська	737	59,5
21	Херсонська	195	68,1
22	Хмельницька	250	66,0
23	Черкаська	289	59,2
24	Чернівецька	201	60,5
25	Чернігівська	226	65,3
26	м.Київ	926	72,5

Дані про кількість студентів випускників по Україні. Де вищий рівень підготовки? Чи справедливе твердження, що на заході гірше підготовка?

К ількість студентів по географічним зонам співпадає з даними розподілу населення в Україні. Найбільше студентів навчається в східній зоні, що обумовлено і відповідною кількістю ВНЗ, в яких здійснюється підготовка медичних сестер. Так, в Донецькій області 7 ВНЗ, в Луганській 8 ВНЗ, що становить 13 відсотків від загальної кількості ВНЗ. В центральній зоні навчальні заклади концентруються у Дніпропетровській області (6 ВНЗ), на півночі у місті Києві (6 ВНЗ).

Для висновків наведені дані необхідно порівняти з регіональними потребами в фахівцях даної спеціальності, показниками з кількості населення даних зон, кількості лікувальних установ, лікарняних ліжок, працевлаштуванням випускників.

Традиційно Україну поділено на 5 географічних зон. Отримані результати щодо якості підготовки коливаються від 64.4% до 69.7%, і цей показник по всіх зонах України близький до національного показника (67%).

Висновки:

• На всій території України рівень підготовки спеціалістів з сестринської справи приблизно однаковий.

• Немає різниці, де здобувати освіту, а значить вибирати ВНЗ для навчання можна зі свого регіону, що в свою чергу вирішує ряд соціальний проблем.

• Не маючи повної національної картини результатів тестування не можна робити висновок про рівень знань жодного з регіонів зони.

• Столиця України м. Київ входить в північну зону, де результати є найкращими.

П роаналізуємо результати в залежності від форми власності навчального закладу.

Чи мають право на виживання приватні заклади освіти за якістю підготовки студентів?

Як відомо, приватні заклади запрошують до викладання кращих з професорсько-викладацького складу даної предметної області. Чому рівень підготовки нижчий? Які чинники вплинули?

Професорсько-викладацький склад кращий.

Матеріальна, практична база краща, оскільки приватні заклади розміщені на базі лікувальних закладів і можуть вільно розпоряджатися коштами.

Абітурієнти свідомо вибрали дану спеціальність, оскільки вони платять за навчання і зазвичай оплата вища чим за контрактною основою в державному закладі.

Залишилась адміністрація.

Висновок:

Адміністрації приватного ВНЗ доцільно тісніше співпрацювати з МОЗ України, цікавитися і брати участь у конференціях, нарадах, конкурсах, які присвячені вдосконаленню підготовки медичних сестер. Доцільно переглянути навчальні плани та організацію навчання в ВНЗ.

Я ке співвідношення студентів-випускників в приватних і державних закладах? Чи доцільно відкривати нові приватні ВНЗ?

В тестуванні брало участь 110 державних ВНЗ та 4 приватних ВНЗ, що склало 3% всіх студентів-випускників. На перший погляд, слідуючи світовим тенденціям, хотілося б порекомендувати відкриття нових приватних ВНЗ, але 2 приватні заклади не брали участі в національному тестуванні. Виникає питання: чому не тестувалися, чому адміністрації “не захотілося” побачити себе на фоні України?

Висновки:

Всі державні ВНЗ пройшли атестацію, що складає 100% участь в національному тестуванні.

Не всі приватні ВНЗ пройшли атестацію, а лише 67%.

МОЗ України доцільно звернути увагу на ці 2 приватні заклади та здійснити їм чергову перевірку.

Не поспішати з відкриттям Нових приватних ВНЗ.

Є різні типи навчальних закладів: коледжі, базові, звичайні.

Коледж це звання, чи ще й якість? Який рівень підготовки в різних типах навчальних закладів?

В коледжах найвищий показник результатів атестації, але в коледжах навчається лише 11% студентів. В базових медичних училищах середнє значення збігається з національним показником. Традиційно в звичайних училищах рівень трохи нижче –65,6%. Загальна картина ідеальна.

Висновки:

Коледж не тільки звання, а ще й якість.

На державному рівні рівень підготовки в різних типах навчальних закладів суттєво не відрізняється.

В останні роки ВНЗ III-IV рівнів акредитації почали готувати медичних сестер. Медичні університети та академії відкривають сестринські факультети. Поряд з цим існують ВНЗ відомчого підпорядкування південної залізниці, приватні заклади.

Чи доцільно відкривати медсестринські факультети? Розгортати сітку відомчих училищ? Як на такому розмаїтті категорій ВНЗ виглядають традиційні ВНЗ, які десятки років готують медичних сестер?

Висновки:

Сестринські факультети доцільно відкривати.

Ми досліджували державний та регіональний рівні моніторингу підготовки медичних сестер.

На прикладі міста Львова розглянемо муніципальний рівень, який дозволяє проаналізувати не лише загальні результати, а й дані з окремих профілів знань.

У м. Львові 4 ВНЗ здійснюють підготовку медичних сестер. Всі 4 ВНЗ відносяться до різних категорій, це державний медичний коледж, приватний медичний коледж, сестринський факультет державного медичного університету, медичне училище Львівської залізниці. Результати свідчать, що у м. Львові найкраще викладається медсестринство в терапії, що взагалі носить національний характер, найгірші справи з медсестринством в акушерстві та гінекології. Львівському державному медичному коледжу потрібно звернути особливо увагу на даний напрям підготовки, оскільки він фактично зняв ВНЗ з першого місця у місті. У 2001 році Львівський медичний університет вперше випустив 16 медичних сестер. Низький середній показник, який не співпадає з національною тенденцією, говорить про те, що доцільно б запозичити досвіду викладання на рівні вимог до молодшого спеціаліста у державному коледжі або на сестринських факультетах ВНЗ інших університетів. У приватному медичному коледжі на фоні міста є внутрішньо-організаційні проблеми, які потрібно виявити та усунути.

Дослідимо окремо медичне училище та спробуємо дати відповіді на запитання.

Що дає моніторинг студенту? Що отримує ВНЗ?

Кожний студент отримав свій результат, який він може порівняти з іншими результатами студентів. Проаналізувати з якого напрямку в нього проблеми та перерозподілити свій час на підготовку того чи іншого предмету. Студент бачить, яким чином він виглядає, займає яке місце, на фоні ВНЗ, на фоні групи.

ВНЗ отримує рейтинг державного рівня. Не можна оцінити себе без порівняння з іншими. В середині ВНЗ за показниками може визначити, який напрям підготовки викладається краще, який гірше, які розділи програми потребують більшого часу на вивчення. Згрупувавши результати по групам можна дати аналіз роботи викладачів.