6.2. Моніторинг якості в системі підготовки лікарів

Сьогодні система забезпечення якості, що реалізована для вищої медичної освіти України, складається із заходів, що передбачаються загальнодержавними вимогами, що наведені у Розділі 4 (тобто забезпечення ліцензування та акредитації освітньої діяльності вищих навчальних закладів), а також із впровадження системи галузевого моніторингу, яка складається сьогодні з двох основних компонентів.

До системи галузевого моніторингу в вищій медичній освіті входять 1) національні ліцензійні інтегровані іспити, які в різному статусі реалізуються з 1998 року, та 2) рейтинг вищих навчальних закладів, якій вперше був застосований за результатами 1999/2000 навчального року, та буде описаний нижче.

1) Національні ліцензійні інтегровані іспити.

Апробація ліцензійного інтегрованого іспиту (МЛІ) тривала майже 5 років. Сьогодні МЛІ представляє собою тестовий іспит, який розробляється, адмініструється, обробляється та представляється в новій для українських студентів та викладачів формі. Необхідно враховувати, що:

• іспит впроваджувався на тлі попереднього національного тестування інтернів та випускників середніх шкіл, які набуло негативної репутації та створило негативне ставлення до тестування взагалі,

• на момент початку апробації в українській медичній школі (та в українській педагогіці в цілому) були тотально відсутні культура, знання та навички об’єктивного оцінювання студентів із застосуванням сучасних методів педагогічної діагностики,

• іспит впроваджувався в умовах відсутності інфраструктури централізованого національного оцінювання, що передбачало її створення та вирішення чисельних методичних, технологічних та адміністративних питань, а також розробки схему фінансування системи оцінювання, відокремленого від навчального закладу, які раніше НІКОЛИ не мали окремого бюджету на реалізацію оцінювання.

Умови, в яких проходила реалізація проекту, визначили ЕТАПИ АПРОБАЦІЇ, що наведені нижче:

1. Розробка методології національного тестування.

• вивчення іноземного досвіду з методів національного оцінювання

• розробка української моделі

• навчання фокусних груп викладачів (2 внз)

• проведення фокусних пілотних іспитів (3 внз)

• розширення внз – учасників апробації за їхнім бажанням.

2. Популяризація ідеї національного тестування як форми об'єктивного оцінювання знань студентів та методу моніторингу якості вищої медичної освіти:

• широке обговорення перших результатів на українських конференціях, семінарах, заняттях на факультеті підвищення кваліфікації викладачів

• залучення міжнародних експертів до оцінки результатів (проведення експертизи технології ліцензійних іспитів експертами з Великої Британії, Канади, Сполучених Штатів Америки)

• широке, “агресивне” навчання викладачів медичних навчальних закладів з питань тестування та об’єктивного вимірювання (протягом 1997 – 1999 років проведено приблизно 40 семінарів та тренінгів, в яких взяло участь понад 1500 осіб). Ці роботи тривають і понині.

• поступове залучення навчальних закладів до апробації на добровільних засадах (за першим наказом МОЗ від 31.12.96 №396 до розробки МЛІ залучено 2 навчальні заклади, наказом МОЗ від 09.04.07 №113 за власним бажанням до експерименту приєдналися 8 навчальних закладів, включаючи приватний медичний інститут, з 1998 року до апробації приєднуються поза галузеві заклади медичної освіти (Дніпропетровський національний університет, Харківський національний університет, Сумський державний університет, Ужгородський державний університет). Динаміка та масштабність реалізації моделі поступового запровадження національного тестування наведені у таблиці.

Динаміка впровадження технології ліцензійного іспиту
	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість ВНЗ, в яких проходила іспити	1	3	12	20	21	21
Кількість студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації, що брали участь у іспитах	470	1222	4551	8474	18698	21643
% студентів медичних факультетів, що тестувалися	3,8%	16,8%	42,2%	100% (6959)	100% (14728)	100% (17690)
% студентів стоматологічних факультетів, що тестувалися	0%	13%	93%	100% (1515)	100% (33084)	100% (3366)

Примітка: медичні ліцензійні іспити складаються з двох екзаменів – Крок 1 (вимірювання вміння застосувати знання з основних медико-біологічних фундаментальних дисциплін), який складають студенти в середині терміну підготовки, та Крок 2 (вимірювання професійної компетентності за основними медичними дисциплінами), який складають випускники під час державної атестації, як її першу частину.

3. Створення та адміністративна підтримка системи національного оцінювання.

   • нормативна підтримка процесу

   • узгодження національного тестування із існуючою освітньою системою

   • узгодження національного тестування із Державними стандартами вищої освіти

   • створення Центру тестування

4. Апробації національного тестування в масштабі всієї країни

   • створення інфраструктури

   • розробки технологічної моделі стандартизованого тестування, яке нормативно регламентовано

   • розробки комплексу система комп’ютерного забезпечення національного тестування

   • визначення джерел мобілізації адміністраторів екзаменів, форм взаємодії із сторонніми організаціями

   • забезпечення питань авторизованого доступу до інформації

   • розробки фінансової моделі функціонування системи

   • розробки форм представлення результатів, які поєднували як констатуючі та і формуючи дані.

   • аналіз та широке обговорення результатів та набуття статусу обов'язкового лише за умови позитивних результатів апробації.

Проект переніс декілька критичних періодів, частина яких є:

• банк відкритий (вимушена дія на критику з боку ректорів щодо неготовності студентів до даної форми контролю)

• банк маленький (поступове збільшення якісних - каліброваних тестових завдань)

• порушення процедури тестування з боку внз, з боку прокторів

• технологічні труднощі (відтворення технологічного циклу за умов проведення тестувань і необхідності дотримання жорстких вимог щодо представлення результатів у 7 денний термін, необхідність створення свого, адоптованого під вимоги отримання детальних результатів в різних формах, програмного забезпечення, )

• стартові кошти – відхилення від ідеалу та регламенту

• становлення колективу ЦТ (відсутність фахівців з даного профілю, здатних професійно – чесно виконувати свої обов’язки)

• пристосування внз (навчання, порушення, фальсифікація, невикористання результатів, не достатнє інформування студентів)

• відсутність матеріалів для підготовки та структур у внз, які це можуть зробити

• іноземці (рівень професійної компетентності значно нижчий вітчизняних студентів – єдині вимоги та критерії гальмують процес запровадження ліцензійних іспитів і встановлення нормальних критеріїв)

• наукові дослідження (недостатня кількість та глибина наукових досліджень, відсутні порівняльні дослідження, не зважаючи на те, що інформація за результатами, яка є відкритою, і достатньою).

Національні ліцензійні іспити реалізовані у формі бланкового тестування студентів вищих медичних навчальних закладів. Кожний студент-медик на додипломному етапі має протестуватися двічі – в середині процесу навчання (3 або 4 курс в залежності від фаху) та наприкінці навчання перед складанням державних випускних іспитів. Тестування носить тотальний характер, тому що національні ліцензійні іспиті вбудовані в навчальний план підготовки лікарів, а отже є (або будуть) обов’язковим елементом навчання для всіх. Ліцензійний іспит відокремлено від навчальних закладів на етапі кінцевої підготовки закритих тестових матеріалів до друку, проведення та обробки результатів іспиту. Його адмініструванням займається Центр тестування професійної компетентності – спеціалізована організація, що була створена під ліцензійні іспити на базі осіб, які займалися його апробацією на добровільних засадах. Але кожний навчальний заклад має вплив за зміст тестових екзаменів та власне тестові матеріали за рахунок участі в різних формах у створенні національного банку тестових завдань Таким чином гарантується певна відповідність між змістом навчання та структурою змісту тестових екзаменів. Крім того, навчальні заклади можуть вплинути на політику щодо представлення та застосування результатів екзамену на рівні галузі або зміни форм участі внз у розробці іспитів шляхом обговорення на національних нарадах з питань медичної освіти. Однак, така форма управління іспитами з боку навчальних закладів не є нормативною, а лише неформальною згодою Міністерства охорони здоров’я. Окремі екзамени ліцензійних іспитів (для одного фаху) проводяться одночасно по всій країні (в один день, по можливості – в одну зміну), по закритих стандартизованих тестових матеріалах, за участю представників Центру тестування в кожній аудиторії, де проходить тестування. Представники Центру забезпечують відповідність проведення екзамену регламентованій процедурі⁴ та звітність за результатами проведення. Обробка результатів здійснюється централізовано, в Центрі тестування, в стислі терміни, щоб надати навчальним закладам можливості використати інформацію по індивідуальним студентам на етапі державних іспитів (перші звіти видаються на 7-й день). Більш загальна аналітична інформація, яку внз потребує для вдосконалення власного навчального процесу, готується протягом 30 днів. Дослідницька аналітична інформація, яка не є нормативно-обов’язковою, представляється на конференціях та в друкованих джерелах, а також в щорічному звіті Центру тестування. В різні роки по даним ліцензійних іспитів відкривалася різна інформація. В 2000/2001 н.р. кожний внз отримав детальний аналіз по власному закладу (описано нижче), узагальнені національні дані, а також середні результати всіх навчальних закладів по основним категоріям студентів (українці – бюджет, контракт та іноземці). Раніше також надавалася біль детальна інформація по окремим навчальним закладами. Вирішується питання, яку саме інформацію розмістити відкрито на веб-сторінці Центру тестування.

Урахування даних ліцензійних іспитів у моніторингу медичної освіти, по-перше, знімає всі питання валідної вибірки, оскільки він має тотальний характер, по-друге, забезпечує не тільки рівні умови оцінювання, а й більш-менш однакову мотивацію для всіх студентів та навчальних закладів і таким чином підвищує порівнянність результатів, по-третє, забезпечує інформацію для всіх можливих в медичній освіті рівнів моніторингу. Приклади використання такої інформації наведені нижче.

• Міжнародний рівень. Система моніторингу пройшла міжнародну експертизу (Велика Британія, Канада, США) та активно презентується на міжнародних конференціях з питань освіти та медичної освіти. Планується спільний проект з Медичною Радою Канади, за яким в межах ліцензійних іспитів в обох країнах, за однаковою частиною тесту буде здійснено порівняння якості підготовки випускників обох країн.

• Національний рівень. Найбільш важливо те, що інформація для порівняння навчальних закладів між собою є відкритою для використання. В межах аналізу ліцензійного іспиту на національному рівні формується рейтинг навчальних закладів по основним категоріям студентів (українці – бюджет, контракт, іноземці). Наукові дослідження з використанням матеріалів ліцензійних іспитів, як правило здійснюються на національному рівні.

• Регіональний та муніципальний рівні в медичній освіті України відсутні, внаслідок невеликої кількості закладів медичної освіти.

• Рівень вищого навчального закладу. Це рівень, де дані іспитів можуть бути вплинути на якість освітнього процесу найбільш ефективно.

Сучасні можливості використання результатів та модель їх розповсюдження на інші сфери професійної освіти доопрацьовуються і будуть представлені пізніше.