
- •В.Д. Братенші релігієзнавство навчальний посібник
- •І. Курс лекцій з дисципліни «релігієзнавство»
- •Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •1.1. Предмет релігієзнавства.
- •1.2. Сутнісні характеристики релігії.
- •1.3. Детермінація релігії.
- •1.5. Релігійна діяльність.
- •1.6. Функції релігії.
- •1.7. Соціальна роль релігії.
- •Контрольні питання і завдання до теми №1.
- •Тема 2. Походження релігії та її ранні форми
- •2.2. Класифікація релігії р.Белла.
- •2.3. Родоплеменні релігії: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм.
- •2.4. Формування політеїзму.
- •Контрольні питання і завдання до теми №2.
- •Тема 3. Релігійно-філософські системи стародавнього світу. Етнонаціональні релігії.
- •3.1. Поняття національно-державної (етнічної) релігії.
- •3.2. Релігії перших цивілізацій – Єгипту, Месопотамії, Інда (загальний огляд).
- •3.3. Вірування і культи в Стародавньому Єгипті.
- •3.4. Релігії в Стародавній Месопотамії.
- •3.5. Релігія індської цивілізації.
- •3.6. Релігії «класичних» цивілізацій Стародавнього світу.Зороастризм.
- •3.7. Індуїзм – головна релігія Стародавньої Індії.
- •3.8. Релігії Стародавнього Китаю: культ Шан-ді, культ Неба, даосизм, конфуціанство.
- •3.9. Релігія Стародавньої Греції.
- •3.10. Релігія Стародавнього Риму.
- •3.11. Іудаїзм – релігія єврейського народу.
- •Контрольні питання і завдання до теми №3.
- •Тема 4. Світові релігії.
- •4.1.1. Виникнення буддизму.
- •4.1.2. Основні ідеї та напрямки буддизму.
- •2. Християнство
- •4.2.1. Суспільно-історичні умови виникнення і поширення християнства.
- •4.2.2. Ідейні попередники християнства.
- •4.2.3. Полеміка про особу основоположника християнства.
- •4.2.4. Перетворення християнства в державну релігію Римської імперії.
- •4.2.5. Поділ християнських церков.
- •4.2.6. Православ’я як різновидність християнства.
- •4.2.7. Особливості віровчення і культу католицизму.
- •4.2.8. Виникнення протестантизму.
- •4.2.9. Загальне у віровченнях і культі протестантських віросповідань.
- •4.3. Іслам.
- •4.3.1. Виникнення ісламу.
- •4.3.2. Особливості віровчення і культу ісламу.
- •4.3.3. Основні напрямки в ісламі.
- •Контрольні питання і завдання до теми №4.
- •Тема 5. Історія і сучасний стан релігійних вірувань в україні.
- •5.1. Дохристиянські вірування українського народу.
- •5.2. Українська православна церква.
- •5.3. Українська автокефальна православна церква.
- •5.4. Українська греко-католицька (уніатська) церква.
- •5.5. Православні церкви в Україні в контексті міжцерковного конфлікту.
- •Контрольні питання і завдання до теми №5.
- •Тема 6. Свобода совісті і толерантність
- •Контрольні питання і завдання до теми №6.
- •Іі. Довідкові матеріали
- •1. Словник релігієзнавчих термінів
- •2. Словник персоналій
- •Iіі. Тестові завдання
- •IV. Теми рефератів
- •V. Тематика контрольних робіт
- •Тема 1. Релігія і культура
- •Тема 2. Релігія та атеїзм
- •Т е м а 4. Міф та міфологія
- •Т е м а 5. Міфи про структуру світобудови.
- •Т е м а 6. Походження релігії
- •Тема 7. Історичні типи релігій
- •Т е м а 8. Релігії стародавнього світу
- •Т е м а 10. Виникнення буддизму
- •Т е м а 11. Розповсюдження буддизму
- •Т е м а 12. Буддійське вчення
- •Т е м а 14. Язичеські вірування слов'ян
- •Т е м а 15. Релігії Китаю
- •Тема 17. Виникнення християнства
- •Т е м а 18. Церковне християнство
- •Т е м а 19. Сучасні християнські конфесії
- •Т е м а 20. Виникнення і розповсюджений ісламу
- •VI. Рекомендована література
- •1. Основна література:
- •2. Допоміжна література:
- •IV. Теми рефератів для курсантів і студентів денної форми
- •V. Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми
3.1. Поняття національно-державної (етнічної) релігії.
На відміну від родоплемінних релігій етнонаціональні складались та еволюціонували в період становлення і розвитку класового суспільства в рамках певного етносу (народності).
Вірування і культова система національних релігій відображали і затверджували специфіку культури і побуту певної етнічної спільності.
Тому, як правило, національні релігії не виходили за межі тієї чи іншої народності.
Національні релігії генетично пов’язані з родоплемінними релігіями, образи та елементи культа яких вони переробили та асимілювали.
Носіями національної релігії є в основному представники даного етносу.
Національним релігіям властиві детальна ритуалізація побутової поведінки людей, специфічна обрядність, сувора система релігійних настанов і заборон, які ускладнювали спілкування з іновірцями.
Ряд елементів віровчення і культа національних релігій часто сприяють зрощенню релігійності з егоцентризмом, служать фактором ізоляції та обособлення даного етносу від інших.
Належність до певного культа в таких випадках співпадає з належністю до даного народу або даної держави.
3.2. Релігії перших цивілізацій – Єгипту, Месопотамії, Інда (загальний огляд).
В IV тис. до н.е. на берегах Ніла, Тигра і Євфрата, а в ІІ тис. до н.е. на берегах Інда виникли перші великі цивілізації.
Родоплемінні суспільства поступилися місцем державному об’єднанню людей.
Народження цивілізації було кроком вперед у звільненні людини від первісних способів організації її життя, які були необхідні, оскільки забезпечували згуртування людей перед непідвласними їм силами природи.
В нових умовах змінюється зміст і функції релігійних вірувань.
Відтепер в суспільстві, розподіленому ворожнечею і нерівністю, яка розвивається в умовах зіткнення протистоячих сил, вируючих соціальних стихій і політичних пристрастей, релігія виконує властиві їй функції соціальної інтеграції та соціального регулювання.
3.3. Вірування і культи в Стародавньому Єгипті.
Найбільш шанованими верховними божествами в цій цивілізації були бог сонця Ра, який мандрує в небесному човні по денному небосхилу, бог-творець Птах, який створив світ богів і людей своїм божественним словом.
Популярними божествами були також Осіріс, який символізував вмираючу та воскресаючи природу і був владикою загробного світу, і його сестра і дружина Ісіда – богиня-мати, покровителька подружньої любові і материнства.
Служіння богам здійснювали жерці, які виділилися в окрему касту.
Вони мали велику силу і вплив у Єгипті в т.ч. завдяки знанням, які вони оточили таємницею.
Вони вели астрономічні спостереження, робили математичні розрахунки, необхідні для будівництва каналів і зрошування полів.
Але головним заняттям жерців були магічні обряди і заклинання, які вважалися всесильними: без них померлий не потрапить до божественного царства, а земля перестане давати плоди.
Релігія в Стародавньому Єгипті була політеїстичною, і в міфології робилися спроби зв’язати богів родинними стосунками.
Піраміди фараонів і усипальниці аристократів свідчать про те, якою великою була у єгиптян турбота про свою посмертну долю.
Згідно віруванням древніх єгиптян, кожна людина представляє собою синтез трьох основних субстанцій: фізичного тіла, духовного двійника і душі.
Тільки спільне існування цих трьох субстанцій може дарувати безсмертя, тобто посмертне існування.
Тому єгиптяни придавали великого значення посмертному збереженню тіла.
В силу цього важливого значення мав звичай муміфікації померлих і поховання мумій в гробницях.
Посмертне існування сприймалося як продовження звичайного життя на землі.
В релігійно-культовій системі Стародавнього Єгипту центральна роль належала фараонам.
Фараон – живий бог. Він забезпечував всю життєдіяльність держави і своїх підданих.
Єгипет – класичний приклад обожнення царської влади, на відміну від теократії, яка ставить жерців над царями.
При теократії жерці являються представниками божества.
В історії Древнього Єгипту теократичні структури існували лише в окремі короткочасні періоди.
Стабільність Єгипетської держави епохи фараонів, з якою не можуть порівнятися інші близькосхідні царства, вражає: фараони успішно правили країною на протязі трьох тисячоліть.
Одна з відмінностей Єгипту від міст-держав Шумеру та Інда полягає в тому, що фараони вважалися богами і правили без перешкод з боку писаних законів по правді і справедливості.