
- •В.Д. Братенші релігієзнавство навчальний посібник
- •І. Курс лекцій з дисципліни «релігієзнавство»
- •Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •1.1. Предмет релігієзнавства.
- •1.2. Сутнісні характеристики релігії.
- •1.3. Детермінація релігії.
- •1.5. Релігійна діяльність.
- •1.6. Функції релігії.
- •1.7. Соціальна роль релігії.
- •Контрольні питання і завдання до теми №1.
- •Тема 2. Походження релігії та її ранні форми
- •2.2. Класифікація релігії р.Белла.
- •2.3. Родоплеменні релігії: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм.
- •2.4. Формування політеїзму.
- •Контрольні питання і завдання до теми №2.
- •Тема 3. Релігійно-філософські системи стародавнього світу. Етнонаціональні релігії.
- •3.1. Поняття національно-державної (етнічної) релігії.
- •3.2. Релігії перших цивілізацій – Єгипту, Месопотамії, Інда (загальний огляд).
- •3.3. Вірування і культи в Стародавньому Єгипті.
- •3.4. Релігії в Стародавній Месопотамії.
- •3.5. Релігія індської цивілізації.
- •3.6. Релігії «класичних» цивілізацій Стародавнього світу.Зороастризм.
- •3.7. Індуїзм – головна релігія Стародавньої Індії.
- •3.8. Релігії Стародавнього Китаю: культ Шан-ді, культ Неба, даосизм, конфуціанство.
- •3.9. Релігія Стародавньої Греції.
- •3.10. Релігія Стародавнього Риму.
- •3.11. Іудаїзм – релігія єврейського народу.
- •Контрольні питання і завдання до теми №3.
- •Тема 4. Світові релігії.
- •4.1.1. Виникнення буддизму.
- •4.1.2. Основні ідеї та напрямки буддизму.
- •2. Християнство
- •4.2.1. Суспільно-історичні умови виникнення і поширення християнства.
- •4.2.2. Ідейні попередники християнства.
- •4.2.3. Полеміка про особу основоположника християнства.
- •4.2.4. Перетворення християнства в державну релігію Римської імперії.
- •4.2.5. Поділ християнських церков.
- •4.2.6. Православ’я як різновидність християнства.
- •4.2.7. Особливості віровчення і культу католицизму.
- •4.2.8. Виникнення протестантизму.
- •4.2.9. Загальне у віровченнях і культі протестантських віросповідань.
- •4.3. Іслам.
- •4.3.1. Виникнення ісламу.
- •4.3.2. Особливості віровчення і культу ісламу.
- •4.3.3. Основні напрямки в ісламі.
- •Контрольні питання і завдання до теми №4.
- •Тема 5. Історія і сучасний стан релігійних вірувань в україні.
- •5.1. Дохристиянські вірування українського народу.
- •5.2. Українська православна церква.
- •5.3. Українська автокефальна православна церква.
- •5.4. Українська греко-католицька (уніатська) церква.
- •5.5. Православні церкви в Україні в контексті міжцерковного конфлікту.
- •Контрольні питання і завдання до теми №5.
- •Тема 6. Свобода совісті і толерантність
- •Контрольні питання і завдання до теми №6.
- •Іі. Довідкові матеріали
- •1. Словник релігієзнавчих термінів
- •2. Словник персоналій
- •Iіі. Тестові завдання
- •IV. Теми рефератів
- •V. Тематика контрольних робіт
- •Тема 1. Релігія і культура
- •Тема 2. Релігія та атеїзм
- •Т е м а 4. Міф та міфологія
- •Т е м а 5. Міфи про структуру світобудови.
- •Т е м а 6. Походження релігії
- •Тема 7. Історичні типи релігій
- •Т е м а 8. Релігії стародавнього світу
- •Т е м а 10. Виникнення буддизму
- •Т е м а 11. Розповсюдження буддизму
- •Т е м а 12. Буддійське вчення
- •Т е м а 14. Язичеські вірування слов'ян
- •Т е м а 15. Релігії Китаю
- •Тема 17. Виникнення християнства
- •Т е м а 18. Церковне християнство
- •Т е м а 19. Сучасні християнські конфесії
- •Т е м а 20. Виникнення і розповсюджений ісламу
- •VI. Рекомендована література
- •1. Основна література:
- •2. Допоміжна література:
- •IV. Теми рефератів для курсантів і студентів денної форми
- •V. Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми
5.5. Православні церкви в Україні в контексті міжцерковного конфлікту.
В кінці 30-х і на початку 90-х років ХХ ст. міжцерковний конфлікт в Україні в значній мірі визначав характер релігійного життя.
В Західній Україні вийшла з «катакомб» (1990) Українська греко-католицька (уніатська) церква і стала вимагати офіційного визнання і повернення колишнього статусу.
Перед загрозою втрати своєї пастви в січні 1990 Руська православна церква в Україні перейменувала себе в Українську православну церкву московського патріархату.
Однак вже весною 1990 в неї з’явився новий суперник – Українська автокефальна православна церква, яка після заборони 1930 р. діяла за кордоном і тепер відроджувалась в Україні.
Активізація релігійного життя мала негативні наслідки – спалахнула давня ворожнеча між греко-католиками і православними.
Проблема розподілу церковного майна також не сприяла примиренню.
Незгода роз’єднувала і мільйони православних.
Одні з них хотіли залишитися в УПЦ, підпорядкованій Московському патріархату, а інші обирали автокефальну церкву.
Весною 1992 р. Київський митрополит Філарет (Денисенко) порвав з Москвою і проголосив себе главою Київського патріархату УПЦ.
Але не зважаючи на підтримку влади, його верховенство визнали лише 350 парафій.
Більшість же православних українців (а це 30 єпископів і 5 тис. парафій) перейшли до новообраного Митрополита Володимира, який очолив Українську автономну православну церкву Московського патріархату (колишню РПЦ в Україні).
Особливо драматично розгортався міжцерковний конфлікт в регіонах Західної України. З 1990-го по 1998 рік при мовчазній згоді місцевої влади тут були знищені три православні єпархії: Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська. Погроми супроводжувалися насильницьким захватом понад тисячі храмів, побиттям православних священників і мирян.
Місцеві та державні засоби масової інформації взяли діяльну участь в підготовці та здійсненні цієї кампанії. Для початку Українська православна церква Московського патріархату була оголошена «антиукраїнською, антидержавною організацією, яка працює на знищення української культури, на ліквідацію незалежності України і повернення її в лоно Російської імперії».
Віруючі її були названі «московітами», а самій їй в якості «російської церковної структури» було інкриміновано вивіз в Росію грошей, культурних і духовних цінностей.
Саме під гаслом спасіння «національного майна» натовп «розігрітих» фанатиків у червні 1992 року штурмом оволодів спорудою єпархіального управління в Івано-Франківську, тяжко побивши священнослужителів, які там знаходилися. Пролилась кров віруючих українців.
«Священик» Орест Левицький, який керував штурмом, заявив правлячому єпископу Іларіону: всі його дії узгоджені з владою і тому розраховувати на її допомогу не варто.
І дійсно, наступного дня після кривавого штурму в єпархіальне управління явилися судові виконавці, які описали все майно і наклали арешт на банківські рахунки.
Так припинила своє існування православна Івано-Франківська єпархія. Всі її храми і грошові кошти були передані греко-католикам (уніатам) і «самосвятам» з Української православної церкви Київського патріарха Філарета Денисенка, позбавленого сану і преданого анафемі.
За таким самим сценарієм були знищені православні єпархії Тернопільської та Львівської областей.
Отже, миру і злагоди між православними і греко-католиками, як і раніше, немає.