1.2. Сутність та особливості наукового стилю української мови

Оскільки літературна мова обслуговує всі сфери діяльності суспільства, тому відповідно розрізняють стилі: науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, розмовний, художній, конфесійний, епістолярний.

«Запам’ятайте».

Стиль – суспільно усвідомлена сукупність прийомів уживання, відбору та сполучення мовленнєвих засобів, що обслуговує певну соціальну сферу спілкування.

Науковий стиль – функціональний різновид літературної мови, що обслуговує різні галузі науки, техніки, освіти та реалізується у спеціалізованих текстах різних жанрів. Основною функцією наукового стилю є інформативна, що полягає у поясненні, з’ясуванні, повідомленні, обґрунтуванні, роз’ясненні, класифікації та систематизації знань і понять.

«Запам’ятайте».

Жанр – форма організації мовного матеріалу в межах певного стилю мовлення, що історично склалася і характеризується функціонально-смисловою специфікою і стереотипною композиційною структурою.

Жанрами реалізації наукового стилю є дисертації, монографії, доповіді, статті, рецензії, анотації, реферати, тези, науково-популярні журнали тощо. Серед ознак наукового стилю слід назвати найістотніші:

• об’єктивність викладу;

• точність;

• аргументованість;

• логічність;

• доказовість;

• абстрагованість;

• однозначність;

• поняттєвість;

• підготовленість мовлення;

• переконливість;

• стислість;

• висновки.

Науковий стиль мовлення має свої мовні особливості: переважно писемна форма мовлення, широке використання термінів, іншомовної лексики, наукової фразеології, номенклатурних назв, символів, таблиць, графіків, цитат тощо. Тип мовлення – переважно роздум з використанням опису та розповіді як способів аргументації.

Активно функціонуючи, науковий стиль розгалужується на різновиди:

1. власне науковий (статті, дисертації, монографії, наукові доповіді);

2. науково-популярний (книги, лекції, нариси, брошури);

3. науково-навчальний (лекції, конспекти, навчальні посібники, програми);

4. науково-інформативний (реферати, рецензії, відгуки, огляди, резюме, анотації, звіти);

5. науково-довідковий (довідники, енциклопедії, словники);

6. науково-технічний (патенти, авторські свідоцтва, інструкції);

7. науково-публіцистичний (науковий огляд, хроніка, науково-публіцистична стаття, науковий коментар);

8. науково-фантастичний (фантастичні оповідання, повісті, романи).

1.3. Композиційно-змістовий аналіз наукового джерела

1.3.1. Складання плану джерела науково-технічної інформації

План (від лат. planum – рівне місце, площина) – порядок, послідовність викладення будь-якого матеріалу або заздалегідь передбачений порядок дій.

План складають з метою впорядкування прочитаного або дослідженого матеріалу для послідовного його викладу в письмовій або усній формі. Цінність плану полягає в тому, що він допомагає стисло відтворити зміст наукового джерела, зосереджуючи увагу лише на найголовнішій, найсуттєвішій інформації.

Розрізняють такі види плану:

1. питальний;

2. тезовий;

3. номінативний;

4. цитатний.

Для складання плану необхідно уважно прочитати джерело наукової інформації, акцентуючи увагу на початковій і фінальній частинах абзаців, оскільки саме на початку та у кінці абзаців міститься найголовніша інформація. Прочитавши текст, необхідно розподілити його на структурно-змістові частини (фрагменти). Фрагментом можуть виступати абзац, кілька абзаців, частина абзацу, або навіть одне речення.

Потім необхідно визначити основну інформацію кожного фрагмента тексту. Якщо до основної інформації кожного фрагмента поставити питання, то вийде питальний план.

Відповідями на всі питання плану будуть пункти тезового плану.

Тезовий план і тези – поняття синонімічні, тому що тези – це стисло сформульовані основні положення тексту.

Якщо для пунктів плану використано речення джерела без змін, то план буде цитатний.

Якщо двоскладні речення тезового плану трансформувати в односкладні номінативні, то можна отримати номінативний план тексту.

Інколи необхідно виокремити додаткову інформацію, тому можна скористатися підпунктами плану. Таким чином, буде створений складний (докладний, деталізований, розгорнутий) план.