Роль мови у професійному спілкуванні

Спілкування людей здійснюється у декількох сферах, а саме: родинній, соціальній, психологічній, навчально-професійній. Кожна сфера має свої правила та закони мовного спілкування, які повинна опановувати сучасна молодь у процесі навчання та виховання.

Важливу роль у суспільному самоутвердженні та самовизначенні кожної особистості відіграють мовна освіта, мовне виховання та мовленнєва поведінка. Ці поняття не можна ототожнювати.

«Запам’ятайте».

Мовна освіта – процес і результат навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння основ теорії мови з метою комунікації, на мовленнєвий, розумовий і естетичний розвиток особистості. Сучасна мовна освіта охоплює, окрім лінгвістичного компонента, ще й етнолінгвістичний, соціальний, літературний, загальнокультурний та історичний.

Мовне виховання – формування естетичної сприйнятливості до цінностей світової культури й осмислення серед них місця культури свого народу. Мовне виховання невіддільне від виховання національної самосвідомості.

Мовленнєва поведінка – використання мови учасниками спілкування в конкретній ситуації відповідно до їхніх рівнів комунікативної і мовної компетенції. Вона є показником ерудованості людини, соціального статусу, мотивації поведінки та інших факторів.

Різновидом комунікативної компетенції є професійна комунікативна компетенція, яка ґрунтується на професійних знаннях, гуманітарній культурі людини, вміннях та навичках спілкування.

«Запам’ятайте».

Під поняттям «мовна компетенція» у сучасному мовознавстві розуміють «знання учасниками комунікації норм і правил сучасної літературної мови і вміле використання їх у продукуванні висловлювань» .[40].

Мовна компетенція складається з лексичної, граматичної, орфоепічної, орфографічної, стилістичної та пунктуаційної компетенцій.

Поняття «мова» і «професія» дуже тісно взаємопов’язані, оскільки покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих соціальних груп та кожної людини зокрема. Володіння мовою професії – це вільне володіння лексичним складом певної професії, дотримання лексичних, орфоепічних, стилістичних, граматичних норм професійного спілкування. Знання мови професії підвищує ефективність праці, продуктивність виробництва, надає можливість спеціалісту певної галузі правильно виконувати складні практичні завдання, вести діалоги, створювати монологи, керувати системою мовленнєвих комунікацій у межах своєї компетенції, пізнавати закономірності й тенденції, що виявляються у сфері усного і писемного професійного мовлення. Слово є одним із інструментів професійної діяльності педагогів, менеджерів, журналістів, лікарів, архітекторів тощо.

Будь-яка професійна діяльність потребує певних мовнокомунікативних умінь та навичок. Під час пошуку роботи необхідно вміти складати резюме, автобіографію, писати електронні листи, брати участь у співбесідах, заповнювати бланки. Згодом знадобляться вміння оформлювати ділову документацію, брати участь у засіданнях, ділових зустрічах, бізнес-ланчах, переговорах, виступати з доповідями, писати протоколи засідань, готувати звіти, укладати угоди, обговорювати контракти тощо.

«Запам’ятайте».

Фахова мова – сукупність мовних засобів, які використовують у професійній сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері.