
- •Форми організації навчання
- •План навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»
- •Кілька зауваг про структуру навчально-методичного посібника
- •Генеалогічна класифікація мов
- •Функції мови
- •Мова і мовлення
- •Роль мови у професійному спілкуванні
- •Питання та практичні завдання для самоконтролю:
- •І. Науковий стиль сучасної української літературної мови
- •1.1. Диференціація загальнонародної мови
- •1.2. Сутність та особливості наукового стилю української мови
- •1.3. Композиційно-змістовий аналіз наукового джерела
- •1.3.1. Складання плану джерела науково-технічної інформації
- •1.3.2. Складання конспекту джерела наукової інформації
- •1.4. Аналітичне опрацювання наукового джерела
- •1.4.1. Анотування джерела науково-технічної інформації
- •1.4.2. Реферування джерела науково-технічної інформації
- •1.4.3. Рецензія. Відгук
- •1.5. Написання наукової статті
- •Питання та практичні завдання для самоконтролю:
- •Іі. Мовні норми
- •2.1. Усне і писемне мовлення
- •2.2. Орфографічні мовні норми
- •2.2.1. Правила вживання апострофа
- •2.2.2. Позначення м’якості приголосних
- •2.2.3. Правопис ненаголошених голосних
- •2.2.4. Спрощення в групах приголосних
- •2.2.5. Зміни приголосних при словотворенні
- •2.2.6. Подвоєння та подовження приголосних
- •2.2.7. Правопис префіксів
- •Правопис слів іншомовного походження
- •2.2.9. Правопис не , ні з різними частинами мови
- •2.2.10. Правопис складних слів
- •2.2.11. Правопис власних назв
- •2.2.12. Правопис прислівників
- •2.2.13. Правопис числівників та займенників
- •2.2.14. Правопис сполучників, прийменників, часток
- •2.3. Орфоепічні та акцентуаційні мовні норми
- •2.4. Морфологічні мовні норми
- •2.5. Синтаксичні мовні норми
- •2.6. Пунктуаційні мовні норми
- •Питання та практичні завдання для самоконтролю:
- •Ііі. Предмет та основні категорії термінознавства
- •3.1. Поняття «термін», «архітектурний термін»
- •3.2. Структура термінів
- •3.3. Поняття «термінологія», «терміносистема»
- •3.4. Основні етапи формування термінології архітектурної сфери
- •3.5. Основні шляхи термінотворення
- •1. Зміна значення:
- •Питання та практичні завдання для самоконтролю:
- •Питання для підготовки до модульного контролю №1:
- •Питання для підготовки до модульного контролю №2:
- •Тематика питань до іспиту:
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Тексти для перекладу
- •Художественный язык архитектуры
- •Виды ферм
- •Собор Святой Софии
- •Арочные конструкции
- •Растянутые конструкции
- •Базилики
- •Сучасні ділові документи
- •1. Документ та його функції.
- •2. Класифікація документів.
- •3. Основні вимоги до оформлення та укладання документів.
- •4.3. Резюме: реквізити, вимоги до укладання.
- •4.4. Основні реквізити характеристики:
- •Тестові завдання Блок і
- •Блок іі
- •Теми для самостійного опрацювання
- •Тема 1. Стилі і типи мовлення
- •Тема 2. Культура мови і культура мовлення
- •Тема 3. Мовленнєвий етикет спілкування
- •Тема 4. Лексикографічні джерела
- •Тема 5. Документи щодо особового складу
- •Тема 6. Інформаційні документи
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •Короткий російсько-український тлумачний словник термінів архітектури
2.2.10. Правопис складних слів
«Перевірте себе».
І. Складні слова творяться складанням двох або більше основ:
1. За допомогою голосного о (після твердих приголосних, у тому числі шиплячих): дощомір, самовчитель.
2. За допомогою голосного е (після м’якого неподовженого приголосного): бурелом, землетрус.
3. За допомогою голосного є (після й або м’якого подовженого приголосного): краєвид, насіннєсховище.
4. Без сполучних голосних: півлимона, всюдихід.
ІІ. Разом пишуться складні слова:
1. Утворені від підрядних словосполучень, які складаються з іменника та прикметника: чорнозем, сухопутний, лісопромисловий, зовнішньополітичний.
2. Утворені поєднанням іменникових основ: залізобетон, шлакоблок.
3. Утворені поєднанням основ числівника та іменника: сторіччя, трикутник.
4. Утворені поєднанням дієслова в ІІ особі однини наказового способу з іменниками: горицвіт, перекотиполе.
5. Утворені поєднанням основ іменника та дієслова: нафтопереробний, водолікувальний, газомір.
6. Утворені поєднанням основ прислівника та прикметника: малопотужний, багатосерійний, вищезазначений (але: трохи вище зазначений – є залежне слово).
7. Пов’язані з інтернаціональною лексикою та термінологією, в яких першою складовою частиною є елементи: авіа-, авто-, електро- тощо, або другою складовою частиною є елементи: -лог, -граф, -логія, -метр: автодром, електроприлад; гігрограф, амперметр, філолог, лексикографія.
8. Що означають терміни, утворені поєднанням двох і більше неоднорідних основ: радіотелемайстер, геологорозвідувальний.
9. З першою частиною пів-, напів-, полу-: півколо, напівпроникний, піввал.
ІІІ. Через дефіс пишуться складні слова:
1. Утворені від двох чи більше сурядних основ; відтінки кольорів, смаку: російсько-український, критсько-мікенський, стійково-балковий; ніжно-рожевий, темно-зелений.
«Запам’ятайте».
Виняток: жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий.
2. Утворені поєднанням однакових, синонімічних або антонімічних слів: білий-білий, тишком-нишком, купівля-продаж, окислювально-відновний.
3. Що означають назви професій, фахів; державних посад, військових та наукових звань: режисер-постановник, лікар-терапевт; генерал-майор, контр-адмірал, прем’єр-міністр, член-кореспондент.
4. Що означають назви складних одиниць виміру, нот, співочих голосів та музичних інструментів, спортивного інвентарю: кіловат-година, мі-бемоль, бас-гітара, мецо-сопрано, тренажер-еспандер.
5. Що означають назви частин та сторін світу, складні географічні власні назви та власні назви з частиною пів-, пан-: південно-західний, норд-ост, Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону, пів-Одеси, пан-Європа.
6. Що означають назви істот, комах, рослин, мікробів; імена казкових персонажів; складні прізвища, імена: заєць-русак, чар-зілля, мати-й-мачуха, інфузорія-трубач; Лисичка-Сестричка; Нечуй-Левицький, Марія-Тереза.
7. З першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-, штаб-(штабс-): екс-чемпіон, міні-завод, екс-віце-прем’єр.
8. Що означають назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої: блок-система, стоп-кран.
9. У яких перша частина закінчується на -ико(-іко): історико-культурний, механіко-математичний.
10. З першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стратегічний.
«Запам’ятайте».
Виняток: військовополонений, військовозобов’язаний.
11. Що означають назви політичних партій, течій, об’єднань, груп: соціал-демократична, націонал-радикалізм.
IV. Якщо перша частина слова не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу ( типу бензо.., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобільно-тракторний; хлібобулочний, але хлібно-булочний.