МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Лебединське медичне училище ім. проф. М.І.Сітенка

Л.М. Дьяченко

Тлумачний словник

основних філософських понять та термінів

Посібник на допомогу студентам

з дисципліни «Основи філософських знань»

2013р.

Друкується на підставі рішення циклової комісії суспільно - гуманітарних

дисциплін від _____ 2013р. протокол №____

Рецензенти:

М.І. Кобзар – голова циклової комісії суспільно - гуманітарних дисциплін Лебединського медичного училища

Дьяченко Л. М. Тлумачний словник основних філософських понять та

термінів на допомогу студентам з дисципліни «Основи філософських знань»

спеціальності 5.12010101 Лікувальна справа. -

Лебедин, 2013 р. с.12

«Тлумачний словник основних філософських понять та термінів» створений відповідно до програми «Основи філософських знань». Містить визначення та коротку характеристику основних філософських понять та термінів з кожної теми. Складений на допомогу студентам в підготовці до екзамену. Запропоновані терміни знадобляться студентам в різних життєвих та професійних ситуаціях.

1. Поняття Філософія

Назва філософія походить від двох грецьких слів — філос (лю­бов) і софія (мудрість), отже, дослівно філософія — це «любов до мудрості».

У класичному розумінні філософія — це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому. Предметом філософії є:

1) навколишній природний світ;

2) суспільство;

3) внутрішній світ людини.

Головні риси будь-якої філософської проблеми — це її абсолют­ність та людиновимірність. Тому іноді про філософію кажуть, що філософія цікавиться усім. Однак, у першу чергу, філософія шукає відповіді на питання: що таке людина?

Ознаки філософії:

1) теоретичність — упорядкованість, системність філософсь­кого знання. Філософія використовує особливу термінологію, яка складається зі спеціальних понять (наприклад, субстанція, буття, матерія). Філософські міркування мають бути аргументовані, захи­щені доказами;

2) загальнозначущість, тобто націленість на розв'язання таких проблем, що стосуються не окремих осіб, а людства в цілому, кожної людини як представника людського роду;

3) вічність. Проблеми, поставлені у центрі філософських роздумів, актуальні не лише в якийсь окремий історичний період, а для всіх часів і всіх народів;

4) первинність. Тільки відповівши самому собі на запитання: що таке людина? хто я такий у цьому світі? — можна успішно розв'язувати конкретні життєві проблеми (здобувати освіту, створювати родину, дбати про матеріальний добробут тощо);

5) універсалізм — намагання виявити найзагальніші закономір­ності у житті природи і суспільства. Попри все мінливе розмаїття ре­чей і процесів, філософія шукає в навколишньому світі єдину, стійку першооснову;

б) критичність і рефлективність. Філософському мисленню властива вимога не приймати беззастережно жодної готової думки, жодної традиції. Філософія сумнівається і в тому, що на рівні здорового глузду видається чимось беззаперечним.

2. Світогляд

Світогляд – це складне суспільне явище, невід’ємними елементами якого є почуття, емоції, переживання, знання, воля (готовність до певних дій), переконання, цілі, мрії, надії, віра, вірування, ілюзії, сподівання, ідеали і т.д., що складаються у процесі життєдіяльності людей під безпосереднім впливом їх матеріальних і духовних умов життя.

2.Науковий світогляд є теоретичною формою відношення до світу, в ньому світ розглядається об’єктивно, таким, яким він є незалежно від людини. Людина розглядається в ньому тільки як частина світу - природи чи суспільства. Теоретичне відношення до світу дозволило людині поставити закони природи собі на службу і створити комфортний світ цивілізації.

3.Мистецтво є практично-духовною діяльністю. Мистецький світогляд дає суб’єктивний образ світу, в якому художник досягає гармонії зі світом, тому навіть сучасне художнє бачення світу близьке до міфологічного. 4.Релігійний світогляд чітко розділяє світ та людину, природне та надприродне, поцюстороннє та поту стороннє. Людина, створена за образом та подобою Бога, займає головне, центральне місце у створеному Богом світі. В релігійному світогляді, через віру в поту стороннє, надприродне Божественне начало, людина виробляє власне ставлення до світу, надає йому смислової завершеності і таким чином досягає гармонії з ним. 5.Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Ії особливість, порівняно з наукою в тому, що вона дозволяє об’єктивно, в теоретичній формі осмислити світ, як світ людини, розглянути місце і положення людини у світі, її смисложиттєві проблеми. Філософський світогляд дозволяє виробити таке бачення світу яке є одночасно і суб’єктивним і теоретичним і таким чином досягнути людині гармонії із собою, своїм баченням світу і самим світом.