Порядок та способи укладання контракту
Порядок укладання контракту наведений на рис. 2
Р
исунок
2 – Порядок укладання контракту
Переддоговірний період.
Основними шляхами попередніх переговорів вважають поштове, електронне, (раніше телетайпне листування), особисті зустрічі, розмови по телефону та різні комбінації з них. Найпоширеніший з них – це поштове листування. Для встановлення контактів з майбутніми контрагентами на виставках і ярмарках, при укладанні контрактів на великі партії товарів використовуються особисті зустрічі партнерів. При укладанні контрактів на масові стандартні товари, коли основні умови є типовими і відомі як продавцеві, так і покупцеві, переговори ведуться в основному по телефону.
Проект контракту. В практиці міжнародних економічних відносин не має чіткої регламентації відносно того, хто готує текст контракту. Такою підготовкою можуть займатися: представники обох сторін – при масштабних операціях, пов’язаних з рухом великих грошових мас і матеріальних цінностей; представники однієї сторони – коли це рядовий контракт, покупець – при укладанні контрактів на машини та устаткування. Переваги сторони, яка займається підготовкою проекту контракту, включають, по-перше, можливість провести вигіднішу редакцію тексту контракту, по-друге, можливість внести пропозицію про використання цін і валюти оплати, форми оплати, відповідних умов перевезення та пакування і т. ін.; по-третє, можливість уникнути додаткових валютних витрат, пов’язаних з консультаціями спеціалістів, проживанням, використанням оргтехніки.
Проект тексту контракту готують працівники, які мають відповідний досвід і знання в цій сфері. Проект узгоджується зі службами організації, які відповідають за фінансову діяльність, організацію постачання, перевезення, пакування, спеціалістами сфери міжнародних валютно-позичкових відносин, права і т. д.
Комерційні переговори. Це – вивчення об’єктивних аргументів сторін і знаходження на цій основі взаємозадовольняючих компромісних рішень. Переговори ведуться на рівні керівництва контрагентів чи призначених ними представників, які приймають рішення в межах даних їм повноважень. При узгодженні умов контракту одна сторона відсилає іншій проект контракту. Після вивчення і знаходження компромісних рішень складається остаточний текст контракту. На цій стадії складаються передконтрактні документи: протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, протокол про залік взаємних вимог, угода про зміну контракту, контракт купівлі-продажу.
Підготовлений остаточний тест контракту візується кожною стороною підписами уповноважених представників сторін (попереднє підписання чи парафування тексту контракту).
Парафування тексту контракту – візування кожної сторінки підписами повноважних представників сторін. Парафування – це встановлення автентичності тексту договору за допомогою ініціалів уповноважених осіб, які засвідчують, що узгоджений текст договору є остаточним. Після парафування текст не може бути змінений навіть за згодою уповноважених осіб.
Потім контракт підписується, що є останньою стадією укладання контракту. Контракт вважається укладеним, якщо він підписаний сторонами, юридичні адреси яких у ньому зазначені, чи якщо він підписаний особами, які мають право підписувати такі документи. Якщо сторонами контракту виступають два контрагенти, то його підписують обидві сторони в двох примірниках, а якщо три і більше контрагентів, то складається в декількох примірниках і підписується кожною стороною. Текст контракту друкується спочатку однією мовою, потім іншою. Або кожна сторінка тексту поділяється вертикально на дві частини: на одній текст друкується мовою одного партнера, на іншій – мовою іншого партнера.
МКК може укладатися кількома способами (рис. 3).