МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії №2

Завідувач кафедрою

д.м.н., професор Волосовець О.П.

________________________________

________________________________

“____”___________________2010 р.

“____”___________________2011 р.

Методичні вказівки

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Госпітальна педіатрія
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей. Ускладнення виразкової хвороби.
Курс	VI
Факультет	ІІ медичний

Київ 2010

Актуальність теми: Захворювання органів травлення у дітей займає 1-е місце серед усіх захворювань дитячого організму. Визначення причин та діагностика органів травлення є основою своєчасної ефективної допомоги хворій дитині.

Учбові цілі:

1.Визначити різні функціональні захворювання органів травлення у дітей.

2.Визначити критерії постановки діагнозу функціональних захворювань органів травлення у дітей

3.Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати обстеження при ураженнях органів травлення

4.Проводити диференційний діагноз органічних та функціональних захворювань органів травлення у дітей.

5.Вміти ставити діагноз та надавати невідкладну медичну допомогу при ускладненнях виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки (кровотечі, перфорації, пенетрацї).

6.Профілактика загострень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки

Функціональні гастроінтестінальні розлади-це різноманітна комбінація гастроінтестінальних симптомів без структурних та біохімічних порушень. Функціональні гастроінтестінальні розлади як психологічні порушення або проста відсутність органічних хвороб. Відповідно до загальноприйнятого визначення до функціональних захворювань відносять ті стани, коли не вдається виявити морфологічних, генетичних, метаболічних та інших змін, якими можна було б пояснити клінічні симптоми, що спостерігаються.

Основні клінічні синдроми при захворюванні органів травлення у дітей:

- абдомінальний больовий синдром

- диспепсичний синдром

- астеновегетативний синдром

Слід пам’ятати , що первинна ферментативна адаптація закінчується в 2 роки, а загальна гістохімічна адаптація –в 12 років. Клінічні прояви цих синдромів залежать від віку дитини, його емоційного стану, характеру вигодовування , середовища, що оточує, а також стану інших органів та систем.

В травні 2006 року було прийнято вдосконалену класифікацію й нові критерії діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів (надалі ФГР) у дітей ( Римські критерії діагностики ІІІ ).

Відповідно до прийнятої класифікації, ФГР у дітей було розподілено на дві групи :G і Н. До групи G було включено ФГР, які спостерігаються у новонароджених і дітей раннього віку, а до групи Н-ФГР, які зустрічаються в дітей та підлітків.

Класифікація функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей

G. Дитячі функціональні гастроінтестінальні розлади:

Новонароджені/Діти раннього віку

G1 Регургітація у немовлят

G2 Синдром румінації в немовлят

G3 Синдром циклічної блювоти

G4 Кольки в немовлят

G5 Функціональна діарея

G6 Дишезія в немовлят

G7 Функціональний запор

Н.Дитячі гастроінтестінальні розлади:

Діти/підлітки

Н1. Блювота й аерофагія

Н1а Синдром румінації в підлітків

Н1b Синдром циклічної блювоти

Н1с Аерофагія

Н2. Абдомінальний біль, пов’язаний з функціональними гастроінтестінальними розладами

Н2а Функціональна диспепсія

Н2b Синдром подразненого кишечника

Н2d Дитячий абдомінальний біль

Н2d1 Синдром дитячого функціонального абдомінального болю

Н3. Запор та нетримання калу

Н3а Функціональний запор

Н3b Нетримання калу

Синдром румінації. Румінація – це постійна регургітація недавно з’їденої їжі, яку дитина знову пережовує й повторно ковтає , але при цьому відсутні ознаки якого-небудь явного органічного захворювання.

Римські критерії ІІІ діагностики синдрому румінації у немовлят

Діагноз встановлюють за наявності ознак протягом, принаймні,3 місяців:

1.Повторні скорочення м’язів черевного пресу, діафрагми та язика

2.Регургітація шлункового вмісту в ротову порожнину, що або відкашлюється або пережовується й повторно проковзується

3.Наявність трьох або більше ознак з перерахованих нижче:

-початок у віці 3-8 місяців

-відсутність ефекту від заходів, застосовуваних при гастроезофагеальній рефлексній хворобі або антихолінергічних препаратів, зміни характеру харчування годування через соску або гастростому

-не супроводжується нудотою або ознаками дискомфорту

-румінація не відбувається протягом сну й коли дитина спілкується з оточуючими