Актуальність обраної теми випливає з того, що юридичні факти оточують нас у повсякденному житті (народження дитини, закінчення інституту, вступ у шлюб і т.д.). Юридичний факт є обов’язковою умовою виникнення, розвитку і припинення правовідносин. Чисельно юридичний факт упорядковує соціальні зв’язки, він визначає юридичну чинність прав і обов'язків, а також наслідок їхнього дотримання, використання. Усе це обумовлює велике значення даної правової категорії.
За допомогою юридичного факту здійснюється зв'язок реального поводження і правової норми. Саме з його починається життя правової норми перевіряється її реальність, дійсність, перевіряється ефективність правової норми. Юридичний факт - це в переважній більшості випадків поводження, що з волі особи, або мимо його волі, проводить у дію механізм правового регулювання. І надалі поводження особи співвідноситися з тією моделлю поводження, що встановлена нормою права, визначається їхня відповідність або наявність відхилень.
Ступінь вивчення обраної теми досить глибока, зокрема її досліджували такі фахівці як: Лозінська С.В., Білоусов Ю.В., Русу С.Д., Борисова В.І., Баранова Л.М., Шевченко Я.М., Бондаренко Н.Л., Боброва Д.В., та інші.
Об’єктом дослідження виступають юридичні факти як перехід між правовою нормою і цивільними правовідносинами.
Предметом дослідження є особливості класифікації юридичних фактів, підстави виникнення зобов’язань, умови правовідносин, які зумовлені юридичними фактами тощо.
Під час проведення дослідження були застосовані такі методи наукового дослідження як літературний метод, метод порівняння, хронологічний (часовий) метод, метод аналізу та синтезу, узагальнюючий метод.
Для написання роботи були використані різноманітні джерела: нормативно-правові акти, в першу чергу - Цивільний кодекс України, Арбітражний процесуальний кодекс України, Конституція України; також були використані різноманітні підручники та спеціалізовані видання, пов’язані з юридичними фактами в цивільному законодавстві.
Метою і завданням дослідження. Метою данного дослідження е визначення поняття юридичних фактів в цивільному праві. Для досягненя мети необхідно вирішити такі завдання:
-проаналізувати існуючі в науковий літературі погляди щодо сутності юридичних фактів;
-встановити поняття і суть юридичних фактів;
-визначіти ознаки юридичних фактів;
-проаналізуватти підстави виникнення цивільних відносин;
-охарактерезувати види юридичних фактів;
Об'єктом дослідження курсової роботи є цивільні правовідносини. Предметом дослідження є зміст і сутність юридичних фактів, їх ознаки та порядок..утворення. Методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: метод порівняльного правознавства, діалектико-матеріалістичний, системний, історичний, порівняльно-правовий, узагальнення та систематизація, статистичний, прогнозування. Застосування цих методів дослідження дало можливість всебічно розглянути питання сутності юридичних фактів в цивільному праві.
Структура курсової роботи складається зі вступу, основної частини та висновків. Основна частина, складається з трьох розділів та шести підрозділів. Перший розділ присвячений розкриттю загального поняття юридичних фактів, їх ознак та висвітленню даного питання в юридичній літературі. Другий розділ безпосередньо розкриває поняття та місце юридичних фактів у цивільному праві, їх класифікації. Третій розділ присвячений актуальним питанням існування юридичних фактів в цивільному праві України. На мою думку, розгляд саме в такій послідовності дає змогу побудувати логічно правильну структуру дослідження і розкрити обрану тему для дослідження.
1.1. Загальне поняття юридичних фактів
У словнику під фактом взагалі розуміється дійсна, цілком реальна подія, явище, те, що дійсно відбулося.
У реальному житті, що оточує людину, існує ціла безліч фактів. Одні факти стають людині відомими в процесі пізнання, інші відомі людині вже давно.
У процесі пізнання можливі випадки, коли наші відчуття, представлення, сприйняття не можуть дати повну характеристику визначеному фактові, або він може бути сприйнятий перекручено. З цього випливає необхідність критичного підходу до знову установлюваних фактів.
Юридичні факти оточують нас у повсякденному житті (народження дитини, закінчення інституту, вступ у шлюб і т.д.). Але і деякі явища природи також можуть виступати як юридичні факти.
Поняття «факт» широко застосовується в науці. Між науковим і юридичним фактом немає повної аналогії, але їхня подібність у тім, що науковий факт є посередньою ланкою між науковою теорією й об'єктивним світом, а юридичний факт – посередньою ланкою між правом і суспільними відносинами [15, c.74].
Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норма права пов’язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, їхня модель фіксується в гіпотезі юридичних норм.
Юридичні факти різноманітні, тому з метою виявлення їхніх особливостей і більш глибокого пізнання вони досить докладно кваліфікуються по різних підставах.
По вольовій ознаці юридичні факти поділяються на події і дії.
Події – це такі обставини, що об’єктивно не залежать від волі і свідомості людей. Наприклад, стихійні лиха, самі по собі ці явища не чого юридичного в собі не несуть і автоматично ніяких зобов’язань не породжують, але служать приводами, причинами для виникнення правовідносин.
Дії – це такі факти, що залежать від волі людей. Дії підрозділяються на правомірні і неправомірні.
По характеру наступаючих наслідків розрізняють факти:
а) правостворюючі;
б) правозмінюючі;
в) правоприпиняючі.
За допомогою юридичного факту здійснюється зв'язок реального поводження і правової норми. Саме з його починається життя правової норми перевіряється її реальність, дійсність, перевіряється ефективність правової норми. Юридичний факт – це в переважній більшості випадків поводження, що з волі особи, або мимо його волі, проводить у дію механізм правового регулювання.
1.2. Ознаки юридичних фактів
Конкретність, індивідуальність. Юридичні факти являють собою явища дійсності, що існують у визначеній точці простору і часу. Якщо мова йде про факти дії, то конкретність дій означає, що вони зроблені визначеними суб'єктами і несуть конкретний соціальний і правовий зміст. Конкретність юридичних фактів-подій виражається в тому, що вони відбуваються у визначеній місцевості в деякий визначений момент часу.
Існування у факті інформації про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання. Юридичними фактами виступають лише такі обставини, які торкаються прямо чи опосередковано права й інтересів суспільства, держави, соціальних колективів, особистості. Беззмістовні із соціальної точки зору події і дії не можуть мати і юридичного значення.
Виразність (об'єктивованість) певним чином зовні. Юридичними фактами не можуть бути абстрактні поняття, думки, події внутрішнього духовного життя людини і тому подібні явища. Разом з тим законодавство може враховувати суб'єктивну сторону вчинків (провину, мотив, інтерес, ціль) як елементи складного юридичного факту.
Наявність або відсутність визначених явищ матеріального світу. Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі) явища, але і так звані негативні факти (відсутність відносин службової підпорядкованості, споріднення, іншого зареєстрованого шлюбу і т.п.).
Пряма чи непряма передбаченість нормами права. Багато юридичних фактів вичерпно визначені в нормі права. Разом з тим, як буде показано нижче, існує категорія індивідуально обумовлених фактів, що лише в загальному виді (побічно) передбачені в законодавстві.
Фіксація у встановленій законодавством процедурно-процесуальній формі. Багато юридичних фактів мають правове значення лише в тому випадку, якщо вони належним чином оформлені і засвідчені (у виді документа довідки, журнального запису і т.д.).
Виклик передбачених законом правових наслідків. Мається на увазі, насамперед, виникнення, зміна або припинення правового відношення. Але юридичний факт може викликати й інші правові наслідки, наприклад, анулювати раніше виниклі юридичні факти.
Стаття 4 ЦК України передбачає приблизний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права та обов'язки):
— угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч й не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать;
— адміністративні акти;
— відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва;
— заподіяння шкоди іншій особі, а також набуття або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;
— події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків