13. Особливості застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб.

Податковим законодавством передбачено такий вид пільги з податку на доходи фізичних осіб як податкова знижка. Порядок її застосування визначено в ст.166 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) . Основні питання щодо цього висвітлено в нашій публікації.

Що таке податкова знижка

Визначення поняття податкової знижки наведено в пп.14.1.170 ПКУ, а саме:

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, − документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Тобто, податкова знижка – це можливість знизити оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати фізичної особи, а точніше, можливість повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого до бюджету.

Хто і коли має право на податкову знижку

Насамперед на податкову знижку має право фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання. Але якщо підприємець, окрім господарської діяльності, ще працює за основним місцем роботи, де отримує заробітну плату, то він вправі скористатися податковою знижкою виключно до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати.

Це право використовується платником податку протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, які враховуються для розрахунку податкової знижки. Тобто витрати за 2011 рік можна зазначити впродовж 2012 року (до 31 грудня включно) у декларації про доходи, яку необхідно подати до податкових органів за місцем реєстрації. Якими документами підтверджуються витрати, що включаються для отримання податкової знижки

Для оформлення податкової знижки необхідно зібрати всі підтвердні документи, які пов’язані з понесеними у звітному році витратами, а саме: платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали надсилати органу державної податкової служби не потрібно, але їх необхідно зберігати протягом строку давності (тобто впродовж 1095 днів).

Податковим кодексом України передбачено перелік витрат, які платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, та які фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема, такими є:

- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Проте, в даному положенні є винятки, а саме, до податкової знижки не включаються витрати :

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року N 1482 було затверджено Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення, проте станом на сьогодні дана Постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність і не застосовується, а чинною є Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року N 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

Також, до переліку витрат, які платник податку має право включити до податкової знижки відносяться витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Згідно з Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України, не всі з перелічених в Податковому кодексі витрат, дозволено включати до складу податкової знижки за підсумками 2012 року. Так, податкова знижка на суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення тощо, буде застосовуватися тільки після ухвалення закону про обов'язкове медичне страхування. Тобто за наслідками 2011р. вона ще не надаватиметься.