1. Історичний розвиток нумізматичної науки.

Термін «нумізматика» почав використовуватисяв Середні віки як назва науки про монети. Об'єктомвивченнянумізматики є також є бони (таким чином, боністика як наука є підрозділомнумізматики). Монетививчаютьсянумізматикою в різних аспектах — мистецькому, економічному, політичномутощо.

Нумізматикамаєбагатовіковий шлях розвитку та бересвій початок відзвичайногоколекціонування монет. Більшістьсучасниківвідносять початок нумізматики — як звичайногоколекціонування монет — до доби Відродження, хочіснуютьприпущення про збираннямонетнихколекційщев Стародавньому Римі. У XIV-XVIстоліттяхз'являєтьсязначнакількістьнумізматичнихзбірок, створюютьсяосновніпринципи і форминумізматичногоколекціонування. Монетні збірки починають комплектуватися за тематичним і хронологічним принципами. Виділяється окремий напрям нумізматичного колекціонування — збирання та вивчення медалей. Колекції монет збирають не тількиможновладці, а йпредставни кикультури і мистецтва.

Серед найвідоміших колекціонерів цієї доби можна назвати папу римськогоПавла II (1464-1471 роки), італійських гуманістівФранческо Петрарку (1304-1374 роки) і Джованні Бокаччо (1313-1375 роки), Еразма Ротердамського (1469-1536 роки) та інших. У середині XVI століття в Європі вже налічувалося близько 1000 нумізматичних збірок. Виникаютьпершіінвентарні описи колекцій.

До кінцяXVIстоліття абсолютна більшістьвчених-нумізматівобмежуєтьсядослідженнямантичногоперіоду, і лише на межіXVI-XVIIстолітьз'являютьсяпраці з нумізматикидобиСередньовіччя.

Ізрозвитком абсолютизму в багатьох столицях європейських держав виникають мюнцкабінети, які вважаються необхідною частиною придворного музею чи королівської бібліотеки. Серед найбільших нумізматичних збірок і відповідно наукових центрів Європи XVII-XVIII століть виділяються:

• Імператорськиймюнцкабінет у Відні, якийведесвій початок відзбіркикоролів — Габсбургів: Фрідріха III (1440-1493 роки), Максиміліана I (1493-1519 роки) та Фердинанда І (1556-1564 роки).

• Кабінет медалей Національноїбібліотеки в Парижі, започаткований з колекційбагатьохфранцузькихкоролів, збіркиЛюдовика XIV (1643-1715 роки).

• Королівськиймюнцкабінет у Берліні, збіркуякогозапочаткуваликолекціїбранденбурзькихкурфюрстівXVI-XVIIстоліть.

• Британський музей у Лондоні, сформований на основідарувань та купівельколекційрізнихосіб.

• Ермітаж у Санкт-Петербурзі, заснованийКатериною II (1762-1796 роки).

Засновником нумізматики як науки традиційно вважається директор Імператорського мюнцкабінету у Відні Йозеф Іларіум Екгель (1737—1798 роки), який написав восьмитомну працю «Doctrinanumorumveterum» («Учення про стародавнімонети», Відень, 1792—1798 роки), щодосі не втратила своєї наукової ваги. Він започаткував систематизацію античних монет на основі історико-географічного принципу, розподіливши монети в хронологічному порядку. Цим дослідником були закладені основні принципи опису монет: метал, вагова система, типологія і техніка виробництва.

Перші лекції з нумізматики були прочитані у XVIII столітті в університетах міста Галле (Німеччина) та міста Упсала (Швеція). В ХІХ столітті нумізматика стаєуніверситетсько юдисципліною. У 1836 році в Парижі починає видаватися «RevueNumismatique», а в Лондоні — «NumismaticJurnal» (з 1838 року — «TheNumismaticChronicle»), з 1860-1870-их років уВіднівиходить «NumismaticheZeitschrift», а в Берліні — «ZeitschriftfurNumismatik».

У багатьох країнах Європи виникають нумізматичні товариства: в 1836 році засновується Королівське нумізматичне товарство в Лондоні, в 1841 — Бельгійське королівське нумізматичне товариство, у 1843 — Нумізматичне товариство в Берліні тощо.

Найстарша і найбільш широка група в нумізматиці — давньогрецькімонети.