
- •1. Вимоги до курсового проекту
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Рекомендації щодо оформлення графічної частини
- •Структура курсового проекту
- •2.1. Загальні вимоги
- •Пояснювальна записка
- •2.3 Графічна частина
- •3. Методика виконання окремих розділів курсового проекту
- •3.2. Визначення критеріїв ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3. Аналіз небезпеки
- •3.4. Оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації, яка може виникнути внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •Додатки
- •Нормативи
- •Нормативи
- •Приклад прогнозування масштабів зараження
- •Залежність важкості травмування людей від величини тиску на фронті ударної хвилі.
- •Класифікація технологічних стадій за вибухонебезпекою
- •Курсовий проект
Структура курсового проекту
2.1. Загальні вимоги
Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини.
Пояснювальна записка до курсового проекту повинна в повному обсязі розкривати поставлені у завданні на курсове проектування питання, містити аналіз методів дослідження, необхідні розрахунки. Пояснювальна записка має включати необхідні рисунки, графіки, таблиці, діаграми тощо. Об’єм пояснювальної записки має бути до 30 друкованих сторінок (допускається подання рукописного тексту). Графічна частина (2 листи формату А3) має в повному обсязі розкривати сутність курсового проекту.
Перед виконанням проекту необхідно ознайомитися з технічною літературою і нормативними документами за темою КП.
Пояснювальна записка
Пояснювальна записка до КП повинна містити наступні розділи:
Вступ
1. Теоретична частина.
2. Аналіз техногенної безпеки об’єкта.
2.1. Ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта із складанням Повідомлення.
2.2. Ідентифікація для виявлення об’єктів підвищеної небезпеки, яким слід розробляти Декларацію безпеки.
2.3. Прогнозування і оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації.
Висновок.
Список використаних джерел літератури.
При цьому вступ і висновок містять до 2-х сторінок, розділ 1 - до 15, розділ 2 - до 20 сторінок тексту.
2.3 Графічна частина
Графічна частина КП повинна містити:
- ситуаційний план об’єкта з нанесеними зонами вибуху газоповітряної суміші;
- сценарій виникнення та розвитку аварії (згідно варіанту).
План – схема зон вибуху газоповітряної суміші складається за результатами розрахунку радіусів зон руйнування та значення надлишкового тиску в районі об’єкта.
3. Методика виконання окремих розділів курсового проекту
3.1. Вихідні дані
Оцінка техногенної безпеки об’єкта проводиться із застосуванням розрахункових методів.
Основні методики вивчались у курсах «Профілактична діяльність у сфері цивільного захисту», «Теорія розвитку і припинення горіння», «Термодинаміка і теплопередача» тощо. Табличні дані властивостей і характеристик речовин та матеріалів можна взяти з підручників [12,15,16], додатків або звернутись до викладача.
Вступ
У вступі подається загальна характеристика об’єкта, в залежності від свого варіанту курсового проекту.
Стислий вступ має містити відомості про призначення об’єкта, що розглядається. Необхідно дати поняття про суть технології і загальну характеристику вибухопожежонебезпеки об’єкта. Для опису використати дані завдання і спеціальну літературу.
Дати загальну характеристику техногенної небезпеки та обгрунтувати необхідність розробки заходів захисту. Приводяться статистичні дані про надзвичайні ситуації техногенного характеру.
1-й розділ – Теоретична частина
В цьому розділі викладаються такі питання:
Виробництва, де існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження. Причини виникнення техногенних аварій.
Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням та за рівнями (Керівні документи, в яких викладено основи класифікації).
Фактори техногенних вибухів і пожеж, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технологічного устаткування та забруднення довкілля.
Техногенна безпека об'єктів господарювання (основні напрямки реалізації завдань техногенної безпеки, захист об’єктів від можливих НС та заходи і способи його досягнення).
2-й розділ - Аналіз техногенної безпеки об’єкта
2.1. Ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта із складанням Повідомлення.
2.2. Ідентифікація для виявлення об’єктів підвищеної небезпеки, яким слід розробляти Декларацію безпеки.
2.3. Прогнозування і оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації.
В цьому розділі згідно даних варіанту індивідуального завдання необхідно:
Вияснити причини можливих аварій з викидом вибухопожежонебезпечних (хімічно небезпечних) речовин;
Встановити код і рівень можливих НС на об’єкті;
Провести розрахунки з ідентифікації об’єкта як ОПН;
Скласти сценарій виникнення та розвитку аварії на даному об’єкті;
Провести розрахунок небезпеки від аварії на об’єкті;
Оцінити ступінь пошкодження прилеглих будівель.
Для розрахункового визначення критеріїв ідентифікації запропоновано три варіанти ПНО, на яких присутні небезпечні речовини.
Вибір варіанта завдання для виконання курсового проекту
Варіант завдання для виконання курсового проекту вибирається за двома складовими:
За порядковим номером у “Журналі обліку навчальних занять” вибирається певний варіант (1-й варіант виконують номери 1-10; 2-й варіант – номери 11-20; 3-й варіант – номери 21-30)
За двома останніми цифрами номеру залікової книжки вибираються параметри з таблиць до певних варіантів.
Розрахункове визначення критеріїв ідентифікації виконується на підставі нормативних документів: Постанова КМУ №956 «Про ідентифікацію і декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» Наказ МНС України № 98, які перед виконанням курсового проекту необхідно вивчити (Збірник основних нормативних документів з питань роботи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.- Львів, 2006.- 719 с.) та прикладів, що додаються.
Основні показники для виконання розрахунків вибираються з таблиць завдання: для першого варіанту - з таблиці 1 та 2, для другого варіанту - з таблиці 3 та 4, для третього варіанту - з таблиці 5 та 6.
Необхідні довідникові дані беруться з додатку до методичних вказівок або із нормативних документів та довідникової літератури.
Варіант 1. „Аналіз техногенної безпеки резервуарного парку”
В резервуарному парку підприємства, розміщеного у сельбищній зоні, знаходяться вертикальні наземні резервуари з вибухопожежонебезпечними рідинами. Вид рідини, кількість резервуарів, їх об’єм, ступінь заповнення та віддаль до місць великого скупчення людей L1 наведені в таблицях 1 і 2. В межах підприємства також знаходиться ємність зі зрідженим газом (пропаном). Маса газу, яка може спричинити аварію (вибух), та віддалі до будівлі адміністративного корпусу L2 і резервуарів L3 наведені в таблиці 2. Схема 1.
Варіант 2. „Аналіз техногенної безпеки АЗС”
На АЗС розміщені підземні резервуари з паливом. Вид палива, кількість резервуарів, їх об’єм, ступінь заповнення та віддаль L1 до транспортної магістралі наведені в таблицях 3 і 4. Також на території АЗС знаходиться наземний горизонтальний резервуар зі зрідженим газом (пропан-бутаном). Маса газу, яка може спричинити аварію (вибух), та віддалі до будівлі супермаркету L2 і заводу L3 наведені в таблиці 4. Схема 2.
Варіант 3. „Аналіз техногенної безпеки хімічного підприємства”
На хімічному підприємстві, розміщеному у сельбищній зоні, знаходиться склад продуктів синтезу. Це горизонтальні наземні резервуари зі зрідженими газами. Вид продукту, кількість резервуарів, маса газу, яка може спричинити аварію (викид НХР) та віддалі до місць великого скупчення людей L1 (житловий масив), L2 (будівля адміністративного корпусу) і L3 (цех №2) наведені в таблицях 5 і 6. Схема 3.
Варіант 1
Таблиця 1
Передостання цифра номеру залікової книжки |
Об’єм резервуарів (м3) |
Речовина |
|||||
|
Є-1 |
Є-2 |
Є-3 |
Є-4 |
Є-5 |
Є-1-3 |
Є-4-5 |
0-2 |
5000 |
4000 |
2000 |
4000 |
2000 |
ацетон |
уайт-спірит |
3-5 |
1000 |
2000 |
2000 |
1000 |
3000 |
бензол |
толуол |
6-7 |
5000 |
3000 |
5000 |
1000 |
2000 |
толуол |
етиловий спирт |
8-9 |
2000 |
1000 |
2000 |
1000 |
1000 |
етиловий спирт |
пропіловий спирт |
Таблиця 2
Показники |
Остання цифра номера залікової книжки |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
Ступінь заповнення резервуарів, k |
0,90 |
0,95 |
0,85 |
0,90 |
0,92 |
0,88 |
0,80 |
0,95 |
0,85 |
0,92 |
Віддаль до місць скупчення людей, L1, м |
200 |
175 |
190 |
250 |
210 |
180 |
260 |
205 |
150 |
160 |
Маса газу, т |
15,0 |
12,0 |
18,0 |
20,0 |
17,0 |
13,0 |
19,0 |
16,5 |
15,0 |
14,0 |
Віддаль до адмін. корпусу, L2, м |
260 |
200 |
230 |
320 |
250 |
230 |
240 |
280 |
290 |
185 |
Віддаль до резервуарів, L3, м |
180 |
155 |
190 |
210 |
240 |
170 |
200 |
215 |
230 |
105 |
Сценарій виникнення аварії |
При заповненні резервуара |
При видачі з резер вуара |
При зберіганні |
При заповненні резервуара |
При зберіганні |
При видачі з резер вуара |
При заповненні резервуара |
При видачі з резер вуара |
При зберіганні |
При заповненні резервуара |
Варіант 2
Таблиця 3
Передостання цифра залікової книжки |
Об’єми резервуарів (м3) |
Речовина |
|||||
|
Є-1 |
Є-2 |
Є-3 |
Є-4 |
Є-5 |
Є-1-3 |
Є-4-5 |
0-2 |
100 |
75 |
50 |
50 |
10 |
бензин |
дизпаливо, гас |
3-6 |
75 |
50 |
50 |
25 |
50 |
бензин |
гас |
7-9 |
75 |
50 |
75 |
25 |
25 |
бензин |
дизпаливо ДЛ, ДЗ |
Таблиця 4
Показники |
Остання цифра номера залікової книжки |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
Ступінь заповнення резервуарів, k |
0,90 |
0,80 |
0,85 |
0,96 |
0,92 |
0,85 |
0,80 |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
Віддаль до автомобільної траси, L1, м |
50 |
65 |
40 |
50 |
20 |
75 |
45 |
25 |
80 |
35 |
Маса зрідженого газу, т |
11,0 |
13,5 |
8,0 |
10,8 |
9,5 |
10,5 |
12,0 |
11,5 |
12,2 |
8,5 |
Віддаль до будівлі супермаркету L2, м |
265 |
290 |
220 |
235 |
240 |
267 |
250 |
245 |
275 |
220 |
Віддаль до заводу L3, м |
305 |
330 |
280 |
295 |
300 |
275 |
265 |
250 |
295 |
245 |
Сценарій розвитку аварії |
Злив з автоцистерни |
Заправна колонка |
Зберігання |
Заправка автомобі лів |
Злив з автоцистерни |
Зберігання |
Заправна колонка |
Злив з автоцистерни |
Заправна колонка |
Зберігання |
Варіант 3
Таблиця 5
Передос-тання цифра залікової книжки |
Маса зрідженого газу (т) |
Речовина |
||||
|
Є-1 |
Є-2 |
Є-3 |
Є-1 |
Є-2 |
Є-3 |
0-3 |
2,0 |
5,0 |
3,0 |
Хлор |
Аміак |
Хлор |
4-5 |
5,0 |
- |
5,0 |
Аміак |
- |
Аміак |
6-7 |
3,0 |
2,0 |
3,0 |
Аміак |
Аміак |
Хлор |
8-9 |
5,0 |
5,0 |
10,0 |
Хлор |
Хлор |
Аміак |
Таблиця 6
Показники |
Остання цифра номера залікової книжки |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
Віддаль до житл. масиву, L1, м |
260 |
200 |
220 |
320 |
250 |
230 |
310 |
280 |
190 |
210 |
Віддаль до адмін. корпусу, L2, м |
200 |
195 |
230 |
275 |
220 |
205 |
300 |
270 |
225 |
230 |
Віддаль до цеху №2, L3, м |
80 |
65 |
90 |
78 |
120 |
85 |
100 |
95 |
88 |
105 |
Сценарій розвитку аварії |
При заповненні |
При зберіганні |
При видачі |
При зберіганні |
При видачі |
При заповненні |
При зберіганні |
При заповненні |
При видачі |
При зберіганні |
По ходу розрахунків в текстовій частині повинні бути розкриті всі складові формул, що використовуються, та надані пояснення щодо їх значень.
Схема хімічного
підприємства
(до завдання
3)