
- •Тема №6. Формування бачення
- •6.1. Методичні вказівки до вивчення теми Бачення продукту та межі проекту
- •Концепція у гост (пост срср)
- •Бачення у rup
- •Бачення / межі у msf
- •Глосарій
- •Шаблон повного опису варіанту використання за а. Коберном
- •Табличні подання варіанту використання
- •Шаблон варіанту використання rup
- •Специфікація нефункціональних вимог
- •Атрибути вимог
- •Моделі uml, системи, що пояснюють функціональність
- •Діаграма дій
- •Діаграми uml, що пояснюють внутрішній устрій системи
- •Альтернативні мови моделювання
- •8.3. Питання для самоконтролю:
- •Тема №9. Розширений аналіз вимог. Ілюстровані сценарії і прототипи
- •9.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Класифікація прототипів
- •Розкадровування
- •9.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Документування вимог
- •10.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Структура тз за гост 34.602-89
- •Документування вимог у rup
- •Документування вимог на основі ieee Standard 830-1998
- •Документування вимог в msf
- •Двозначність вимог
- •«Шліфовування» продукту
- •Мінімальна специфікація
- •Пропуск типів користувачів
- •Методи і засоби перевірки вимог
- •Неофіційні перегляди вимог
- •Інспекції
- •Розробка тестів
- •Визначення критеріїв прийнятності
- •11.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №12. Вимоги в управлінні проектом
- •12.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Від меж проекту до експрес-планування
- •Планування проекту на основі вимог, шлях rup
- •Вимоги у гнучких методологіях
- •Планування версій і ітерацій
- •Аналіз вимог і управління ризиками
- •Стратегії і роботи з управління ризиком
- •12.3. Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового контролю студентів з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення»
- •Методичні матеріали про порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Аналіз вимог до пз»
- •Термінологічний словник
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаток а Диспетчеризація поліграфічного виробництва
- •Додаток б
Методичні матеріали про порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Аналіз вимог до пз»
Основними показниками поточного оцінювання студентів при ПМК є наступні:
оцінка систематичності та активності студентів під час проведення навчальних занять;
оцінка результатів виконання лабораторних робіт та індивідуальних самостійних завдань.
Знання студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Критерії оцінок наведено у табл.1.
Таблиця 1
Шкала оцінювання успіхів студентів Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу “Криворізький Національний університет”
Оцінка за шкалою, що використовується у КЕІ КНУ |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка у формі заліку |
Оцінка за ECTS шкалою |
90-100 |
відмінно |
зараховано |
A |
81-89 |
добре |
зараховано |
B |
74-80 |
C |
||
64-73 |
задовільно |
зараховано |
D |
60-63 |
E |
||
31-59 |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано — з можливістю повторного складання заліку |
FX |
1-30 |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
F |
Оцінка успішності навчання студента з дисципліни «Аналіз вимог до ПЗ» складається із:
Оцінки систематичності та активності роботи на практичних та лабораторних заняттях (до 50 балів):
1.1. Систематичність роботи студента (до 20 балів). Бали визначаються пропорційно до відвідування студентом занять. Наприклад, якщо студент був присутнім на 50% занять, то він отримує 10 балів (20*0,5). При цьому оцінка округляється до цілих.
1.2. Успішність студента на заняттях (до 25 балів).
середній бал від 4,5 до 5 – 25 балів;
середній бал від 4 до 4,4 – 20 балів;
середній бал від 3,5 до 3,9 – 15 балів;
середній бал від 3 до 3,4 – 10 балів;
середній бал від 2,5 до 2,9 – 5 балів;
середній бал менше 2,5 – 0 балів.
1.3. Додаткова активність (до 5 балів). Кожне із завдань надає студенту можливість отримати додатково 5 балів:
участь в олімпіаді;
участь в конференції;
підготовка наукової доповіді;
підготовка наукової статті;
підготовка реферату;
участь у розробці програмного забезпечення курсу;
участь у розробці методичного забезпечення курсу.
2. Оцінки, отриманої на екзамені (до 50 балів). Приклад екзаменаційного білету наведено у додатку Б.
Термінологічний словник
Абстракція - здатність відокремлювати істотне від другорядного, бачити ідею, яка визначає реалізацію.
Автоматизована система; АС (automated system) — організаційно-технічна система, що реалізує інформаційну технологію і об’єднує ОС, фізичне середовище, персонал і інформацію, яка обробляється.
Авторизація (authorization) – надання повноважень; встановлення відповідності між повідомленням (пасивним об’єктом) і його джерелом (користувачем або процесом, що його створили).
Актори – дійові особи, для яких створюється система.
Аналіз вимог – відображення функцій системи і її обмежень у моделі ОС.
Артефакт – будь-який продукт діяльності фахівців з розробки ПЗ.
Архітектура програмної системи – визначення системи в термінах обчислювальних підсистем і інтерфейсів між ними, що відображає правила декомпозиції проблеми.
Асоціація – найбільш загальне і істотне відношення, яке затверджує наявність зв'язку між поняттями без уточнення їх змісту і розмірів.
Валідація – перевірка відповідності розробки програмної системи вимогам замовника.
Верифікація – перевірка правильності реалізації системи заданим вимогам на кожному етапі життєвого циклу.
Вимога – угода або договір між замовником і виконавцем системи щодо її роботи.
Відмова – перехід програми з працюючого стану в непрацюючий з-за помилок або дефектів в ній.
Гарантія якості програмного забезпечення - дії на кожному етапі життєвого циклу з перевірки і підтвердження досягнутої відповідної стандартам і процедурам якості.
Дефект – це помилкова подія в результаті невірного опису специфікацій вимог, початкових або проектних специфікації.
Динамічне тестування – виконання програм для виявлення помилок, встановлення їх причини і усунення.
Доступ до інформації (access to information ) — вид взаємодії двох об’єктів КС, внаслідок якого створюється потік інформації від одного об’єкта до іншого і/або відбувається зміна стану системи.
Експлуатація – дії з використання готової програмної системи.
Життєвий цикл системи (ЖЦ) – безперервний процес, який починається з моменту ухвалення рішення про необхідність її створення і закінчується у момент її повного вилучення з експлуатації.
Завдання системи - опис способу (технології) досягнення мети, що містить вказівку на мету з конкретними числовими (зокрема тимчасовими) характеристиками.
Зв'язок (relationship) – пойменована асоціація між двома сутностями, значуща для даної прикладної області.
Інженерія - застосування наукових результатів і дисципліни управління програмуванням завдань з метою отримання користі від властивостей продуктів, способів взаємозв'язку і виконання.
Інженерія вимог - збір, аналіз, оформлення умов і обмежень на розробку системи у вигляді специфікації, узгодженої як із замовником, так і з виконавцем.
Інженерія якості - процес управління наданням продуктам програмного забезпечення властивостей якості (надійність, супроводжуваність тощо).
Інтенсивність відмов - це частота появи відмов або дефектів в програмній системі при її тестуванні або експлуатації.
Інспекція кодів - формальна перевірка опису, використовуваних типів і структур даних у проекті системи щодо їхньої відповідності вимогам.
Інтерфейсні об'єкти - зв'язка (стиковка) програм, представлена у вигляді опису переданих через повідомлення параметрів для виконання.
Інформаційна система - система, яка проводить збір, обробку, збереження і виробництво інформації за допомогою автоматичних процесорів і людей.
Інформаційне забезпечення – набір засобів для надання інформації користувачам про зміст і умови її застосування.
Інцидент - абстрактна подія, що впливає на зміну стану об'єкту.
Кінцеві користувачі системи – професійні особи, для потреб яких замовляється комп'ютерна система.
Компонент - тип, клас, проектне рішення, документація або інший продукт програмної інженерії, призначений для практичного використання.
Компонентна розробка – конструювання програмного забезпечення шляхом композиції готових компонентів, що зберігаються у каталогах.
Конфігурація - варіант (версія) виготовленої програмної системи з окремих екземплярів компонентів і підсистем.
Концептуальне моделювання – процес побудови моделі проблеми, орієнтованої на її розуміння людиною.
Користувач (user) – фізична особа, яка може взаємодіяти з КС через наданий їй інтерфейс.
Критерій – кількісна або якісна характеристика стану системи, що дозволяє оцінити ступінь досягнення мети і сформулювати вирішальні правила вибору засобів (способів, технологій) досягнення мети.
Критерій ефективності - критерій, що дозволяє оцінити ступінь досягнення мети з урахуванням здійснених витрат різних ресурсів.
Менеджмент - професійне управління колективами працівників (персоналом).
Метрика - кількісна шкала вимірювання характеристик програми.
Модель життєвого циклу - типова схема послідовності робіт у процесах розробки програмного продукту.
Модель процесів - певна послідовність дій, що супроводжує зміну стану програмних об'єктів.
Модель якості - чотирирівнева структура, яка відображає характеристики, атрибути, метрики і оціночні елементи програмного забезпечення.
Модифікація (modification) – зміна користувачем або процесом інформації, що міститься в об’єкті.
Надійність програмної системи - це здатність системи зберігати свої властивості (безвідмовність, стійкість та ін.) в процесі перетворення початкових даних у результати протягом певного проміжку часу за певних умов експлуатації.
Налагодження – перевірка програми на наявність в ній помилок і їх усунення без занесення нових.
Нефункціональні вимоги – вимоги, які характеризують організаційні, виконавчі, операційні аспекти роботи програмної системи у середовищі реалізації.
Ознайомлення (disclosure) – одержання користувачем або процесом інформації, що міститься в об’єкті.
Оцінювання якості - дії, спрямовані на визначення ступеня задоволення програмного забезпечення вимогам, відповідним його призначенню.
План тестування - опис стратегії, ресурсів і графік тестування окремих компонентів і системи в цілому.
Помилка - недоліки в операторах програми або в технологічному процесі її розробки, які призводять до неправильної інтерпретації початкової інформації і до невірного рішення.
Подія – явище, яке провокує зміну певного стану і перехід до іншого положення в системі.
Потік інформації (information flow) – передавання інформації від одного об’єкта КС до іншого.
Прикладна сфера - області застосування, в яких принципи і практика знаходять своє найкраще вираження.
Прикладна система – продукт програмної інженерії, призначений для виконання конкретних завдань кінцевого користувача.
Програмна інженерія - система методів, засобів і дисципліни планування, розробки, експлуатації і супроводу програмного забезпечення, придатного до масового відтворення.
Процес експлуатації - дії з обслуговування системи користувачем.
Процес здачі - дії з передачі покупцеві розробленого продукту.
Процес придбання - дії, які ініціюють певний цикл аналізу для визначення покупцем програмної системи або сервісу.
Процес розробки - дії розробника з інженерії вимог, проектування, кодування і тестування програмного продукту
Процес супроводу - дії з управління модифікаціями і підтримкою системи в актуальному стані при виконанні функцій системи або вилучення системи з вживання.
Проектування - перетворення вимог в послідовність проектних рішень, а останніх - в архітектуру з програмних компонентів.
Проектування архітектурне - визначення структурних особливостей системи, що будується.
Проектування детальне - визначення подробиць реалізації функцій для заданого середовища і зв'язків між відповідними компонентами системи.
Проектування концептуальне - уточнення розуміння і узгодження деталей вимог до системи.
Проектування технічне - відображення вимог середовища функціонування і розробки системи шляхом визначення всіх конструктивних елементів і їх композицій.
Реалізація програмної системи - перетворення проектних рішень в працюючу систему (синоніми: кодування, конструювання).
Сертифікація програмного продукту - процес встановлення відповідності програмної продукції (процесу або послуг) конкретному стандарту або технічним умовам із спеціальним знаком або свідоцтвом.
Специфікація - опис алгоритму, правил, обмежень дій об'єктів з урахуванням стандартів, критеріїв якості і ін.
Стан (системи, об'єкту тощо) - фіксація певних властивостей на певний момент або інтервал часу.
Статичне тестування - аналіз і розгляд специфікацій компонентів на правильність представлення без їх виконання на комп'ютері.
Супровід - роботи по внесенню змін до програмної системи після того, як вона передана користувачеві для експлуатації.
Сутність (entity) - реальний або уявний об'єкт, що має істотне значення для даної наочної області, інформація про який підлягає зберіганню.
Сценарій - конкретна послідовність дій, яка ілюструє поведінку і виконання екземпляра прецеденту.
Тест - деяка програма, призначена для перевірки правильності її роботи і виявлення у ній помилкових ситуацій.
Тестові дані - дані, які готуються на основі документів програми або специфікацій для перевірки роботи програмної системи.
Тестування - спосіб семантичного налагодження (перевірки) програми, який полягає у виконанні послідовності різних контрольних наборів тестів і звірянні з відомим результатом.
Управління якістю - комплекс способів і системної діяльності з планування, управління і оцінки якості програмного забезпечення.
Функція - зміст дій, виконання яких покладається на елемент системи при заданих вимогах, умовах і обмеженнях.
Функціональні вимоги - вимоги, які визначають цілі і функції системи і принципи їх виконання на комп'ютері.
Функціональна повнота - атрибут, що показує ступінь достатності основних функцій для вирішення спеціальних завдань відповідно до призначення програмного забезпечення.
Функціональна структура - структура, елементами якої є функції підприємства, реалізовані підрозділами, а стосунками - зв'язки, що забезпечують передачу предметів праці.
Якість програмного забезпечення - сукупність властивостей, які визначають здатність програмного забезпечення задовольнити вимоги замовника до розробки.