- •Тема №6. Формування бачення
- •6.1. Методичні вказівки до вивчення теми Бачення продукту та межі проекту
- •Концепція у гост (пост срср)
- •Бачення у rup
- •Бачення / межі у msf
- •Глосарій
- •Шаблон повного опису варіанту використання за а. Коберном
- •Табличні подання варіанту використання
- •Шаблон варіанту використання rup
- •Специфікація нефункціональних вимог
- •Атрибути вимог
- •Моделі uml, системи, що пояснюють функціональність
- •Діаграма дій
- •Діаграми uml, що пояснюють внутрішній устрій системи
- •Альтернативні мови моделювання
- •8.3. Питання для самоконтролю:
- •Тема №9. Розширений аналіз вимог. Ілюстровані сценарії і прототипи
- •9.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Класифікація прототипів
- •Розкадровування
- •9.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №10. Документування вимог
- •10.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Структура тз за гост 34.602-89
- •Документування вимог у rup
- •Документування вимог на основі ieee Standard 830-1998
- •Документування вимог в msf
- •Двозначність вимог
- •«Шліфовування» продукту
- •Мінімальна специфікація
- •Пропуск типів користувачів
- •Методи і засоби перевірки вимог
- •Неофіційні перегляди вимог
- •Інспекції
- •Розробка тестів
- •Визначення критеріїв прийнятності
- •11.3. Питання для самоконтролю
- •Тема №12. Вимоги в управлінні проектом
- •12.1. Методичні вказівки до вивчення теми
- •Від меж проекту до експрес-планування
- •Планування проекту на основі вимог, шлях rup
- •Вимоги у гнучких методологіях
- •Планування версій і ітерацій
- •Аналіз вимог і управління ризиками
- •Стратегії і роботи з управління ризиком
- •12.3. Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового контролю студентів з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення»
- •Методичні матеріали про порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Аналіз вимог до пз»
- •Термінологічний словник
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаток а Диспетчеризація поліграфічного виробництва
- •Додаток б
8.3. Питання для самоконтролю:
Від чого залежить вибір різних мов та методик моделювання при аналізі вимог?
Побудуйте діаграму варіантів використання UML (Use Case Diagram) для питання№4 з теми №7
У яких випадках доцільно використовувати діаграми класів, станів, дій UML при аналізі вимог?
Тема №9. Розширений аналіз вимог. Ілюстровані сценарії і прототипи
9.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Цілі прототипування
Прототипи дозволяють побачити за сухими рядками документу опису вимог фрагменти реальної системи, «пограти» в експлуатацію системи до її створення.
Розглянемо основні цілі, що вимагають застосування прототипів [1-2]:
прояснити неясні вимоги до системи;
вибрати одне з декількох концептуальних рішень;
проаналізувати здійсненність.
1. Неясні вимоги. Часто Замовникові буває важко сформулювати вимоги до того, що він чекає від системи. У цьому випадку прототип інтерфейсу користувача (User Interface, UI), оперативно створений за результатами інтерв'ю, дає йому можливість побачити схематичну реалізацію того, як виконавець побачив відповідну частину системи. Цікаво, що у даному випадку корисний будь-який результат прототипування: якщо виконавець зрозумів вимоги добре, користь очевидна; якщо не дуже – користь полягає у тому, що замовник може вказати, у чому полягає нерозуміння, тим самим вирішивши основне завдання, – зробити неясне ясним.
2. Різні варіанти рішення. Будь-яке технічне завдання можна вирішити різними способами. Це стосується як завдання формулювання вимог, так і його реалізації у UI.
Розглянемо приклад: до користувача надходить вхідний потік вимог на комплектацію замовлень матеріалами. Різні позиції однієї і тієї ж вимоги можуть бути закуплені у різних постачальників. Користувач повинен зіставити постачальника кожної позиції кожної з вимог. Є, як мінімум, два сценарії рішення цієї задачі.
А. Сценарій послідовної обробки вимог.
А1. Система відображає реєстр вимог, наявних у вхідній черзі.
А2. Користувач вибирає чергову вимогу.
А3. Система відображає перелік матеріалів вимоги і довідник постачальників.
А4. Користувач зіставляє кожній з позицій вимоги постачальника з довідника постачальників.
А5. Система надає вимозі статус «оброблено», відсилає електронною поштою повідомлення автору вимоги.
А6. Продовжувати з кроку А1, доки черга не спорожніє.
Б. Сценарій групування за матеріалами.
Б1. Система відображає позиції усіх вимог і довідник постачальників.
Б2. Користувач групує позиції за типом (так, щоб однотипні позиції, що поставляються одним і тим же постачальником, знаходилися поруч).
Б3. Користувач вибирає групу позицій і зіставляє їй постачальника.
Б4. Система перевіряє, чи не з'явилися повністю оброблені вимоги. При позитивному результаті перевірки привласнює цим вимогам статус «оброблено» і відсилає електронною поштою повідомлення автору вимоги.
Б5. Продовжувати з кроку Б1, доки черга не спорожніє.
Перший сценарій зручний тим, що дозволяє користувачеві працювати у розрізі авторів вимог, розпочати з найкритичніших за часом вимог, контролювати процес їхньої обробки. Другий сценарій зручний тим, що дозволяє одночасно спостерігати на екрані рядки різних вимог, об'єднуючи їх у єдине замовлення.
Після реалізації прототипів UI за першим та другим сценаріями замовник, оцінивши їх переваги і недоліки, здатний у діалозі з розробником сформулювати третій, комбінований сценарій, що поєднує переваги перших двох.
3. Аналіз здійсненності. Часто буває так, що комбінація функціональних, нефункціональних вимог і обмежень така, що виникає ризик неможливості їх реалізації. Як правило, такий ризик пов'язаний з вимогами до швидкодії системи при відомих обмеженнях середовища її реалізації. У цьому випадку створюються прототипи (не обов'язково, пов'язані з UI), що реалізовують відповідну частину системи й імітують потоки даних, які поступають на її вхід та їхню обробку.
