Форми захисту прав ів

Захист прав суб’єктів інтелектуальної власності здійснюється у порядку передбаченого законодавством тобто із застосуванням належних форм, засобів, способів захисту. Форма захисту це комплекс організаційних заходів спрямованих на захист прав і законів інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників, та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності. Форми захисту прав інтелектуальної власності поділяються на : юрисдикційну і неюрисдикційну. Юрисдикційна форма включає цивільно-правовий, кримінально-правовий, адміністративно-правовий спосіб захисту. Юрисдикційна форма захисту прав передбачає діяльність уповноважених державою органів, щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності, або прав що заперечуються. Суть її полягає у звернені особи, права і законні інтереси якої порушені неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноваженні вжити необхідних засобів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення. Юрисдикційна форма захисту поділяється на загальну і спеціальну форму здійснення передбачення законом засобів захисту. Відповідно до загальної форми захист права на об’єкти інтелектуальної власності здійснюються у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідаю міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист що здійснюється судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження адміністративними і господарськими судами. Судовий захист здійснюється в України на загальних принципах судочинства. Неюрисдикційна форма захисту прав включає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюється ними самостійно без звернення за допомогою до державних або інших компетентних форм. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права. Ст. 19 цивільного кодексу України передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист свої прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою право якої порушено засобів протидії що не заборонені законом і суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту можуть вибиратися або визначатися законом іншими правовими актами чи договором. Ця форма захисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. Ст. 55 конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.

(22.11.2013)

Способи захисту права ів

Юрисдикційна форма захисту права ІВ здійснюється окремими способами: цивільно-правовий, кримінально-правовий, адміністративно-правовий. Цивільно-правовий у свою чергу поділяється на загальний і спеціальні засоби. Переважна більшість спорів з приводу авторського права і суміжних прав та патентне право розглядається судами загально компетенції. У разі якщо сторонами у спорі виступають юридичні особи спір розглядається господарським судом. Судовий захист права інтелектуальної власності в Україні здійснюється судами: загальної юрисдикції, господарськими, адміністративними судами. Держслужба інтелектуальної власності постійно співпрацює із судовою гілкою влади. Така співпраця спрямована на вдосконалення механізмів захисту права інтелектуальної власності в судовому порядку. Важливим результатом можна вважати утворення в системі господарських судів, спеціалізованих колегій суддів, судової палати Вищого господарського суду України з розгляду справ пов’язаних із-за захистом прав інтелектуальної власності, а також запровадження відповідної спеціалізації суддів. Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності: загальні цивільно-правові норми і спеціальні передбаченні законами України про інтелектуальної власності. Цивільний кодекс України передбачає захист у цивільною порядку, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого чи майнового права або інтересу(ст. 161 цивільний кодекс України). Суд здійснює захист такими шляхами: визнання права, визнання правочинну недійсним, припинення дій що порушує право, відновлення становища що існувало до порушення, примусового виконання обов’язків боржником в натурі, зміни правовідносин, припинення правовідносин, відшкодування збитків та інші майнові способи відшкодування, відшкодування моральної(немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності державного органу, органу влади автономної республіки Криму або органу місцевого самоврядування і їх посадових і службових осіб. Позивач на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадського організації, він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки до якої входить відповідач , до антимонопольного комітету, такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку. На забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, реалізацію держаної політики в зазначеній сфері, спрямована діяльність таких державних органів як Міністерство освіти і науки України, служба безпеки України, державна митна служба України, антимонопольний комітет України. Ці державні органи в межах своє компетенції вирішують питання пов’язані з захистом прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, забезпечують ефективне функціонування механізмів захисту прав інтелектуальної власності та контролю за дотримання норм законодавства у цій сфері . У деяких зазначених державних органах створено спеціальні підрозділи, які займаються саме питаннями пов’язаними із захистом прав інтелектуальної власності . Адміністративний спосіб полягає у розгляді та вирішені суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіше чим в цивільному судочинстві. Правовою основою є кодекс України про адміністративні правопорушення а також закони України про захист від недобросовісної конкуренції, про авторське право і сумісні права, про охорони прав на винаходи і корисні моделі, про охорону прав на промислові зразки, про охорону прав на знаки для товарі і послуг, про охорону прав на сорти рослин тощо. Адміністративна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності застосовується, зокрема, при порушення права ІВ, здійснення дій що становлять акти недобросовісної конкуренції, незаконному розповсюдженні примірників, аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, при порушенні законодавства що регулює виробництво, експорт , імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт імпорт обладнання сировини для їх виробництва. Крім того за порушення правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів можуть бути застосуванні уповноваженими держаними органами адміністративні санкції. Зокрема, антимонопольний комітет України відповідно до закону про захист від недобросовісної конкуренції накладає штрафи на суб’єктів господарювання за вчинення дій визначених, як недобросовісна конкуренція. Митна служба України створює належні умови для захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні, відповідно до розділу 10 митного кодексу України. За Кримінальним кодексом України до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності притягаються, відповідно до статті 176 «Порушення авторського права і суміжних прав» за такі дії:

1. незаконне відтворення, розповсюдження творів науки і мистецтва, літератури, комп’ютерних програм і баз даних.

2. Незаконне відтворення розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо та відеокасетах, дискетах і інших носіях інформації.

3. Інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, що мають авторське право і суміжні права.

Злочином у сфері інтелектуальної власності є – незаконне відтворення, розповсюдження виконання фонограм і програм мовлення, а також їх незаконне тиражування і розповсюдження, відповідно до Закону України про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм, відтворення визнається виготовлення одного або більше примірників твору чи фонограми у будь-якій матеріальній формі в тому числі в звуко або відеозаписі, а також запис твору чи фонограми для тимчасового або постійного зберігання в електронній , включаючи цифрову, оптичній чи іншій формі, розповсюдження примірників аудіовізуальних творів чи фонограм визнається масове виробництво примірників аудіовізуальних творів чи фонограм і будь-які дії розповсюджувачів цих примірників, що спричиняють незалежно від способу передачі права власності або передачі права володіння, права користування, права розпорядження на ці примірники. Злочином є будь-яке інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права. До інших форм і способів використання чужих творів слід віднести публічне виконання і сповіщення, публічний опис, будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, переклади творів, переробки, аранжування та інші подібні зміни творів; розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання у майновий найм чи у комерційний прокат та іншої передачі до першого продажу примірників; здавання в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, наведений перелік не є вичерпним. За злочин до відповідальності притягаються за таких умов:

1. якщо було звернута посягання на об’єкт авторського права чи суміжних прав;

2.Якщо злочинні дії завдали матеріальної шкоди суб’єкту авторського права чи суміжних прав у великому або особливо великому розмірі.

(29.11.2013)

Юрисдикційний захист здійснюється у порядку:

1. Адміністративного виконання

2. Кримінального виконання

3. Цивільно-правового виконання

4. Господарсько-правового виконання

Адміністративне виробництво виконується у разі оскарження рішення державного департаменту ІВ – його апеляційною палатою. У разі порушення порушення конкретного законодавства – органами антимонопольного комітету. У випадку адміністративного правопорушення його виявленням і складання протоколу про правопорушення займаються органи міліції або інспектор притягаючи до відповідальності суд. У разі вчинення злочину досудове слідство проводить міліція до відповідальності притягую суд. Особливе значення для потерпілого(власника прав на об’єкт ІВ) має можливість подачі цивільного позову під час розслідування кримінальної справи. Цивільним позивачем може буди як юридична так і фізична особа – правовласник. Щодо злочинів у сфері порушення прав на об’єкт ІВ (ст. 176, 177) обов’язково з’ясовують розмір заподіяного потерпілому збитку. ст. 176 Кримінального кодексу «Порушення авторського права і суміжних прав» До відповідальності притягую за такі дії: Незаконне відтворення; розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і програм мовлення і баз даних ….

Ст. 177 кримінального кодексу «порушення прав на об’єкти промислової власності» має своїм призначенням кримінально правовий захист патентних прав. Будь-яке використання обєкта промислової власності, що охороняється патентами або іншими охоронними документами(свідоцтвом) без дозволу патентовласника вважається незаконними(крім випадків передбачених законом).