1.2. Варшавське повстання та «Щоденник з варшавського повстання»

Легендарне Варшавське повстання розпочалося першого серпня 1944 року. Основним організатором повстання проти гітлерівських військ виступили керівники Армії крайової. Повстання тривало 63 дні, нажаль не виправдало сподівання  організаторів, адже закінчилося капітуляцією поляків 2 жовтня 1944 року. Втім воно увійшло в історію не лише польського, але йєвропейського антигітлерівського руху. 

Передусім, метою повстання було звільнення Варшави й відновлення некомуністичної Польської держави, витіснення німецьких окупантів з міста і підтримка подальшої боротьби проти гітлерівської коаліції. Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою Польського комітету національного визволення. Крім того, до непрямих причин можна віднести загрозу облав працездатного населення і радіозаклик до початку заколоту з Москви. При цьому, повстанці розраховували на допомогу радянських військ, які на той момент вже наблизилися до розташованого на східному березі Вісли варшавського кварталу Прага.

Саме зважаючи на близькість Червоної армії командувач Армії Крайової Тадеуш Комаровскі віддав наказ про початок повстання в місті. На вулиці міста вийшло 23 тисячі озброєних поляків. Протягом перших днів боїв повстанці захопили чимало стратегічно важливих об’єктів, тож з часом їхня кількість зросла до 34 тис. Втім їм не вдалося повністю витіснити нацистів із центру міста, та оволодіти ключовими комунікаціями та мостами. 16-ти тисячний нацистський гарнізон був зміцнений, і 5 серпня нацисти перейшли до контратаки.

Зрештою до Варшави увійшли війська СС та жандармерія, які фактично розпочали зачистку міста. В результаті, за два місяці повстання згинуло 150 тисяч цивільного населення та ще приблизно 18 тисяч повстанців. Німецькі втрати склали більше 8000 солдатів убитими і зниклими безвісти і 9000 пораненими. В ході вуличних боїв було знищено близько 25% житлового фонду Варшави.Водночас німці систематично руйнували й палили Варшаву. Більше того, після закінчення повстання німецьке командування спрямовувало до Варшави спеціальні загони, щоб нищити уцілілі ще будинки. Таким чином, до 17 січня 1945 р. у Варшаві знищили 90% пам’ятних будівель столиці Польщі. 

Між тим, радянські війська, так і не підтримали повстання. Польські історики припускають, що це було навмисно зроблено, аби німці мали можливість винищити Армію Крайову, яка була проти комуністичної влади і впливу Москви на польські справи. Радянська ж сторона стверджує, що війська були виснажені попередніми боями. Втім цю версію більшість істориків називає сумнівною.

Натомість, з особливим піднесенням у Польщі згадують героїв Варшавського повстання, які віддали свої життя за свободу рідної країни.

Всього, враховуючи пошкодження нанесені польській столиці в період оборони 1939 і повстання у Варшавському гетто 1943, до моменту вступу до Варшави Радянської армії, в січні 1945 року, більше 85% міста лежало в руїнах.

«Щоденник з варшавського повстання» є першим епічним твором МиронаБялошевського. Виданий в 1970 році «Щоденник…» збудив багато контроверсій як книжка без пафосу, як форма розвінчування бачення варшавського повстання. Бялошевський називає свій твір хронікою, в якій складені 62 дні піднесеної боротьби з ворогом.

Представляє образи з періоду від 1 серпня до 9 жовтня 1944 р., міста Твір виріс з особистих досвідів автора, який описав їх.