30

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

кафедра світової літератури

Курсова робота

з історії польської літератури

на тему: Образ варшавського повстання у творчості М.Бялошевського

Студентки 4 курсу, групи ПМЛ-42

напряму підготовки (спеціальності)

6.020303 «Філологія»

спеціальності «Польська мова та література»

Щур Іванни Іванівни

Керівник к.філ.н, викл. Спатар І.М.

Національна шкала: ______________

Університетська шкала: ___________

Оцінка ECTS: ____

Члени комісії: _________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Івано-Франківськ – 2013 рік

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………..	3
Розділ 1. Варшавське повстання та Мирон Бялошевські
1.1.Образ Варшавського повстання в польській літературі ………….	6
1.2. Варшавське повстання та «Щоденник з варшавського повстання» ……………………………………………………………….	11
1.3. Постать Мирона Бялошевського ………………………………….	13
Розділ 2.Образність та символізм варшавського повстання у романі
2.1.Образ міста і людей у романі «Щоденник з варшавського повстання» ……………………………………………………………….	16
2.2.Символізм у романі «Щоденник з варшавського повстання» ……	20
Висновки …………………………………………………………………	25
Список використаних джерел …………………………………………..	29

Вступ

Мирон Бялошевський з огляду на ознаки його творчості визнається як зачинатель авангардизму. Літературознавці приписують йому роль продовжувача традиції літературних футуристів, що діяли за часів міжвоєнного двадцятиліття. Дебют Бялошевського як поета мав місце в 1947 році у пресі (тоді надруковано його вірш«Chrystus powstania»). Натомість його перша поетична збірка «Obroty rzeczy», появилася після жовтневого перелому (1956 р.). Бялошевський писав також прозу. Все життя займався театральною діяльністю. Був співтворцем студентського Театру на Тарчинській. Після його розпаду разом з декількома своїми приятелями створив відомий експериментальний Театр Особни. Вони ставили вистави вдома у Бялошевського. Творчість письменника цінувала сучасна йому літературна критика і він отримав Нагороду Міністра Культури і Мистецтва за «Щоденник з варшавського повстання».

Поетичні томи Бялошевського:

• «Obroty rzeczy»;

• «Rachunek zaściankowy»;

• «Mylne wzruszenia»;

• «Było i było»;

• «Odczepić się».

Вірші в згаданих вище збірках належать до створеної Бялошевським течії лінгвістичної поезії. «Лінгвізм» Бялошевського полягає, перш за все, в звертанні у бік поточної мови.

Характеризується відкликом до довколишної реальності і низької культури. Їх істота в мовному експерименті: написані колоквіальною мовою, поет зламує засади граматики і використовує фонетичну схожість окремих слів чи фразеологізмів. Завдяки цьому поезія передає хаос повсякдення і одночасно повсякдення підкорюється поетизації.

Поезію Бялошевського окреслюється назвою «реїзм» (від лат. res – річ) – з огляду на уподобання поета до опису предметів і захоплення ними. Свідчить про це заголовок його першого тому – «Obrotyrzeczy». Бялошевського називали «поетом непотребів», оскільки темою своїх віршів робив звичайні предмети, заурядні, такі як ложка чи стілець. Важливіша однак ніж самий предмет є уява поета. Спочатку відособлює вона річ з її натурального оточення і звільнює від приписаної функції, а потім інтерпретує її як форму, яка може з'єднатися із зовсім іншими предметами, а через це закликати «натовпи» нових реальностей. Ліричний суб'єкт віршів Бялошевського звертається до в предметів так, немовби признавався віру в їх божественність. Не йдеться, однак, про сакралізацію, тобто звичайне висвітлення реальності. Літургійне і релігійне співвідношення Бялошевського свідчать про те, яким винятковим є для нього самий процес поетичної творчості.

Бялошевського, більше ніж готовий вірш, цікавила сама реальність, в яку вступав як поет.

Бялошевський мав підозріле відношення до всілякої традиції, але автоматично не відкидав її. Найбільш цінував стилі і жанри давньої поезії, призначені для відтворення уголос, у формі співу або декламації. Твердив, що лише «голосна» поезія насправді діє на слухачів.

Елементарні правила поетики не дозволяють ліричного суб'єкта вірша ототожнювати з його автором, але в разі творів Бялошевського це дуже важко. Постійно чути в них голос, який належить поетові. Ось в «mironaczarni» автор вірша грається своїм ім'ям і з іронією говорить про Мирона, який є «słów niepotrafem». А оскільки в той самий, дивуючий спосіб формулював думки в першій особі однини, авторську іронію належить протягнути на всі твори з циклу«leżenia». Гра власним зображенням поета – це одна з улюблених хваток Бялошевського.

Збірки з (короткими) прозаїчними творами це:

• «Donosy rzeczywistości»;

• «Szumy, zlepy, cięgi»;

• «Zawał».

Найважливіший прозаїчний твір: «Pamiętnik z powstania warszawskiego». Істотним є те, що в творі образ повстання, попри опис його в простий спосіб, котрий відноситься до прозаїчної повсякденності, підкорився дегероїзації. Твір написаний поточною мовою.

На матеріалі цього твору й буде проводитись дослідження образу варшавського повстання.

Матеріалом дослідження послужить роман Мирона Бялошевського «Щоденник з варшавського повстання».

Актуальність теми зумовлена зображенням варшавського повстання безпосереднім свідком цих подій.

Об’єкт дослідження – образ варшавського повстання.

Предмет дослідження – образ варшавського повстання у творчості Мирона Бялошевського.

Мета роботи – дослідження образу варшавського повстання у творчості М.Бялошевського. Завдання курсової роботи зумовлені метою:

• вивчити творчість Мирона Бялошевського;

• дослідити образ варшавського повстання у творчості Мирона Бялошевського.

Новизна роботи полягає у дослідженні образу варшавського повстання у творчості М.Бялошевського.

Методи дослідження: описовий, історичний, спостереження та аналізу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, які складаються з підпунктів, висновків, списку використаних джерел.