Контрольні питання.

1. Які існують організаційні форми спостереження?

2. Основна форма спостереження?

3. Мета програмно-методичних питань перепису населення ?

5. Питання програми перепису.

6. Способи здійснення перепису?

7. Що являє собою поточний облік населення?

8. Чим відрізняється вибіркове спостереження від перепису?

Література

 

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 417-448.       

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 109-111.                    

4. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с. 23-54.

28.1. Переписи населення. Організаційний план та програма перепису населення.

    Інформаційна база щодо населення формується методом статистичного спостереження.Головним видом статистичного спостереження населення є переписи.

    Перепис населення — суцільне спостереження всіх мешканців регіону з метою визначення їхньої чисельності та складу на певну дату. Здійснюється за єдиною для країни програмою та охоплює: реєстрацію даних, їх оброблення, аналіз і публікацію результатів. Здійснюється періодично, як правило, з рівним інтервалом, але не рідше, ніж раз на 10 років. Перепис населення проводиться за місцем проживання мешканців станом на критичний момент. За програмою Всеукраїнського перепису населення 2001 року критичним моментом був час 24.00 з 4-го на 5 грудня. Оскільки переписати все населення в одну мить неможливо, то встановлює­ться період спостереження, зокрема Всеукраїнський перепис населення 2001 року здійснювався протягом 10 днів (5.12—14.12).

   За визначенням Статистичної комісії ООН, переписи населення — це єдиний процес збору, узагальнення, оцінки, аналізу і публікації або поширення іншим способом демографічних, економічних і соціальних даних, що стосуються станом на певну дату усього населення країни або певної його частини.

     Мета перепису населення — одержати відомості про чисельність, склад і розміщення населення, які необхідні для організації економічного життя країни, визначення представництва у державні законодавчі органи влади, а також для наукового вивчення населення з метою прогнозування і управління.

    Відомості про чисельність населення і його склад одержують в результаті перепису населення або розрахунку за його матеріалами. У зв'язку з цим переписи населення є основним джерелом відомостей про населення.

          Перепис населення ґрунтується на таких принципах.

•     загальний перепис охоплює населення країни повністю без будь-якого виключення;

•    усе населення країни реєструється за одними й тими самими ознаками, тобто слід дотримуватися єдності програми перепису для всього населення;

•   індивідуалізація відомостей перепису, оскільки основою відомостей про населення в цілому є відомості про кожну особу.

•   безпосереднє одержання відомостей від осіб, яких переписують, а не за документами або списками, тобто втримується принцип самостійного вирішення опитуваним питання про віднесення його до певної групи населення (принцип самовизначення).

•  однозначне тлумачення питань та відповідей перепису, єдність зведення та обробки зібраного матеріалу. При цьому має вигримуватися правило одночасності критичного моменту, строків та методів проведення перепису.

Усі організаційні заходи перепису населення розглядаються в спеціальному документі — організаційному плані перепису. Їх складають в усіх ланках — від Міністерства статистики України до району. В плані зазначають найменування робіт, строки їх проведення та осіб і організації, відповідальних за проведення їх. Організаційний план передбачає проведення заходів на період підготовки перепису — уточнення меж окремих поселень, складання списків домоволодінь, переписне районування, підбір та підготовка кадрів і приміщень, роз'яснювальна робота.

Організаційний план охоплює також питання приймання, транспортування, статистичної обробки матеріалів та друкування підсумків перепису.

Правила заповнення переписних документів та проведення контрольних заходів регламентуються положенням про перепис і викладаються в інструкції.

     Програмно-методологічні питання перепису населення — встановлення об'єкта спостереження (постійне і наявне населення країни), одиниці сукупності, одиниці спостереження, розроблення програми спостереження, статистичного інструментарію тощо.

     Одиницею сукупності перепису населення є кожний мешканець країни. Одиницями спостереження, тобто первинними одиницями, від яких одержують інформацію, є домогосподарство і кожний його член. У програму перепису входить перелік запитань, за якими обстежується населення.

     Програма Всеукраїнського перепису населення 2001 р. охоплювала адресні відомості (населений пункт, адресу, прізвище, ім'я та по батькові, відношення до члена домогосподарства, записаного першим), а також питання про: стать, вік і дату народження мешканців, місце їх народження, сімейний стан, національність і громадянство, рідну мову та мову, якою вільно володіють. Крім того, містились питання про рівень освіти, тип навчального закладу, джерела засобів існування, а також вид зайнятості і діяльності, професію і посаду; для жінок у віці 15 років і старше — про число народжених дітей, у тому числі живих.

    На основі переліку питань розробляється статистичний інструментарій: основний (переписний і опитувальний листок, список мешканців, інструкції до їх заповнення) і допоміжний (зведені відомості, вихідні форми тощо).

   Розрізняють інструментарій основний та допоміжний. Основний містить списки мешканців, переписні та опитувальні листи обстежень, які супроводжують пере­пис і забезпечують повноту обліку чисельності, структури та розміщення населення, контрольні документи, інструкції щодо заповнення їх. До допоміжного інструментарію перепису населення відносять зведені відомості по облікових та інструкторських дільницях, переписному відділу, району, записні книжки обліковців та інструкторів-контролерів, форми звітності переписного персоналу тощо. 

   Перепис населення здійснюється експедиційним способом або самореєстрацією. Всеукраїнський перепис населення 2001 року здійснювався експедиційним способом.

  Одним з  завдань при підготовці перепису є розробка його програми, тобто переліку питань, за якими описують населення. Це основний документ, де зазначають мету перепису.

    Питання програми перепису можна поділити на три основні групи: адресні відомості, власне програма, пи­тання обстеження, яке проводять одночасно з переписом.

   В адресній частині записують область, місто, район, населений пункт, вулицю, номер  будинку, квартири,  а також прізвище, ім'я, по батькові, відношення до члена сім'ї, записаного першим.

  Власне програма перепису містить кілька груп питань, що вирішують різні завдання:

•  до першої групи відносять питання, які стосуються категорій переписуваного населення, характеру проживання на місці перепису  (постійне чи тимчасове);

•  друга група охоплює питання про стать, вік, сімейний стан. (відомості про вік можна одержати, став­лячи питання про вік або про дату народження. Вік обчислюють за числом прожитих років. Дітей у віці до одного року записують за числом прожитих місяців);

•   до третьої групи належать питання, що характеризують національний склад населення.

•  четверта група висвітлює грамотність та освіту;

•   у п'ятій наводять соціально-економічні характеристики населення (відомості про джерела засобів існування: місце роботи, заняття по місцю роботи, соціальну групу);

•   шоста група характеризує народжуваність та шлюбність: чисельність усіх живонароджених дітей, число дітей, які у цей час проживають разом з батьками, народження дітей по порядку, перспективи народжуваності.

    Крім питань, які стосуються безпосередньо розміщення та складу населення, в переписах населення часто ставлять питання з метою вивчення міграції населення. Одержані в результаті перепису дані в поєднанні з іншими ознаками характеризують розподіл постійного населення за тривалістю безперервного проживання у цьому населеному пункті за статтю, віком та національністю.

   Переписний лист може складатися з індивідуальної карти або бути списком   певного числа   переписуваних.

    Дані про чисельність населення України публікують у спеціальних статистичних збірниках про населення. Характеристику населення    наводять в  окремих  розділах . державних статистичних збірників.

    Міністерство статистики України двічі на рік публікує аналіз економічного і соціального розвитку України і дані про чисельність  населення

І