
- •Контрольні питання
- •Література
- •15.1. Предмет, категоріі, методи статистики населення. Її теоретичні основи.
- •15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної наук.
- •15.3. Демографічні проблеми сучасного світу і завдання демографічної науки.
- •15.4. Закони населення. Демографічний пepexiд та демографічна революцiя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •16.1. Категорії чисельності населення.
- •16.2. Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.
- •16.3. Старіння населення і його показники.
- •16.4. Соціальна структура населення.
- •Лекція №17 статистичне вивчення смертності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •17.1. Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.
- •3.2. Надсмертність та її вимірювання.
- •17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.
- •17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.
- •Лекція 18. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •18.1. Таблиці дожиття, їх сутність та основні показники.
- •18.2. Табличні коефіцієнти смертності та дожиття.
- •18.3. Розвиток методів побудови таблиць дожиття.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 161-179.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •19.1. Демографічна сітка, її елементи.
- •19.2. Методи побудови демографічної сітки.
- •19.3. Поправка на міграцію.
- •Контрольні питання
- •Література
- •20.1. Джерела відомостей про шлюби і шлюбний стан та їх статистичне вивчення.
- •20.2. Типи шлюбності.
- •20.3. Екстенсивний та інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •21.1. Когортний аналіз шлюбності й розлучeності
- •21.2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
- •21.3. Таблиці шлюбності і припинення шлюбу.
- •Контрольні питання
- •Література
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 69-78.
- •4. В. М. Медков Демография/ Ученик – м. Инфра-м, 2004, с.134-182.
- •22.1. Народжуваність та плідність як статистичні процеси.
- •8.2. Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності.
- •22.3. Методи порівняння показників народжуваності та плідності
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 331-349.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •23.1. Аналіз плідності
- •23.2. Таблиці плідності.
- •23.3. Аналіз продуктивності шлюбу за таблицями шлюбної плідності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •24.1. Поняття відтворення населення та його показники.
- •24.2. Методика обчислення сумарних показників режиму відтворення населення.
- •24.3. Показники середньої довжини жіночого покоління, приросту населення і співіснування поколінь.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 377-385.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 79-88.
- •25.1. Моделі населення.
- •25.2. Стаціонарне населення.
- •25.3. Стабільне населення.
- •25.4. Теоретичні моделі населення.
- •Контрольні питання
- •Література
- •26.1. Суть і мета перспективних розрахунків населення.
- •26.2. Розрахунки населення з постійним режимом відтворення.
- •26.3. Розрахунки населення зі змінним режимом відтворення.
- •26.4. Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.
- •26.5. Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.
- •26.6. Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •2. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 95-108.
- •27.1. Суть імітаційного моделювання чисельності населення.
- •27..2. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.
- •27.3. Комп'ютерна технологія використання «Джемпродж» .
- •Контрольні питання.
- •Література
- •28.1. Переписи населення. Організаційний план та програма перепису населення.
- •28.2. Поточний облік природного та механічного руху населення.
- •28.3. Вибіркове спостереження населення.
21.2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
Завданням розділу сучасної статистики населення є визначення ознак сталого і несталого шлюбу, шляхів його зміцнення. Цей об'єкт дослідження виник декілька десятиліть тому. Природно, що статистика причин розлучень ще недостатньо розвинена, але прискорений розвиток цього розділу зумовлений не лише її важливим значенням, а й тим, що є можливість використати надбання інших розділів статистики.
Є й певні труднощі у розвитку статистики причин розлучень — об'єктивні та суб'єктивні. Перші пов'язані зі специфікою самого об'єкта дослідження — особистого життя людини. Другі полягають у тому, що спеціалісти, які займаються цими питаннями, повинні володіти знаннями з психології, сексології та інших наук.
Є кілька шляхів дослідження демографічною статистикою цієї сфери людського життя. Це, по-перше, «статистка фактів», по-друге, «статистика думок». Статистки фактів спирається па дані поточної статистики і переписів населення, на екстенсивний та інтенсивний аналіз розлучені.
Структурний аналіз розлучень за демографічними і соціально-економічними ознаками дає змогу визначити, які властивості колишніх шлюбів переважають серед тих шлюбів, що розпались. Наприклад, визначити, які шлюби розпадаються частіше з великою чи малою різницею у піці подружжя, ті, де рівень освіти однаковий чи різний, однонаціональні чи міжнаціональні, без дітей чи з одним, двома, трьома дітьми тощо.
Розподіл розірваних шлюбів за тривалістю також дає матеріал для порівнянного аналізу їх міцності. Ці характеристики можна почерпнути з даних поточної статистики про укладені та розірвані шлюби, про склад населення за статтю і віком. За допомогою методу аналітичних групувань можна виявити закономірності, визначити, які шлюби триваліші та міцніші.
Дані екстенсивного аналізу, звичайно, досить показові, проте їх для аналізу проблем розлучуваності недостатньо. Розірвані шлюби різної тривалості слід зіставляти з кількістю і складом шлюбів, укладених і років тому. Такий аналіз в принципі можливий, але технічно складний і може бути здійснений лише в спеціально організованих дослідженнях.
При наявності регістрів населення можливі спостереження за кожною когортою шлюбів та їх припиненням, у тому числі через розлучення. У цих випадках може бути застосований як інтенсивний, так і екстенсивний аналіз розлучень з визначенням причин.
Матеріали для подібного аналізу містяться і в ретроспективних програмах вибіркових та анкетних спостережень.
Статистика думок при вивченні причин розлучень може використати матеріали шлюборозлучних процесів, оскільки припинення більшості шлюбів тепер відбувається через суд. В обов'язки суду не входить встановлювати і фіксувати причину розлучень, але в протоколі судового засідання фіксують мотиви припинення шлюбу, що висувають позивач і відповідач, записують і висновок суду. Цікаві також дані про ініціатора розриву шлюбу.
Як свідчить статистика, більшість позивачів це жінки. Чоловіки, як правило, не погоджуються з такими мотивами позову, як алкоголізм, жорстокість, зрада тощо.
Більш глибокий аналіз ситуацій, що призводять до розлучень, можна отримати при вивченні особливостей шлюбу, що розпався, а також шлюбів, що існують. Спеціально організовані соціологічні дослідження є тим засобом статистики, який дає змогу визначити потенційно нестійкі та стійкі шлюби. Наведемо кілька програмних питань, які використав у своїх статистичних спостереженнях московський дослідник В. О. Сисенко, вивчаючи стосунки подружжя з боку жінок.
Якою мірою Ви схвалюєте спосіб життя свою чоловіка?
Шкала оцінок — зовсім не схвалюю, не схвалюю, важко сказати, схвалюю, цілком схвалюю.
При цьому поняття «спосіб життя» було конкретизоване. Питання ставилися про коло друзів і знайомих, захоплення, вміння організувати вільний час і відпочинок сім'ї, участь в домашніх господарських справах, у вихованні дітей і догляді за ними, прагнення забезпечити добробут сім'ї, відносини з дітьми, дружиною, розуміння обов'язків чоловіка в сім'ї, жінки в сім'ї тощо.
Важливі питання стосовно клімату в сім'ї були сформульовані так.
Як часто Ви критикуєте свого чоловіка у присутності сторонніх осіб, знайомих, друзів, родичів, дітей?
Як часто Ви критикуєте свого чоловіка за деякі помилки і прорахунки у житейських справах?
Як часто Ви вказуєте Вашому чоловікові на інших жонатих чоловіків як взірець для наслідування?
Як часто Ви схвалюєте вчинки і роботу чоловіка?