Контрольні питання.

1. В чому полягають суб'єктивні і об'єктивні причини  розлучeності?

2. Що являють собою таблиці шлюбності?

3. Назвіть систему показників таблиці шлюбності.

4. Що в таблицях шлюбності є групувальною ознакою?

5. Види таблиць шлюбності?

6. Під впливом яких факторів формуються закономірності шлюбності?

7. Що в таблицях припинення шлюбу є групувальною ознакою?

8. За якими методами можуть бути побудовані таблиці припинення шлюбу?

 

Література

 

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 260-306.       

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 61-68.                    

4.  Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.229-231.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.98-133.

21.1. Когортний аналіз шлюбності й розлучeності

      Усі показники екстенсивного та інтенсивного аналізу стосувалися сучасників — представників різних поколінь. що живуть одночасно, тобто за методом умовного покоління. Це дає змогу відобразити сучасний стан цих процесів. Проте аналіз шлюбності методом умовного покоління не дає змоги вирахувати,  наприклад,  імовірність одружитися протягом усього життя,  рівень. безшлюбності, шанс одружитися після розлучення, овдовіння, середнє число років між першим і наступними шлюбами тощо. Визначити ці показники можна за методом реального покоління, досліджуючи конкретні когорти від досягнення шлюбного віку до кінця існування покоління або хоча б до кінця дітородного віку. Великою перевагою методу є й можливість спільного розгляду протилежних процесів для одного покоління. Можна дослідити всю демографічну біографію людини — одруження, народження дітей, припинення шлюбу і, нарешті, вихід з життя.

      Щодо інтенсивного аналізу шлюбності метод реального покоління дає змогу вирахувати інтенсивність першого одруження загальну і вікову, наступних одружень — через показники інтенсивності припинення шлюбу — овдовіння, розлучуваності, смерті у стані чергового шлюбу тощо.

За цими змінами демографічних станів визначають інтенсивність безшлюбності протягом життя — до пер­шого шлюбу, після першого і наступних шлюбів.

     Сумарні показники шлюбності, отримані за методом реального покоління, не мають такого умовного характеру, як показники для сучасників. їх не розраховують для «безсмертних», отже, вони відтворюють дійсну демографічну історію покоління.

    Якщо загальний сумарний коефіцієнт шлюбності всіх черговостей перевищує 1, то це покаже дійсну середню величину шлюбів в розрахунку на чоловіка або жінку. Якщо, наприклад, середня дорівнює 1,6, це означає, що протягом життя людина (чоловік чи жінка) в середньому одружуються 1,6 рази.

     Джерелом відомостей для вивчення шлюбності реальних поколінь є спеціально організовані статистичні вибіркові спостереження, які мають ретроспективний характер. Нагадаємо, що такі спостереження можуть бути здійснені лише для тих представників реальних поколінь, що дожили до моменту обстеженим. Одночасне опитування представників різних поколінь дає можливість згрупувати їх за поколіннями і порівняти показники одноліток у динаміці.

      Для аналізу методом реального покоління можуть бути використані й дані переписів населення, але вже з меншим ефектом. Переписи періодичні. В нашій країні інтервал між ними становить 10 років. Від перепису до перепису можна прослідкувати за поколінням народжених у 10-річному інтервалі календарних років. За ці ж періоди повинні накопичуватися дані поточної звітності про демографічні етапи. Покоління, що переходить з однієї вікової групи в іншу,   в  різних  переписах   не поповнюється — воно лише зменшується за рахунок померлих в міжпереписний період. За переписом 1999 р. були отримані дані про шлюбний стан населення — кількість одружених, овдовілих, розведених і тих, що ніколи не були одружені. Такий самий поділ був отриманий і в 2009р. Зіставлення чисел за шлюбним станом відобразить зміни за рахунок лроцесів шлюбності й розлучуваності. Зменшення загальної кількості шлюбів зумовлене смертністю.

      Ще одним джерелом даних для аналізу шлюбності за методом реального покоління є постійна мережа респондентів, побудована за тим же принципом, що й вибірка для спостереження сімейних бюджетів.

     Нарешті, ще одним джерелом відомостей, за яким велике майбутнє, є банки даних про кожну людину в регі­страх населення за ідентифікаційним номером. Усі біографічні зміни, а отже, й ті, що стосуються шлюбності, зберігаються у таких банках даних. У порівняно невеликих країнах Європи такі регістри існують. В нашій країні для побудови когорт реальними є перші два джерела — вибіркові анкетні спостереження, за якими при достатній масовості можуть бути добудовані когорти навіть за кожний рік народження, і переписи населення, які узгоджують дослідження за 10-річними інтервалами віку.